Справа № 909/995/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01.06.2021 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. , секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ТК ГРУПП» 03065, м. Київ, вул Козелецька 24 оф 7 (вх.6487/21 від 23.04.2021) про визнання грошових вимог у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України", м. Івано-Франківськ
учасники провадження не з"явились.
у провадженні господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа № 909/995/19 за заявою боржника ДП "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про банкрутство в порядку ст. 94 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі також: «Закон про банкрутство»).
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ТК ГРУПП» 23.04.2021 до суду надійшла заява з грошовими вимогами до боржника (вх. №6487/21 ) на загальну суму 6 183 821,84 грн.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.04.2021 заяву про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ТК ГРУПП» призначено до розгляду у судовому засіданні.
Учасники провадження у судове засідання не з"явились.
Розглянувши матеріали справи та подану заяву, суд встановив наступне.
21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу, визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". За п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства - установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон). Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
На підставі положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у справі про банкрутство спір не вирішується по суті, а лише встановлюються грошові вимоги кредиторів на підставі поданих документів.
Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчить про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.
Отже, аналіз норм права дозволяє зробити висновок, про те що спеціальне законодавство про банкрутство визначає особливий порядок розгляду грошових вимог кредитора у процедурі банкрутства шляхом їх визнання (відхилення) внаслідок розгляду по суті.
Судом встановлено що 16.10.08 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроконсалтсервісгруп" (по договору - постачальник) та дочірнім підприємством "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (по договору - покупець, по справі - відповідач) укладено договір поставки №16/10-08 (далі - Договір). Зазначений договір підписано сторонами та скріплено їх печатками. Терміну дії договору сторонами у даному договорі не визначено.
Згідно з п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язався поставити, а покупець, в свою чергу, - прийняти і оплатити товар (дорожньо-будівельні матеріали) на загальну суму 20.000.000,00грн.
Поставка товару здійснюється на склад покупця. Доставка товару здійснюється за рахунок покупця (п.2.3 договору).
Пунктом 3.1, 3.2 даного договору сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар та транспортні послуги здійснюються на умовах відстрочки платежу на термін 30 банківських днів. У разі затримки фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 7 банківських днів з дати отримання покупцем коштів на фінансування закупівлі. Оплата товару проводиться покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
У відповідності до умов договору та специфікацій, що є невід'ємною частиною договору, постачальником упродовж 2011-2012 років поставлено відповідачу товару на загальну суму 6949284,08грн. Факт поставки товару постачальником та його отримання відповідачем підтверджується документами (копії яких містяться в матеріалах справи 909/208/17).
Значені документи підписані боржником без претензій та зауважень та скріплені його печаткою.
В порушення прийнятих на себе договірних зобов'язань, боржник за поставлений товар розрахувався частково, внаслідок чого виникла заборгованість відповідача перед постачальником на суму 3.030 308,10 грн.
Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.І ст.626 Цивільного кодексу України). В силу приписів ст.ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до положень ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення закріплено і у статті 712 Цивільного кодексу України.
Таким чином, між сторонами у справі на підставі наведених норм закону та видаткової накладної виникли правовідносини, які за своєю правовою природою є такими, що випливають із договору поставки. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст.692 Цивільного кодексу України).
В силу положень ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В порушення умов договору, покупець прийняті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконав, оплату за отриманий товар провів частково, що підтверджується банківськими виписками та актами звірки розрахунків, копії яких долучено до матеріалів справи.
Пунктом 3.1, 3.2 даного договору сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар та транспортні послуги здійснюються на умовах відстрочки платежу на термін ЗО банківських днів. У разі затримки фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 7 банківських днів з дати отримання покупцем коштів на фінансування закупівлі.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п. 4.1 та п 4.2 договору постачальник повинен поставити покупцю товар, якість якого відповідає вимогам, що визначені для цього виду товару.
Умовами договору поставки сторони передбачили право покупця у разі поставки товару більш низької якості відмовитися від прийняття та оплати товару або оплатити товар за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту (п.4.3,4.4 договору).
Листами № 25/15 від 14.05.2015 та №153/15 від 10.11.15, постачальник повідомив відповідача про наміри відступити право вимоги за договором поставки № 16/10-08 від 16.10.2008 іншій особі. Листом б/н від 16.11.15 (який від імені відповідача підписано директором та скріплено печаткою Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") відповідач не заперечив щодо заміни кредитора та відступлення прав іншій особі за спірним договором поставки.
23.11.2015 року між ТОВ "Євроконсалтсервісгруп» (по договору - цедент) та ТОВ «Компанія ТК Групп» (по договору - цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №23/11-15-1.
Відповідно до п. 1.1 спірного договору цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги (цесії), належне цедентові, і стає новим кредитором за договором поставки №16/10-08 від 16.10.2008 року, який укладений між цедентом та дочірнім підприємством "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на вказану суму боргу, а саме 3130308, 10 грн.
За цим договором до цесіонарія переходить право вимагати від боржника належного виконання ним грошового зобов'язання за основним договором щодо оплати основного боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми, а також відшкодування збитків та оплати неустойки за порушення грошового зобов'язання (п. 1.2. договору).
Згідно з п.2.2 договору цедент гарантує, що на час укладання цього договору ним отримано письмову згоду боржника щодо відступлення права вимоги.
Перехід права вимоги цедента (визначеного у п. 1.1. договору) до цесіонарія здійснюється в момент підписання цього договору, (п.3.1. договору)
У п. 3.2 спірного договору визначено, що цедент зобов'язується передати цесіонарієві документи, визначені у п.2.3 цього договору та документовану інформацію, яка є важливою для здійснення права вимоги, яке відступає цедент за цим договором, протягом 3 робочих днів з дня набрання чинності цим договором.
Відповідно до п.3.2 спірного договору цедент зобов'язується передати цесіонарієві документи, визначені у п.2.3 цього договору та документовану інформацію, яка є важливою для здійснення права вимоги, яке відступає цедент за цим договором, протягом 3 робочих днів з дня набрання чинності цим договором.
Згідно з п.3.3 спірного договору протягом 5 робочих днів після підписання цього договору цедент зобов'язаний письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги.
Розрахунок цесіонарія з цедентом за уступку права вимоги має здійснюватись у повному обсязі від отриманої суми боргу, без будь - яких дисконтів та премій за стягнення з боржника грошових зобов'язань ( п. 3.5. договору).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, (п.5.1. договору).
Про факт укладення договору відступлення права вимоги (цесії) за договором поставки відповідача повідомлено листом №168/15 від 23.11.15, копія якого міститься в матеріалах справи
Зазначений договір був предметом розгляду у справі №910/5064/17 за позовом Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до товариств з обмеженою відповідальністю "Компанія ТК Груп" та "Євроконсалтсервісгруп" про визнання недійсним договору цесії №23/11-15-1 від 23.11.15. За результатами розгляду зазначеної справи рішенням господарського суду м.Києва від 17.05.17 (залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.17) в позові відмовлено. Судами не приймались до уваги з огляду на ч.4 ст.75 ГПК України і твердження боржника про те, що відступлення права вимоги є незаконним, оскільки дані обставини вже були предметом розгляду у справі №910/5064/17.
Таким чином, відбулась заміна сторони у зобов'язанні, внаслідок якої кредитор набув права вимоги за договором поставки № 16/10-08 від 16.08.2008.
Отже, на момент прийняття рішення судом заборгованість боржника перед позивачем (кредитором) становить 3030308,10грн.
За рішенням господарського суду Івано-Франківської області по справі № 909/208/17 було стягнуто з боржника 6.683 568,30 грн, (з яких 3030308,00 грн - основного боргу, 3239489,00 грн - індекс інфляції, 413771,30 грн - 3% річних, судовий збір -9334,30 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16000 грн. та 100235,54 грн судового збору.
Рішення суду набрало законної сили та 30.07.2018 року було видано судовий наказ № 521 про примусове виконання рішення суду щодо стягнення з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь кредитора 6.683 568,30 грн. (шість мільйонів шістсот вісімдесят три тисячі п'ятсот шістдесят вісім грн 30 коп.). та 100 253 грн судового збору. На підставі вищенаведеного наказу господарського суду Івано-Франківської області, 14.11.2018 року було відкрито виконавче провадження № 57681249.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд враховує, що рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", яке є в силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" джерелом права, визначено, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", § 61)".
Таким чином наявні кредиторські вимоги ТОВ «Компанія ТК Групи» (код 36423014) до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (код 31790584) а саме грошові зобов'язання (заборгованість) у розмірі 6 183 821,84 грн (шість мільйонів сто вісімдесят три тисячі вісімсот двадцять одна грн 84 коп.) не виконані.
З яких 3030308,00 коп. (три мільйони тридцять тисяч триста вісім гривень) основне зобов'язання, не забезпечене заставою.
413771,30 (чотириста тринадцять тисяч сімсот сімдесят одну гривню тридцять копійок) 3% річних,
3239489,00 (три мільйони двісті тридцять дев'ять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять гривень) інфляційних втрат.
100253,54 (сто тисяч двісті п'ятдесят три гривні п'ятдесят чотири копійки) судового збору.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 6 ст. 94 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду у місячний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і відкриття процедури санації письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують та/або заперечення кредиторів проти проведення процедури санації керівником боржника. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ТК ГРУПП» заявлені правомірно, підтверджені належними доказами та визнаються судом в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ТК ГРУПП» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області 19..04.2021 ( відповідно до шпампу "Укрпошти) з відповідною заявою.
Згідно з ч. 6 ст. 94 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду у місячний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і відкриття процедури санації письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують та/або заперечення кредиторів проти проведення процедури санації керівником боржника.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.
Після встановленого частиною 6 статті 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", строку заявник ТОВ «Компанія ТК ГРУПП» звернувся 19.04.2021 до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про визнання кредиторських вимог на суму 6183821,84грн.
Офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України здійснено 18.10.2019 ( за № 63709), тобто кінцевою датою для заявлення конкурсних вимог до боржника є 16.11.2019 року.
Але, враховуючи те, що Товариств з обмеженою відповідальністю «Компанія ТК ГРУПП» звернулось до суду після встановленого частиною 6статті 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", грошові вимоги у розмірі 6183821,84грн. не є конкурсними та погашаються в шосту чергу.
За подання заяви з кредиторськими вимогами до боржника заявником сплачено 4540,00грн.
Таким чином, суд вважає за можливе визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ТК ГРУПП» на суму 6183821,84 грн. з шостою чергою задоволення та 4540,00грн. судового збору з першою чергою задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 45, 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 12, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Компанія ТК ГРУПП» (код ЄДРПОУ 36423014) з яких:
- судовий збор за подання заяви з грошовими вимогами у справі про банкрутство в розмірі 4540,00 грн. - в першу чергу;
- заборгованість в розмірі 6183821,84грн. - в шосту чергу.
2. Зобов"язати розпорядника майном Лотоцького С.В. включити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Компанія ТК ГРУПП» (код ЄДРПОУ 36423014) у вищевказаному розмірі та черговості до реєстру вимог кредиторів Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
Ухвала набрала законної сили 01.06.2021р. та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст. ст. 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст ухвали підписано 03.06.2021
Суддя Шкіндер П.А.
Копію ухвали направити: боржнику ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України", (вул. Петрушевича,1, м.Івано-Франківськ, 76018;
розпоряднику майна Лотоцькому С. Я. , м.Івано-Франківськ, вул. Мазепи, 40а; ТОВ «Компанія ТК ГРУПП», 3065, м.Київ, вул Козелецька 24 оф 7 ( на електр. адреси :TK GROUP@ukr.net ; ІНФОРМАЦІЯ_2