ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.06.2021Справа № 910/4058/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурстрейдсервіс" про стягнення 138 234,89 грн.,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
У березні 2021 року приватне акціонерне товариство "Вінницяоблпаливо" (далі - ПАТ "Вінницяоблпаливо") звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договорів поставки від 31 січня 2020 року № 01-31/20 та від 22 вересня 2020 року № 26-П, укладених між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурстрейдсервіс" (далі - ТОВ "Ресурстрейдсервіс"), позивач згідно з видатковими накладними поставив відповідачу товар на загальну суму 130 251,59 грн. Оскільки ТОВ "Ресурстрейдсервіс" взяті на себе за вказаними угодами зобов'язання щодо оплати вартості цієї продукції не виконало, заборгувавши таким чином позивачу 130 251,59 грн., останній, посилаючись на статті 526, 920, 924, 925 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 193, 216, 217, 230, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу, а також 7 983,30 пені, нарахованої у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.
30 березня 2021 року до суду надішли документи позивача для усунення недоліків позовної заяви.
У зв'язку з наведеними обставинами ухвалою Господарського суду міста Києва від 5 квітня 2021 року вищенаведену позовну заяву ПАТ "Вінницяоблпаливо" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4058/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 5 квітня 2021 року про відкриття провадження у справі № 910/4058/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 03038, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок 8.
Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення ТОВ "Ресурстрейдсервіс" у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 5 квітня 2021 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте ТОВ "Ресурстрейдсервіс" в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
31 січня 2020 року між ТОВ "Ресурстрейдсервіс" та ПАТ "Вінницяоблпаливо" був укладений договір поставки № 01-31/20, за умовами якого останнє взяло на себе обов'язок передати у власність відповідачу товар (будівельні матеріали), а ТОВ "Ресурстрейдсервіс" - прийняти і оплатити вказану продукцію.
Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.
Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін (пункт 1.2 договору).
Відповідно до пункту 2.1 цієї угоди поставка товару здійснюється протягом 10 днів з моменту її укладення.
Пунктом 2.2 даного правочину визначено, що місце передачі (поставки) товарів є Піщанський паливний склад, який розташований за адресою: Вінницька область, Піщанський район, село Попелюхи, вулиця Т. Шевченка, будинок 1.
Факт приймання-передачі товару підтверджується шляхом підписання сторонами видаткової накладної в двох примірниках (пункт 2.4 договору).
За пунктом 2.5 даної угоди право власності на поставлені товари переходить від постачальника до покупця в момент підписання видаткової накладної.
Загальна ціна договору складає суму, визначену на підставі доданих до договору специфікацій (пункт 3.1 даного правочину).
Згідно з пунктом 3.3 договору оплата товарів здійснюється покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 робочих днів з моменту поставки товару.
Відповідно до пункту 8.1 договору він вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині розрахунків до повного його виконання.
Сторонами було підписано та скріплено їх печатками специфікацію, якою останні погодили перелік та кількість товару загальною вартістю 105 251,59 грн. з ПДВ, що мав бути поставлений відповідачу до місця поставки - Піщанський паливний склад, розташований за адресою: Вінницька область, Піщанський район, село Попелюхи, вулиця Т. Шевченка, будинок 1.
Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного правочину позивач згідно видаткових накладних від 3 лютого 2020 року № РН-0000018 та № РН-0000019 - поставив відповідачу товар на загальну суму 105 251,59 грн. (у т.ч. ПДВ).
22 вересня 2020 року між ТОВ "Ресурстрейдсервіс" та ПАТ "Вінницяоблпаливо" був укладений договір поставки № 26-П, за умовами якого останнє взяло на себе обов'язок передати у власність відповідачу автозаправний блок-пункт, а ТОВ "Ресурстрейдсервіс" - прийняти і оплатити його погоджену вартість.
Даний договір також підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.
За домовленістю сторін ціна автозаправного блок-пункту складає 25 000,00 грн. з ПДВ (пункт 2.1 договору).
Відповідно до пункту 2.2 цієї угоди покупець зобов'язаний здійснити розрахунки в національній валюті шляхом перерахування 100 % коштів, зазначених в пункті 2.1 цієї угоди, на розрахунковий рахунок продавця протягом 7 календарних днів з моменту передачі автозаправного блок-пункту покупцю.
Пунктом 3.1 даного правочину визначено, що продавець доставляє автозаправний блок-пункт своїм транспортним засобом за адресою: Вінницька область, Піщанський район, село Попелюхи, вулиця Шевченка, будинок 1. Вивантаження блок-пункту забезпечує покупець за власний рахунок.
Передача автозаправного блок-пункту продавцем і приймання його покупцем здійснюється не пізніше 7 робочих днів з дня укладення даного договору та оформлюється актом приймання-передачі у двох примірниках, які підписуються сторонами (пункт 3.2 цієї угоди).
Відповідно до пункту 5.1 договору він вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання.
Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеної угоди позивач згідно видаткової накладної від 22 вересня 2020 року № ЛНА-000029 поставив відповідачу автозаправний блок-пункт на суму 25 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ).
На виконання умов договору поставки від 22 вересня 2020 року № 26-П між сторонами було підписано відповідний акт приймання-передачі вказаного автозаправного пункту від цієї ж дати.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договорами поставки від 31 січня 2020 року № 01-31/20 та від 22 вересня 2020 року № 26-П також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов даних угод.
Вищенаведене підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 30 листопада 2020 року, який підписаний повноважними їх представниками та скріплений печатками цих товариств. Копія цього акта містяться в матеріалах справи.
Проте всупереч положенням вищенаведених правочинів відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості поставленого йому товару не виконав, заборгувавши таким чином ПАТ "Вінницяоблпаливо" 130 251,59 грн.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договорами поставки від 31 січня 2020 року № 01-31/20 та від 22 вересня 2020 року № 26-П, яка складає 130 251,59 грн., підтверджується матеріалами справи і на момент прийняття рішення останній не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ПАТ "Вінницяоблпаливо" про стягнення вказаної суми основного боргу. За таких обставин даний позов у цій частині підлягає задоволенню.
Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за спірними договорами, позивач просив суд стягнути з відповідача 7 983,30 грн. пені, з яких: 6 729,20 грн. - пеня, нарахована на суму заборгованості за договором поставки від 31 січня 2020 року № 01-31/20 в розмірі 105 251,59 грн. за період з 18 березня 2020 року по 1 березня 2021 року (за 349 днів), 1 254,10 грн. - пеня, нарахована на суму заборгованості за договором поставки від 22 вересня 2020 року № 26-П у розмірі 25 000,00 грн. за період з 30 вересня 2020 року по 1 березня 2021 року (за 153 дні).
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.2 договору поставки від 31 січня 2020 року № 01-31/20 передбачено, що за порушення умов оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі визначеному обліковою ставкою НБУ від суми неоплачених товарів за кожний день прострочення.
Пунктом 4.3 договору поставки від 22 вересня 2020 року № 26-П встановлено, що у разі несвоєчасної оплати автозаправного блок-пункту покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу від суми заборгованості.
У той же час суд звертає увагу на положення частини 6 статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів, які свідчать про встановлення законом чи укладеними між сторонами договорами більш тривалого строку нарахування цієї штрафної санкції, ніж встановлений частиною 6 статті 232 ГК України, суд дійшов висновку про те, що нараховування пені по вищезазначеним угодам за кожен день прострочення має припинитися через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом здійснено перерахунок пені, та встановлено, що стягненню з відповідача підлягає 3 899,49 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості за договором поставки від 31 січня 2020 року № 01-31/20 в розмірі 105 251,59 грн. за період з 18 березня 2020 року по 18 вересня 2020 року. Водночас суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 1 254,10 грн., нарахованої на суму заборгованості за договором поставки від 22 вересня 2020 року № 26-П у розмірі 25 000,00 грн. за період з 30 вересня 2020 року по 1 березня 2021 року.
Разом із тим, у задоволенні вимог ПАТ "Вінницяоблпаливо" про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 829,71 грн. слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин вимоги ПАТ "Вінницяоблпаливо" підлягають частковому задоволенню.
Водночас відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурстрейдсервіс" (03038, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок 8; ідентифікаційний код 42977978) на користь приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" (21021, місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, будинок 122; ідентифікаційний код 01880670) 130 251 (сто тридцять тисяч двісті п'ятдесят одну) грн. 59 коп. основного боргу, 5 153 (п'ять тисяч сто п'ятдесят три) грн. 59 коп. пені, а також 2 223 (дві тисячі двісті двадцять три) грн. 53 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 7 червня 2021 року.
Суддя Є.В. Павленко