ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.05.2021Справа № 910/15162/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,
за участю секретаря судового засідання: Вегери А.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
до Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Дентонс Юроп"
про стягнення 346 355,82 грн.,
За участю представників учасників справи:
від позивача: Сечко С.В. за довіреністю № 0120-183 від 14.12.2020;
від відповідача: Мельниченко А.В. за довіреністю б/н від 14.09.2020;
від третьої особи: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - відповідач) про стягнення 346 355,82 грн. страхового відшкодування.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував на те, що 08.12.2014 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дентонс Юроп" було укладено Договір оренди № 650, за умовами якого Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Дентонс Юроп" прийняло у тимчасове користування об'єкт оренди - частину будівлі офісного центру площею 1 235,9 м2, що знаходиться за адресою: 01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 49-А . Зазначене майно в подальшому було застраховане позивачем на підставі Договору добровільного страхування майна № 10-0105-17-0058, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дентонс Юроп". Оскільки позивачем, у зв'язку з настанням страхового випадку (затоплення орендованих приміщень), який мав місце 03.12.2017 року та 06.12.2017 року, було здійснено виплату Товариству з обмеженою відповідальністю "Дентонс Юроп" суми страхового відшкодування за означеним договором страхування, позивач посилався на те, що до нього перейшло право вимоги до відповідача, як до власника наведеного орендованого майна, винного у його затопленні, щодо компенсації матеріальної шкоди у розмірі 346 355,82 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2020 року відкрито провадження у справі № 910/15162/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.11.2020 року. Крім того, цією ухвалою до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Дентонс Юроп".
02.11.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що проведення капітального ремонту будинку, в якому розташовані орендовані третьою особою приміщення (у тому числі ремонт зливостоків К2, які знаходяться у місці загального користування та під час зливи не впоралися з водовідведенням, що спричинило затоплення орендованих приміщень), та його фінансування є обов'язком співвласників означеного багатоквартирного будинку, а не відповідача одноособово. Крім того, відповідач вказав на те, що у складеному позивачем за наслідками розслідування відповідної страхової події страховому акті було зазначено про відсутність винних осіб у затопленні орендованого третьою особою майна. Також Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю наголосила на тому, що позивачем не надано належних доказів настання страхового випадку з вини відповідача, що виключає можливість задоволення пред'явлених позивачем вимог.
06.11.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача № 896 УСГ від 06.11.2020 року про долучення до матеріалів справи доказів направлення на адресу третьої особи копії позовної заяви та копій доданих до неї документів.
Разом із тим, підготовче засідання у вказаній справі, призначене на 10.11.2020 року, не відбулося.
У зв'язку з наведеними обставинами, ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2020 року підготовче засідання у справі № 910/15162/20 призначено на 15.12.2020 року.
У підготовчому засіданні 15.12.2020 року судом встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив до 23.12.2020 року, встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 04.01.2021 року, а також постановлено протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у даній справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 12.01.2021 року.
23.12.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача № 896 УСГ від 22.12.2020 на відзив на позовну заяву, в якій останній вказав на те, що особою, яка несе відповідальність за залиття орендованого нежитлового приміщення, є відповідач як власник такого майна.
31.12.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких останній навів додаткові доводи на спростування позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група". Так, відповідач вказав, що від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дентонс Юроп" не надходило жодних претензій щодо неналежного функціонування будь-якої системи забезпечення приміщення. Крім того, за умовами договору оренди у переліку систем забезпечення передбачено тільки систему водопостачання, а система водовідведення - відсутня.
11.01.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату.
У підготовчому засіданні 12.01.2021 року судом постановлено протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.01.2021 року підготовче провадження у справі № 910/15162/20 було закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 02.02.2021 року.
Проте судове засідання у вказаній справі, призначене на 02.02.2021 року, не відбулося.
У зв'язку з наведеними обставинами, ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2021 року судове засідання у справі № 910/15162/20 призначено на 23.02.2021 року.
До початку призначеного судового засідання 23.02.2021 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача від 23.02.2021 року № 896 УСГ про відкладення розгляду справи на іншу дату.
У судових засіданнях 23.02.2021 року та 16.03.2021 року оголошувалися перерви відповідно до 16.03.2021 року та 06.04.2021 року.
05.04.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, обґрунтоване карантинними обмеженнями, встановленими Кабінетом Міністрів України.
У судовому засіданні 06.04.2021 року оголошувалася перерва до 20.04.2021 року.
19.04.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, обґрунтоване неможливістю представника відповідача з'явитися в судове засідання внаслідок запроваджених обмежень, зокрема, руху громадського транспорту.
У судовому засіданні 20.04.2021 року оголошувалася перерва до 12.05.2021 року.
До початку призначеного судового засідання 12.05.2021 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача від 12.05.2021 року № 896 УСГ про відкладення розгляду справи на іншу дату, обґрунтоване перебуванням представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на самоізоляції.
У судовому засіданні 12.05.2021 року оголошувалася перерва до 28.05.2021 року.
У судовому засіданні 28.05.2021 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні. Крім того, останній вказав, що вимоги позивача були пред'явлені до Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю як до власника, орендодавця та балансоутримувача орендованого третьою особою майна.
Представник відповідача у цьому судовому засіданні проти задоволення вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.
Третя особа про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, проте явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання 28.05.2021 року не забезпечила.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, господарський суд міста Києва, -
08.12.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Саланс ЕФ-ЕМ-СІ ЕС-ЕН-АР Дентон Юроп" (правонаступником якого є третя особа) та Фірмою "Т.М.М." - Товариством з обмеженою відповідальністю був укладений договір оренди № 650 (далі - Договір).
Вказаний правочин, а також укладені в подальшому додаткові угоди до нього, підписані уповноваженими представниками їх сторін та скріплені печатками наведених суб'єктів господарювання.
У вказаному Договорі його сторони з метою однакового розуміння і тлумачення умов цього правочину, домовилися про визначення наступних термінів:
Акт прийому-передачі - документ, що підписується сторонами в двох примірниках, за яким передаються Приміщення, визначені в цьому Договорі та в якому визначений стан Приміщень;
Системи забезпечення - електромережа, система водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції та кондиціонування, пожежна сигналізація, оповіщення про пожежу, система димовидалення;
Строк Оренди - термін дії оренди за цим Договором, передбачений пунктом 3.2 Договору;
ОЦ - офісний центр, що знаходиться за адресою: 01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 49-А, з власною необхідною інфраструктурою, що дозволяє орендареві використовувати Приміщення і здійснювати свою господарську діяльність відповідно до цілей і умов цього Договору;
Об'єкт оренди - частина будівлі ОЦ, а саме Приміщення загальною площею 1 235,9 м2, що детально визначені на плані у Додатку № 1 (копія технічного паспорту БТІ) до цього Договору, та які є власністю орендодавця згідно Свідоцтва про право власності від 14.12.2005 року (серія ЯЯЯ № 838079);
Приміщення - група нежилих приміщень № 144 другого поверху ОЦ.
За умовами пункту 1.1 Договору орендодавець (відповідач) передає, а орендар (третя особа) приймає в тимчасове оплачуване користування Об'єкт оренди на дату початку Строку оренди за цим Договором. План розміщення Об'єкту оренди приведений в Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною. Площа Об'єкту оренди так само включає площу конструктивних елементів і Систем забезпечення будівлі, в якій розташований Об'єкт оренди. Площа Об'єкту оренди складає 1 235,9 м2 та не підлягатиме зменшенню за рахунок встановлених орендарем стін, внутрішніх перегородок і перекриттів.
Об'єкт оренди передається в орендне користування орендарю для розміщення офісу орендаря на умовах цього Договору. Цільове призначення використання Об'єкту оренди, визначене в цьому пункті, протягом терміну дії даного Договору може бути змінено за письмовим погодженням сторін шляхом внесення змін до цього Договору (пункт 1.2 Договору).
Відповідно до Статті 2 Договору орендодавець зобов'язаний, зокрема:
- забезпечити орендарю можливість безперешкодного користування Об'єктом оренди та необхідними Системами забезпечення у відповідності з умовами, передбаченими цим Договором, 24 години на добу і 7 днів на тиждень (пункт 2.1.6);
- забезпечити належне функціонування всіх Систем забезпечення (включаючи системи кондиціювання повітря та вентиляції, водопостачання, системи енергопостачання, пожежну сигналізацію, систему контролю доступу до ОЦ), що забезпечують передбачене цим Договором використання Об'єкту оренди у відповідності до законодавства України, зокрема Державних санітарних норм 3.3.6.042-99 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень", затверджених постановою Міністерства охорони здоров'я № 42 від 01.12.1999 року (пункт 2.1.7);
- протягом Строку оренди забезпечити утримання структурних та зовнішніх елементів ОЦ в належному стані, включаючи чищення від бруду, снігу та льоду, миття зовнішніх вікон Об'єкту оренди не рідше 1 разу на квартал (пункт 2.1.8);
- відшкодувати орендарю документально підтверджені збитки, понесені ним у зв'язку з порушенням або неналежним виконанням орендодавцем положень цього Договору, якщо таке порушення та/або невиконання сталося з вини орендодавця, а не третіх осіб (пункт 2.1.10).
Разом із тим, орендодавець має право, зокрема:
- визначати дату і терміни проведення капітального ремонту будівлі ОЦ в разі необхідності, з повідомленням орендаря про такий ремонт за 2 (два) календарних місяця до початку такого ремонту (пункт 2.2.3);
- входити в Об'єкт оренди з метою перевірки його стану і відповідності вимогам даного Договору, для проведення технічних перевірок Об'єкту оренди і перевірок належного функціонування Систем забезпечення ОЦ, що перебувають або проходять всередині Об'єкту оренди для показу Об'єкту оренди третім особам (пункт 2.2.5).
За умовами цієї Статті Договору орендар зобов'язаний, зокрема:
- при необхідності проводити за свій рахунок поточний ремонт Об'єкту оренди, заздалегідь повідомивши про це орендодавця і погодивши з ним проект ремонтних робіт (пункт 2.3.4);
- самостійно і за свій рахунок забезпечити підтримку Об'єкту оренди в належному стані впродовж всього терміну дії цього Договору (пункт 2.3.7);
- за свій рахунок проводити прибирання Об'єкту оренди, а також видаляти відходи і сміття, що виникають в Об'єкті оренди, в місця, визначені орендодавцем орендареві (пункт 2.3.8);
- забезпечити збереження інженерних мереж, комунікацій, устаткування та інших Систем забезпечення Об'єкту оренди. Без письмового дозволу орендодавця не проводити поточних ремонтів, робіт, пов'язаних з прокладкою прихованих і зовнішніх комунікацій, перепланування і переобладнання Об'єкту оренди (пункт 2.3.9);
Орендар має право, зокрема:
- при необхідності проводити за власний рахунок поточний ремонт, поліпшення Об'єкту оренди, заздалегідь повідомивши про це орендодавця і погодивши з ним проект ремонтних робіт і поліпшень (пункт 2.4.7).
За умовами пункту 3.1 Договору останній набирає чинності з дати його підписання і скріплення печатками сторін, і діє до закінчення Строку оренди.
Згідно з пунктом 3.2 Договору, з урахуванням Додаткових угод до нього від 14.01.2016 року № 2 та від 12.01.2017 року № 4, Строк оренди складає 2 (два) роки і 364 (триста шістдесят чотири) дні, з 28 лютого 2015 року (дата початку Строку оренди) до 27.02.2018 року включно.
Судом встановлено, що 31.07.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дентонс Юроп" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" укладено договір страхування № 10-0105-17-00058 (далі - Договір страхування), за умовами якого страховик (позивач) погоджується надати страхувальнику (третій особі) страхове покриття відповідно до положень договору за умови оплати страхової премії.
Означений правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками вказаних юридичних осіб.
Відповідно до пункту 1.2 Договору страхування застраховане майно (об'єкти страхування) та його місцезнаходження: конструктивні елементи та особисте майно за адресою: 01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 49-А.
Період страхування: з 00 год. 00 хв. 01.07.2017 року до 24 год. 00 хв. 30.06.2018 року (пункт 1.3 Договору страхування).
За умовами пункту 1.4 Договору страхування останній набирає чинності з початку Періоду страхування, за умови сплати страхової премії за Договором, та діє до повного виконання сторонами його умов.
Згідно з пунктом 2.1.1 Договору страхування предметом цього договору є майновий інтерес страхувальника (вигодонабувача), що не суперечить законодавству України, пов'язаний з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном.
Пунктом 2.1.2 Договору страхування передбачено, що до страхових ризиків віднесено, зокрема:
- стихійні явища (буря, вихор, ураган, смерч, шторм, град, зливові дощі, тиск снігового шару, повінь, надходження підґрунтових вод, паводок, льодохід, переміщення чи осідання ґрунту, зсув, обвал, землетрус, гірські обвалини і схід лавин) (пункт 2.1.2.2);
- вплив рідин з водопровідних, каналізаційних, опалювальних та протипожежних систем, внаслідок їх пошкодження, в тому числі із сусідніх приміщень (пункт 2.1.2.3).
У пункті 2.2.1 Договору страхування позивач та третя особа також погодили, що предметом цього правочину є майновий інтерес страхувальника (вигодонабувача), що не суперечить законодавству України, та пов'язаний з втратою прибутку від діяльності страхувальника внаслідок страхового випадку, а також пов'язаний з відшкодуванням постійних витрат у зв'язку із застрахованою діяльністю.
До страхових ризиків пунктом 2.2.2 цієї угоди віднесено:
- стихійні явища (буря, вихор, ураган, смерч, шторм, град, зливові дощі, тиск снігового шару, повінь, надходження підґрунтових вод, паводок, льодохід, переміщення чи осідання ґрунту, зсув, обвал, землетрус, гірські обвалини і схід лавин) (пункт 2.2.2.2);
- вплив рідин з водопровідних, каналізаційних, опалювальних та протипожежних систем, внаслідок їх пошкодження, в тому числі із сусідніх приміщень (пункт 2.2.2.3).
Розділом 3 Договору страхування передбачено, що страхова сума (ліміти відповідальності) становить 109 072 157,83 грн. (еквівалент 4 179 170 доларів США), з яких:
3.1) 8 979 099,96 грн. (еквівалент 344 040 доларів США) за Розділом І: Страхування майна:
3.1.1) 3 091 113,36 грн. - конструктивні елементи;
3.1.2) 5 887 986,60 грн. - особисте майно;
3.2) 100 093 057,87 грн. (еквівалент 3 835 130 доларів США) за Розділом ІІ: Страхування перерви в діяльності:
3.2.1) 100 093 057,87 грн. - дохід.
Згідно з Розділами 4-6 Договору страхування франшиза становить 65 247,50 грн. (еквівалент 2 500 доларів США) за кожним випадком; страховий тариф - 0,0478563925372741 %; страхова премія - 52 198,00 грн. (еквівалент 2 000 доларів США).
У розділах 12, 13 та 18 сторони Договору страхування погодили основу для виплат страхового відшкодування, процедуру здійснення страхової виплати та визначення розміру збитку і суми страхового відшкодування по розділу ІІ: Страхування перерви в діяльності.
Так, Розділом 12 Договору страхування передбачено, що основою для визначення розміру виплати страхового відшкодування є відновлювальна вартість застрахованого майна в межах страхових сум і лімітів відшкодування, зазначених в Договорі за станом на момент, що безпосередньо передує страховій події. За Договором у відношенні деяких подій, вказаних у пп. 2.1 та 2.2, одним страховим випадком з моменту його виникнення є, зокрема, 168 послідовних годин у відношенні тривалості затоплення, паводку та повені.
З матеріалів справи вбачається, що 03.12.2017 року та 06.12.2017 року (повторно) у будинку № 49 А по вулиці Володимирській у місті Києві під час дощу трапилось залиття нежитлового приміщення № 144 (що відповідно до умов Розділу 12 Договору страхування фактично є однією страховою подією). Під час обстеження нежитлового приміщення № 144 комісією у складі головного інженера Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 , керуючої будинком № 49-А ОСОБА_6, інженера-енергетика Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 , слюсаря-сантехніка Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 , виконавця робіт ОСОБА_4 та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дентонс Юроп" Гехт С.М. було виявлено, що система зливостоків К2 під час зливи не впоралась з водовідведенням.
За результатами означеного комісійного обстеження вказаними особами було складено відповідний акт про залиття нежитлового приміщення № 144 по вул. Володимирська, 49-А , затверджений директором департаменту Управління нерухомістю відповідача, яким встановлено факт залиття плит підвісної стелі «Армстронг» у кількості 160 штук, 10 м2 пофарбованого коробу в коридорі та 30 м2 пофарбованої стіни в коридорі. Крім того, в орендованому третьою особою приміщенні на столах знаходилася наступна техніка, яка промокла та не підлягає подальшій експлуатації: монітор Silver Peak EX-XS - 1 одиниця; Dell Optiplex 9010 АЮ - 1 одиниця; проектом Optoma HD33 - 1 одиниця; Optiplex 9020 - 1 одиниця. У наведеному приміщенні залито підлогу з покриттям ковролиновою плиткою. Площа залитого водою покриття у кабінетах приміщення № 144 складає 126 м2. Разом із тим, залито підлогу в коридорі, стики ковролинових плит деформовані та підлягають заміні повністю. Загальна площа коридору становить 287,38 м2. Також, у результаті залиття приміщення № 144 водою деформовано та не підлягають подальшій експлуатації офісні меблі, а саме: шафа-купе - 1 одиниця; стіл - 1 одиниця; шафа офісна - 2 одиниці.
Слід зазначити, що у наведеному акті викладено висновки та рекомендації комісії, за якими Фірмі "Т.М.М." - Товариству з обмеженою відповідальністю з метою уникнення повторення вищезазначеної ситуації запропоновано виконати модернізацію системи зливостоків К2, а третій особі (орендарю) рекомендовано провести експертну оцінку технічного стану вищезазначеної комп'ютерної техніки та визначити розмір отриманих збитків у результаті пошкодження вказаних вище стін, підлоги, техніки та меблів за незалежною оцінкою майна.
14.12.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дентонс Юроп" звернулося до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування завданої внаслідок затоплення орендованих ним приміщень шкоди майну третьої особи та вартості перерви в діяльності орендаря.
Відповідно до Звіту про незалежну оцінку вартості матеріального (майнового) збитку, завданого власнику майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 49-А, прим. 144 , виконаного суб'єктом оціночної діяльності Приватним підприємством "Юнайтед Лосс Аджастерс" (оцінювач Дубровська І.О., свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів ФД МУ № 9719 від 11.03.2013, кваліфікаційне свідоцтво ФДМУ та УКЩ МФ № 8683 від 09.02.2013, посвідчення про підвищення професійної кваліфікації оцінювача ФДМУ та УКШ № 10424-ПК від 21.09.2017; оцінювач Михайлюк О.О. , кваліфікаційне свідоцтво ФДМУ та МІБ МФ № 7033 від 11.07.2009, свідоцтво про підвищення кваліфікації ФДМУ та УТО МФ № 5941-ПК від 15.05.2015, свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі ФДМУ № 8382 від 05.08.2010, свідоцтво про підвищення кваліфікації ФДМУ та УТО МФ № 6645-ПК від 26.04.2017), вартість означеного матеріального збитку на дату оцінки склала 336 027,00 грн.
Разом із тим, відповідно до наявної у матеріалах справи копії сюрвеєрського звіту від 23.04.2018 року, складеного Приватним підприємством "Юнайтед Лосс Аджастерс", а також інших наявних у матеріалах справи документів (зокрема, акту дефектовки обладнання від 14.12.2017 року, бухгалтерських довідок третьої особи від 20.12.2017 року № 20/12/17 та від 30.01.2018 року № 30/01/18, акту огляду, комерційного кошторису, звітів третьої особи про фінансові результати, відомостей його річної фінансової звітності та звітів про власний капітал), розмір матеріального збитку та збитку від простою у виробництві, завданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Дентонс Юроп" внаслідок залиття 03.12.2017 року та 06.12.2017 року (повторно) орендованого ним приміщення, становить 346 355,82 грн. (що складається з розміру збитків майну в сумі 280 022,50 грн. та розміру постійних витрат, що підлягають відшкодуванню, в сумі 131 582,82 грн. за вирахуванням встановленої Розділом 4 Договору страхування франшизи у розмірі 65 247,50 грн.).
Страховим актом позивача № ДКЦВ-14925 від 27.04.2018 року, з урахуванням здійсненого останнім розрахунку суми страхового відшкодування від 27.04.2018 року, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" було вирішено перерахувати на користь третьої особи страхове відшкодування у розмірі 346 355,82 грн. (що відповідає фактичному розміру завданих збитків, зазначеному, зокрема, у сюрвеєрському звіті Приватного підприємства "Юнайтед Лосс Аджастерс" від 23.04.2018 року).
Відповідно до платіжного доручення № 8620 від 27.04.2018 позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Дентонс Юроп" грошові кошти у розмірі 346 355,82 грн. із призначенням платежу: "Страх. відшк. 10-0105-17-00058 в31.07.17 стр. акт ДКЦВ-14925 в 27.04.18; ТОВ "ДЕНТОНС ЮРОП" ЄДРПОУ 19373287. Без ПДВ".
Враховуючи те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача, як до власника наведеного орендованого майна, винного у його затопленні, щодо компенсації матеріальної шкоди у розмірі 346 355,82 грн., Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до суду з даним позовом.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України "Про страхування").
Положеннями статті 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За змістом статті 980 Цивільного кодексу України, статті 4 Закону України "Про страхування" залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Як було зазначено вище, у пункті 2.1.2.3 Договору страхування його сторони передбачили, що до страхових ризиків віднесено, зокрема, вплив рідин з водопровідних, каналізаційних, опалювальних та протипожежних систем, внаслідок їх пошкодження, в тому числі із сусідніх приміщень.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
До таких випадків, зокрема, відноситься виплата страховиком за договором добровільного страхування страхового відшкодування страхувальнику (потерпілому), внаслідок чого до такого страховика переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Велика Палата Верховного Суду у постанові в справі № 910/2603/17 від 04.07.2018 висловила правову позицію, згідно з якою перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов'язанні до страховика в порядку статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" є суброгацією.
При цьому, помилковим є ототожнення права вимоги, визначеного статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України, із правом вимоги (регресу), визначеного статтею 1191 Цивільного кодексу України, оскільки наведені норми регулюють різні за змістом правовідносини - суброгацію у страхових відносинах та регрес.
Так, на відміну від суброгації у страхових відносинах, де, як вже зазначено вище, право вимоги переходить від потерпілого (страхувальника) до страховика, а деліктне зобов'язання продовжує існувати, при регресі основне (деліктне) зобов'язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов'язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов'язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи.
Це виходить із змісту статей 599 та 1191 Цивільного кодексу України, згідно з якими зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Зважаючи на зміст наведених норм Цивільного кодексу України, право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов'язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов'язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов'язання шляхом виконання обов'язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов'язанні третьою особою.
В цілому, як за змістом статті 1191 так і за змістом статті 993 Цивільного кодексу України і статті 27 Закону України "Про страхування", йдеться про виконання обов'язку боржника перед потерпілим третьою особою. Водночас ці норми встановлюють різний порядок виникнення прав вимоги до винної особи у деліктному зобов'язанні.
При цьому, при суброгації у страхових відносинах деліктне зобов'язання продовжує існувати та відбувається лише заміна кредитора - право вимоги переходить від потерпілої особи до страховика.
При регресі - право вимоги (регресу) виникає у третьої особи після виконання такою особою обов'язку боржника та, відповідно, припинення основного (деліктного) зобов'язання та виникнення нового (регресного) зобов'язання.
У спірних (страхових) відносинах застосуванню підлягають норми статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому - суброгацію.
З урахуванням наведеного, слід дійти висновку, що до позивача, який виплатив третій особі страхове відшкодування за Договором добровільного страхування у розмірі 346 355,82 грн., в межах фактичних затрат перейшло право вимоги, яке страхувальник (потерпілий) мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Заперечуючи проти задоволення вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", відповідач вказував на те, що проведення капітального ремонту будинку, в якому знаходяться орендовані третьою особою приміщення (у тому числі ремонт зливостоків К2, які знаходяться у місці загального користування та під час зливи не впоралися з водовідведенням, що спричинило затоплення орендованих приміщень), та його фінансування є обов'язком співвласників означеного багатоквартирного будинку, а не відповідача одноособово. Відтак, наведені обставини, на думку відповідача, звільняють останнього від обов'язку відшкодувати завдані збитки.
З огляду на викладене, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV (чинного на час настання страхової події), житлово-комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.
Управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.
Пунктом 2 частини 1 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV встановлено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відносять до житлово-комунальних послуг і включають прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо.
Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV виконавець зобов'язаний: здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньо будинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV передбачено, що балансоутримувач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном, забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV управитель зобов'язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами.
Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 (далі - Правила), утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Ремонт будинку - комплекс будівельних робіт, спрямованих на відновлення, з можливим поліпшенням експлуатаційних показників елементів будинку.
Капітальний ремонт будинку - комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов'язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників будинку, із заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій, інженерного обладнання та обладнання протипожежного захисту без зміни будівельних габаритів об'єкта та його техніко-економічних показників.
За умовами пункту 2 Правил технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів робот технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.
Пунктом 2.1 Правил встановлено, що система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів.
Згідно з пунктом 2.2.1 Правил позапланові огляди передбачають огляд окремих елементів будинку або приміщень після злив, ураганних вітрів, сильних снігопадів, повеней та інших явищ стихійного характеру, що викликають ушкодження окремих елементів будинків, а також у разі аварій на зовнішніх комунікаціях чи при виявленні деформації конструкцій і несправності інженерного обладнання, що порушують умови нормальної експлуатації.
Відповідно до пункту 2.4 Правил, якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що належать до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Водночас поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Поточний ремонт повинен проводитись з періодичністю, яка забезпечує ефективну експлуатацію будівлі з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту, реконструкції) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт або реконструкцію.
Згідно з пунктом 2.4.1 Правил організація поточного ремонту жилих будинків повинна проводитися відповідно до нормативно-правових та нормативно-технічних документів з організації і технології поточного ремонту жилих будинків. Поточний ремонт виконується виконавцем послуг власними силами або із залученням підрядних організацій. Неналежне виконання такими підрядними організаціями взятих на себе договірних зобов'язань є підставою цивільно-правової відповідальності, проте не звільняє виконавця послуг від власних зобов'язань.
За умовами пунктів 4.5 Правил під час експлуатації будинку необхідно забезпечувати
водовідвід і очищення дахів від снігу.
Так, при огляді водовідвідних улаштувань з особливою увагою потрібно проконтролювати справність і чистоту жолобів та водоприймальних лійок, а також місця сполучення їх із покрівлею та стан водовідвідних пристроїв після злив.
До основних дефектів водовідвідних пристроїв пунктом 4.5.2 Правил віднесено, зокрема, скупчення бруду в настінних жолобах, утворення полоїв у жолобах, лійках і трубах, засмічення відкритих випусків.
Щоб уникнути вищезазначених дефектів, необхідно вчасно заміняти окремі лійки, коліна, відмітки і ланки ринв, а при встановленні ретельно пофарбувати з зовнішньої і внутрішньої сторони.
Внутрішні водостоки з дахів повинні безперебійно відводити дощові і талі води.
Несправності водовідвідних пристроїв усуваються в терміновому порядку.
Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року № 150 (далі - Наказ № 150) на виконання положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги", передбачені види надання послуг суб'єктами господарювання у сфері житлово-комунальних послуг.
Так, за умовами пункту 1.1.18.3 Наказу № 150 до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій віднесено санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж шляхом прочищення зливових водостоків від сміття.
Разом із тим, відповідно до пунктів 2.12.3 та 2.12.11 Наказу № 150 до послуг капітального ремонту віднесено перекладення ліній водопровідних та каналізаційних труб внутрішньобудинкової системи, а також усі будівельні роботи, пов'язані з капітальним ремонтом системи централізованого водопостачання та водовідведення.
Згідно з пунктом 12 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572 (зі змінами) балансоутримувач житлового будинку або уповноважена ним особа несе відповідальність перед власником, наймачем (орендарем) приміщення житлового будинку в разі ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело до збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю, - шляхом відшкодування збитків.
Пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV передбачено, що споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.
З огляду на вищезазначені нормативні приписи, суд дійшов висновку про те, що обов'язок по технічному обслуговуванню та ремонту, зокрема, зливостоків, які знаходяться у місці загального користування, лежить на балансоутримувачу/виконавцеві послуг будинку № 49-А на вулиці Володимирській у місті Києві .
Відтак, за змістом вищенаведених положень відповідальність за завдану майнову шкоду внаслідок залиття приміщень з причини неналежного стану, зокрема, зливостоків, які знаходяться у місці загального користування, несе балансоутримувач житлового будинку та виконавець послуг з утримання цього будинку.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року в справі № 666/213/16-ц.
Як було зазначено вище, 03.12.2017 року та 06.12.2017 року (повторно) у будинку № 49 А по вулиці Володимирській у місті Києві під час дощу трапилось залиття нежитлового приміщення № 144 (що відповідно до умов Розділу 12 Договору страхування фактично є однією страховою подією). Під час обстеження нежитлового приміщення № 144 комісією у складі головного інженера Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 , керуючої будинком № 49-А ОСОБА_6, інженера-енергетика Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 , слюсаря-сантехніка Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 , виконавця робіт ОСОБА_4 та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дентонс Юроп" Гехт С.М. було виявлено, що система зливостоків К2 під час зливи не впоралась з водовідведенням.
Відповідно до пункту 2.3.6 Правил, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт.
У додатку № 4 до означених Правил передбачено форму та зміст такого акту, в якому вказується про його затвердження начальником ЖЕО, а також міститься інформація про членів відповідної комісії у складі головного інженера виконавця послуг - голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсаря-сантехніка (слюсаря-електрика), представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання, а також представника власника будинку, будинкового комітету.
Судом встановлено, що за результатами проведеного комісійного обстеження нежитлового приміщення № 144 головним інженером Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 , керуючою будинком № 49-А ОСОБА_6, інженером-енергетиком Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 , слюсарем-сантехніком Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3., виконавцем робіт ОСОБА_4 та представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Дентонс Юроп" Гехт С.М. було складено відповідний акт про залиття нежитлового приміщення № 144 по вул. Володимирська, 49-А, який був затверджений директором департаменту Управління нерухомістю відповідача.
У наведеному акті викладено висновки та рекомендації комісії, за якими Фірмі "Т.М.М." - Товариству з обмеженою відповідальністю з метою уникнення повторення вищезазначеної ситуації запропоновано виконати модернізацію системи зливостоків К2, а третій особі (орендарю) рекомендовано провести експертну оцінку технічного стану вищезазначеної комп'ютерної техніки та визначити розмір отриманих збитків у результаті пошкодження вказаних вище стін, підлоги, техніки та меблів за незалежною оцінкою майна.
Враховуючи приписи Правил, у тому числі додатку № 4 до цих правил, яким передбачено складення відповідного акту представниками, зокрема, виконавця послуг, беручи до уваги фактичне складення акту про залиття нежитлового приміщення № 144 по вул. Володимирська, 49-А представниками Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю (головним інженером відповідача (виконавця послуг) ОСОБА_1., інженером-енергетиком та слюсарем-сантехніком відповідача), а також зважаючи на затвердження цього акту директором департаменту Управління нерухомістю Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю, суд дійшов висновку про те, що на час настання страхового випадку та складення цього акту саме відповідач був особою, відповідальною за виконання відповідних робіт (надання послуг) у будинку № 49-А на вулиці Володимирській у місті Києві.
Крім того, судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 12.06.2019 року в справі № 910/3942/19 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Володимирська, №49А" до Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю про зобов'язання передати технічну документацію (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 23.05.2019 року) (суддя Джарти В.В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 року, вимоги позивача у цій справі задоволено та зобов'язано Фірму "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю передати за актом приймання-передачі Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Володимирська № 49А" документацію на багатоквартирний будинок № 49-а по вулиці Володимирській в місті Києві щодо технічного стану будинку.
Вказане рішення, текст якого знаходиться у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, на час розгляду даного спору в установленому законом порядку набрало законної сили.
При ухваленні означеного рішення про задоволення позову в справі № 910/3942/19, суд керувався, зокрема, нормою статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", за змістом якої передбачений обов'язок колишнього балансоутримувача будинку з передачі документації на будинок об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку виникає у нього виключно з дня державної реєстрації об'єднання та не залежить від прийняття рішення співвласників про управління багатоквартирним будинком, оскільки будь-яких інших умов, крім державної реєстрації об'єднання, для передачі документації від попереднього балансоутримувача Законом не визначено.
Зі змісту цього судового рішення також вбачається, що, заперечуючи проти вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Володимирська, №49А", Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю вказувала на те, що саме вона є особою, яка здійснює управління будинком № 49-А на вулиці Володимирській у місті Києві відповідно до протоколу зборів співвласників багатоквартирного житлового будинку № 49-А у Шевченківському районі міста Києва б/н від 07.07.2016 року, а отже має зобов'язання щодо зберігання та ведення технічної документації щодо стану, утримання та експлуатації об'єкта, як це передбачено пунктом 3.6 Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд.
Водночас відповідачем під час розгляду справи № 910/15162/20 в установленому законом порядку не було спростовано того, що саме Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю на час настання страхового випадку була балансоутримувачем та виконавцем робіт у будинку № 49-А на вулиці Володимирській у місті Києві. Такі докази відсутні й у матеріалах справи.
Разом із тим, суд звертає увагу, що в судовому засіданні 28.05.2021 року представник позивача наголосив на тому, що позовні вимоги у даній справі фактично пред'явлені до відповідача як до орендодавця, власника та балансоутримувача будинку, в якому знаходяться затоплені приміщення, та який не забезпечив їх належне утримання та функціонування.
Зважаючи на викладені обставини, враховуючи зміст вищенаведеного судового рішення, беручи до уваги складення акту про залиття нежитлового приміщення № 144 по вул. Володимирська, 49-А представниками Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю та його затвердження директором департаменту Управління нерухомістю відповідача, додатково приймаючи до уваги зміст наказу Генерального директора відповідача від 08.12.2017 року № 02/ж/в, яким вирішено провести модернізацію системи зливостоків К2 у вищевказаному будинку за рахунок коштів Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю, суд дійшов висновку про те, що на час настання страхового випадку та складення відповідного акту про залиття відповідач був балансоутримувачем та фактичним виконавцем послуг у будинку № 49-А на вулиці Володимирській у місті Києві, на якому лежав обов'язок по технічному обслуговуванню та ремонту, зокрема, зливостоків, що знаходяться у місці загального користування.
Крім того, як було зазначено вище, за умовами пункту 2.1.7 Договору оренди № 650 орендодавець (відповідач) зобов'язаний забезпечити належне функціонування всіх Систем забезпечення (включаючи системи кондиціювання повітря та вентиляції, водопостачання, системи енергопостачання, пожежну сигналізацію, систему контролю доступу до ОЦ), що забезпечують передбачене цим Договором використання Об'єкту оренди у відповідності до законодавства України, зокрема Державних санітарних норм 3.3.6.042-99 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень", затверджених постановою Міністерства охорони здоров'я № 42 від 01.12.1999 року.
Разом із тим, відповідно до вживаної у вказаному правочині термінології, Системами забезпечення за цим Договором є електромережа, система водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції та кондиціонування, пожежна сигналізація, оповіщення про пожежу, система димовидалення.
Заперечуючи проти задоволення вимог позивача, Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю посилалася на те, що у пункті 2.1.7 Договору оренди № 650 у переліку Систем забезпечення передбачено лише систему водопостачання, тоді як система водовідведення у вказаному пункті Договору відсутня.
Проте означені посилання не беруться судом до уваги з огляду на те, що за змістом, зокрема, пункту 2.1.7 цього Договору орендодавець (відповідач) зобов'язаний забезпечити належне функціонування всіх Систем, що забезпечують передбачене цим Договором використання Об'єкту оренди у відповідності до законодавства України.
Крім того, із системного аналізу положень пунктів 2.1.7 Договору та передбаченого в цій угоді визначення "Систем забезпечення" вбачається, що до таких систем відносяться усі системи, які забезпечують належне функціонування Об'єкту оренди, а їх перелік не є вичерпним та не обмежується лише електромережою, системою водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції та кондиціонування, пожежною сигналізацією, оповіщення про пожежу, системою димовидалення, оскільки до систем забезпечення Об'єкту умовами Договору, в тому числі пунктом 2.1.7, віднесено й систему контролю доступу до ОЦ, яка відсутня у переліку "Систем забезпечення", передбачених термінологією Договору.
Разом із тим, про віднесення системи зливостоків до Систем забезпечення Об'єкту в розумінні Договору було фактично вказано самим відповідачем у запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю наголосила, що всі Системи забезпечення, у тому числі система зливостоків, належно функціонували до настання страхової події.
Слід також наголосити, що умовами пункту 2.1.8 Договору оренди № 650 на відповідача також було покладено обов'язок протягом Строку оренди забезпечити утримання структурних та зовнішніх елементів ОЦ в належному стані, включаючи чищення від бруду, снігу та льоду.
Проте з матеріалів справи вбачається, що відповідачем як орендодавцем нерухомого майна, а також балансоутримувачем та виконавцем послуг з утримання будинку № 49-А на вулиці Володимирській у місті Києві, не було дотримано покладених на нього Договором оренди та законом обов'язків щодо забезпечення належного функціонування всіх Систем забезпечення (зокрема, зливостоків К2) та технічного обслуговування і ремонту означених зливостоків, які знаходяться у місці загального користування.
Заперечуючи проти вимог позивача, Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю посилалася на те, що модернізація/заміна системи зливостоків К2 у будинку № 49-А на вулиці Володимирській у місті Києві відноситься до робіт з капітального ремонту, проведення та фінансування якого віднесено до обов'язків співвласників багатоквартирного будинку. Разом із тим, ні орендар (третя особа), ні співвласники багатоквартирного будинку не зверталися до відповідача з вимогами про проведення відповідного капітального ремонту системи зливостоків К2.
Однак такі заперечення не беруться судом до уваги, з огляду на наступне.
Як було зазначено вище, відповідно до пунктів 2.12.3 та 2.12.11 Наказу № 150 до послуг капітального ремонту віднесено перекладення ліній водопровідних та каналізаційних труб внутрішньобудинкової системи, а також усі будівельні роботи, пов'язані з капітальним ремонтом системи централізованого водопостачання та водовідведення.
Водночас зі змісту наявного в матеріалах справи сюрвеєрського звіту від 23.04.2018 року, складеного Приватним підприємством "Юнайтед Лосс Аджастерс", з урахуванням листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Дентонс Юроп" від 31.01.2018 року № 16/310118, вбачається, що залиття 03.12.2017 року та 06.12.2017 року (повторно) орендованого третьою особою приміщення відбулося внаслідок того, що стоки дощової води були забиті будівельним сміттям.
Докази, які свідчать про наявність на час настання страхового випадку дефектів системи зливостоків К2, для усунення яких необхідним було проведення саме капітального ремонту таких зливостоків (у тому числі перекладення ліній водопровідних та каналізаційних труб внутрішньобудинкової системи чи капітальний ремонт системи централізованого водопостачання та водовідведення), у матеріалах справи відсутні.
У той же час за умовами пункту 1.1.18.3 Наказу № 150 до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій віднесено санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж шляхом прочищення зливових водостоків від сміття (що приписами Наказу № 150 не віднесено до послуг капітального ремонту), яке не потребує проведення будь-яких капітальних робіт чи їх окремого фінансування співвласниками багатоквартирного будинку.
Відсутність звернень орендаря чи співвласників багатоквартирного будинку до відповідача з вимогами про проведення відповідного ремонту системи зливостоків К2 не свідчить про звільнення, зокрема, балансоутримувача та виконавця робіт у будинку від обов'язку належного утримання такого будинку, у тому числі шляхом його санітарно-технічного обслуговування та обслуговування внутрішньобудинкових мереж.
Посилання відповідача на затоплення орендованого третьою особою нерухомого майна внаслідок сильної дощової зливи 03.12.2017 року та 06.12.2017 року (повторно), з якою не впоралася система зливостоків К2, не може свідчити про відсутність вини відповідача у завданні спірної суми збитків, оскільки такі зливи не були, зокрема, небезпечним стихійним явищем, а кількість опадів 03.12.2017 року (нічні - 1, сніг; денні - 7, мокрий сніг, дощ) та 06.12.2017 року (нічні - 0,5, сніг; денні - 2, дощ) не перевищувала їх граничних нормативних показників (сніг - 7-19 мм за 12 годин та менше, дощ - 15-49 мм за 12 годин та менше). Означені обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи копією довідки Українського гідрометеорологічного центру Державної служби з надзвичайних ситуацій України від 23.04.2018 року № 01-20/568.
Відсутність у складеному позивачем страховому акті від 27.04.2018 року № ДКЦВ-14925 відомостей про винних осіб у затопленні орендованого третьою особою майна не свідчить про наявність підстав для звільнення відповідача від відшкодування спірних збитків та неможливість встановлення винних у затопленні наведеного нерухомого майна безпосередньо під час розгляду судом справи № 910/15162/20.
Посилання відповідача на зазначення у Звіті про незалежну оцінку вартості матеріального (майнового) збитку, завданого власнику майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 49-А, прим. 144, виконаного суб'єктом оціночної діяльності Приватним підприємством "Юнайтед Лосс Аджастерс", реквізитів договору добровільного страхування майна, які відрізняються від реквізитів укладеного між позивачем та третьою особою договору страхування від 31.07.2017 року № 10-0105-17-00058, не свідчать про невідповідність означеного висновку вимогам законодавства та не спростовують встановлених у ньому фактичних обставин, а означена відповідачем невідповідність (описка), з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, на переконання суду за своєю природою є технічною.
Слід також зазначити, що фактичний розмір заявлених до стягнення з відповідача збитків в сумі 346 355,82 грн. було визначено позивачем на підставі сюрвеєрського звіту від 23.04.2018 року, складеного Приватним підприємством "Юнайтед Лосс Аджастерс", а також інших наявних у матеріалах справи документів (зокрема, акту дефектовки обладнання від 14.12.2017 року, бухгалтерських довідок третьої особи від 20.12.2017 року № 20/12/17 та від 30.01.2018 року № 30/01/18, акту огляду, комерційного кошторису, звітів третьої особи про фінансові результати, відомостей його річної фінансової звітності та звітів про власний капітал). Механізм обрахунку означеної суми збитків сторонами під час розгляду справи не оспорювався. Належних та допустимих доказів на спростування встановленого розміру завданих третій особі збитків внаслідок затоплення орендованого нею у відповідача приміщення в сумі 346 355,82 грн. (з урахуванням франшизи) учасниками справи суду не надано.
Посилання відповідача на добровільне виконання ним рекомендацій комісії, викладених в акті про залиття нежитлового приміщення № 144 по вул. Володимирська, 49-А, та модернізацію за власний кошт системи зливостоків К2, не свідчить про необґрунтованість вимог позивача у даній справі. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази фактичного проведення відповідачем робіт з модернізації вищенаведених зливостоків, тоді як прийняття Генеральним директором відповідача наказу від 08.12.2017 року № 02/ж/в, яким вирішено провести модернізацію системи зливостоків К2 у вищевказаному будинку за рахунок коштів Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю, не свідчить про фактичне проведення таких робіт.
Інші заперечення відповідача також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються її матеріалами.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що спірна страхова подія, якою завдано збитків, відбулася внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору в частині забезпечення функціонування всіх Систем забезпечення, що необхідні для передбаченого цим Договором використання Об'єкту оренди, та утримання структурних і зовнішніх елементів ОЦ в належному стані, а також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем, як балансоутримувачем та виконавцем робіт у будинку, технічного обслуговування цього будинку, яке включає, зокрема, роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем, в тому числі системи зливостоків, а також санітарно-технічне обслуговування і обслуговування внутрішньобудинкових мереж шляхом прочищення зливових водостоків від сміття.
Як свідчить тлумачення статті 526 Цивільного кодексу України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Аналіз положень статей 11 та 1166 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, що завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
За змістом частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України у справах про завдання шкоди діє презумпція вини відповідача, тобто позивач має надати суду лише докази наявності шкоди, а докази спростування своєї вини має надати відповідач.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 року в справі № 381/1957/15 висловив правову позицію, що аналогічні спірним правовідносини є деліктними. Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З урахуванням визначених господарським процесуальним законодавством принципів змагальності й диспозитивності, а також положень матеріального права, зокрема, Цивільного кодексу України, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди третій особі. Проте відповідачем під час розгляду справи належними і допустимими доказами не було доведено того, що шкода, заподіяна внаслідок залиття орендованого третьою особою приміщення, заподіяна не з його вини.
Разом із тим, позивачем доведено, а відповідачем не спростовані завдана шкода, невиконання відповідачем встановлених законом та взятих на себе договірних зобов'язань за Договором оренди № 650, а також бездіяльність, причинний зв'язок між ними, що призвело до залиття орендованого Товариством з обмеженою відповідальністю "Дентонс Юроп" приміщення, тому суд дійшов висновку про те, що відповідальність за завдану майнову шкоду внаслідок залиття цього приміщення з причини неналежного утримання зливових стоків та Систем забезпечення несе Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю.
Досліджені судом докази та встановлені фактичні обставини дають підстави вважати, що у даному випадку наявні всі необхідні елементи складу цивільного правопорушення, що свідчить про настання цивільно-правової відповідальність відповідача у справі. Відтак, матеріальна шкода, заподіяна майну третьої особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі на користь позивача як особи, до якої в установленому законом порядку перейшло відповідне право вимоги відшкодування цієї шкоди в розмірі 346 355,82 грн.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У той же час відповідачем не надано належних доказів на спростування наведених вище висновків, а також не доведено відсутності у нього вини в настанні спірної страхової події.
За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, яке перейшло до позивача (з урахуванням передбаченої Договором страхування франшизи), відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу заявлену до стягнення суму грошових коштів у розмірі 346 355,82 грн.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених вище.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 221, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю (04116, місто Київ, вулиця Провіантська, будинок 3; код ЄДРПОУ 14073675) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, місто Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32 ЛІТ. А; код ЄДРПОУ 30859524) 346 355 (триста сорок шість тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 82 коп. страхового відшкодування та 5 195 (п'ять тисяч сто дев'яносто п'ять) грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 07.06.2021 року.
Суддя В.С. Ломака