61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
31.05.2021 Справа № 905/1576/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.., при секретарі судового засідання Мальованій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста” (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, б. 8А, оф.111, код ЄДРПОУ 41264766) вих.№89-02-1-2 від 16.03.2021 про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу
по справі за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста” (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, б. 8А, оф.111, код ЄДРПОУ 41264766)
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Зеніт” (03680, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, буд. 16, код ЄДРПОУ 31205699)
про стягнення заборгованості в сумі 31 222 905,49 грн.,-
за участю представників сторін:
від позивача (стягувача): не з'явився
від відповідача (боржника): не з'явився
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.10.2015 позовні вимоги публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Український фінансовий світ” до товариства з обмеженою відповідальністю “Зеніт” про стягнення 31 222 905,49 грн. з яких: заборгованість за кредитом 27 414 154,48 грн., заборгованість за відсотками 3 808 751,01 грн., задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Зеніт” на користь публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Український фінансовий світ” заборгованість за кредитом у розмірі 27 414 154,48 грн. та 3 808 751,01 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Зеніт” на користь Державного бюджету України 73 080,00 грн. витрат з оплати судового збору.
16.11.2015 на виконання рішення Господарського суду господарського суду Донецької області від 27.10.2015 судом було видано відповідні накази.
Ухвалою від 25.02.2021 було здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни позивача - публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Український фінансовий світ” на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста” у справі №905/1576/15.
29.03.2021 на адресу Господарського суду Донецької області від товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста” надійшла заява вих.№89-02-1-2 від 16.03.2021, в якій заявник просить поновити строк для пред'явлення наказу від 16.11.2015 до виконання та видати дублікат наказу по справі 905/1576/15 від 16.11.2015.
Ухвалою суду від 01.04.2021 вищезазначену заяву залишено без руху та зобов'язано заявника надати до суду докази доплати судового збору в розмірі 2,10 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста” у встановлений законом строк усунуло недоліки та надало докази доплати судового збору в розмірі 2,10 грн.
Ухвалою суду від 28.04.2021 вищезазначену заяву призначено до розгляду.
Представник стягувача в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав пояснення, в яких зазначив, що при укладанні договору купівлі-продажу № УФС 07/03/2019 від 11.04.2019 між ПАТ «КБ 2УФС» та ТОВ «ФК «Веста» новому кредитору матеріали судової справи № 905/1576/15 та матеріали виконавчого провадження, що було відкрито з метою виконання рішення Господарського суду Донецької області від 27.10.2015 у справі №905/1576/15, банком не передавались, а сам судовий наказ є втраченим.
Представник боржника в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Розглянувши зазначену заяву та додані до неї документи, господарським судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Враховуючи дату судового рішення (27.10.2015) видача наказу мала проводитися у відповідності до положень ст.116 Господарського процесуального кодексу України в редакції яка діяла до 15.12.2017, чинній на час набрання законної сили рішенням у справі №905/1576/15.
Відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснює у справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу місцевим господарським судом після набрання судовим рішенням законної сили згідно з вимогами статті 85 ГПК і повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції (якщо рішення оскаржувалося в апеляційному порядку і не було скасоване чи змінене), а строк пред'явлення наказу до виконання повинен відповідати статті 22 Закону України "Про виконавче провадження".
Як вбачається зі змісту наявної в матеріалах справи копії наказу від 16.11.2015 про примусове виконання рішення по справі № 905/1576/15, наказ був дійсний для пред'явлення до 13.11.2016.
Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 Розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній станом на теперішній час, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ч.3 ст.327 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній станом на теперішній час, наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби. Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
За змістом ст.329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
При цьому, відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. Відновлення процесуального строку означає лише, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений. Тобто відновлення строку не означає, що перебіг строку продовжується. Питання про відновлення строку може бути порушено лише після закінчення процесуального строку.
Відновлення процесуального строку являє собою визнання судовим органом (суддею) дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.
Можливість відновлення судом пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання безпосередньо пов'язана з наявністю поважних причин його пропуску, і такою підставою не може бути лише подання заяви стягувачем із зазначенням, що ним пропущено строк з поважних причин.
У такому випадку, обов'язковому встановленню підлягають обставини, які заважали стягувачу пред'явити виконавчий документ до виконання у встановлений законом строк.
Відповідно до п.5 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" №14041-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності 05.10.2016, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» №14041-VIII від 02.06.2016 встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред'явлення виконавчого документа до виконання (ч.4 ст.12 цього Закону).
Таким чином, враховуючи набрання рішенням господарського суду Донецької області від 27.10.2015 по справі № 905/1576/15 сили 13.11.2015, строк пред'явлення виконавчого документу (наказу суду) у справі №905/1576/15 становив до 13.11.2018.
У поданій заяві заявник просив визнати поважними причини пропуску пред'явлення виконавчого документу до виконання поважними з огляду на те, що при укладанні договору купівлі-продажу № УФС 07/03/2019 від 11.04.2019 між ПАТ «КБ «УФС» та ТОВ «ФК «Веста» (на теперішній час - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста») новому кредитору матеріали судової справи № 905/1576/15 та матеріали виконавчого провадження, що було відкрито з метою виконання рішення Господарського суду Донецької області від 27.10.2015 у справі № 905/1576/15, банком не передавались, а сам судовий наказ є втраченим.
Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, оригінали наказів від 16.11.2015 про примусове виконання рішення від 27.10.2015 по справі № 905/1576/15 були направлені на юридичну адресу стягувача - публічного акціонерного товариства «Український фінансовий світ» - 19.11.2015, про що свідчить штамп канцелярії суду на зворотньому боці вказаного наказу, та отримані представником позивача 25.11.2015, що підтверджується відповідним підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обов'язок доказування покладається на зацікавлену сторону, в даному випадку на заявника (стягувача).
У поданій заяві заявник, посилаючись на пропуск пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, не надав обґрунтованих доказів поважності пропуску строку пред'явлення наказу до виконання та взагалі не зазначив обставин в обґрунтування поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, що є важливим у вирішенні питання поновлення такого строку за умови його дійсного пропущення.
В матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності або відсутності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Донецької області від 27.10.2015 по справі № 905/1576/15.
Як вже зазначалося, ухвалою суду 25.02.2021 було здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни позивача - публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Український фінансовий світ” на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста” у справі №905/1576/15. Підставою здійснення процесуального правонаступництва стало встановлення факту набуття товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста” за договором купівлі-продажу № УФС-7/03/2019 від 11.04.2019 права вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю “Зеніт” за кредитним договором № 008/352К від 20.06.2006 щодо сплати останнім заборгованості, яка входить до суми, стягнутої за рішенням господарського суду Донецької області від 27.10.2015 по справі №905/1576/15, що зазначено в ухвалі суду від 25.02.2021.
За висновками суду, не вчинення дій, спрямованих на реалізацію свого права на примусове виконання рішення, протягом майже двох років після набуття товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста” за договором купівлі-продажу № УФС-7/03/2019 від 11.04.2019 права вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю “Зеніт” за кредитним договором № 008/352К від 20.06.2006 щодо сплати останнім заборгованості, яка входить до суми, стягнутої за рішенням господарського суду Донецької області від 27.10.2015 по справі №905/1576/15, не свідчить про наявність у скаржника обставин, що можуть бути визнані в якості поважних причин пропуску процесуального строку, оскільки такі дії зумовлені суб'єктивними обставинами.
Крім того, заявник не був позбавлений права на звернення до державної виконавчої служби для отримання інформації щодо наявності або відсутності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання вищезазначеного наказу відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Отже, в клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Втім, заявником у заяві про видачу дублікату наказу та поновлення строку на його пред'явлення про наявність поважності причин пропуску процесуального строку у встановленому порядку не наведено, документально не підтверджено.
Суд зазначає, що окрім права на судовий захист, складовою якого є виконання судових рішень, Конвенція 1950 року про захист прав людини і основоположних свобод передбачає необхідність дотримання принципу юридичної визначеності, який згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини є одним з фундаментальних елементів верховенства права в значенні §1 статті 6 Конвенції («Совтрансавто Холдінг проти України», п.72; «Рябих проти Росії», п.66; «Брумареску проти Румунії», п.61 та інші). В рішенні «Васильєв проти України» зазначено, що коли мають місце спеціальні судові процедури, практика Європейського Суду, за дуже незначним винятком, оцінює їх з точки зору сумісності з принципом юридичної визначеності.
Разом з тим, розглядаючи підстави поновлення процесуальних строків, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13), у справі "Рябих проти Росії" (заява № 52854/99), у справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03).
В свою чергу, принцип юридичної визначеності гарантує забезпечення легкості з'ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності. У широкому розумінні принцип юридичної визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення, перш за все, стабільного правового становища суб'єкта. Цей принцип означає вимогу щодо чіткості підстав, цілей і змісту нормативних приписів, особливо тих із них, що адресовані безпосередньо громадянам (юридичним особам), які повинні мати можливість упевнено передбачати правові наслідки своєї поведінки.
З урахуванням наведеного, встановлений Законом України «Про виконавче провадження» строк пред'явлення наказу до виконання, як і строк позовної давності, переслідує мету забезпечення правової певності через унеможливлення позитивного судового розгляду відповідного питання зі спливом певного часу та за умови не доведення поважності причин пропуску встановленого законом строку (див. рішення «Джей.Ей.Пай Оксфорд Лтд проти Сполученого Королівства»).
Наявність права сторони на поновлення порушених прав не є безумовною підставою для здійснення судового захисту у даному випадку шляхом задоволення заяви про поновлення строків на пред'явлення наказу до виконання, поданої з пропуском строку для пред'явлення судового наказу до виконання майже два роки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що зазначені стягувачем у поданій заяві причини пропуску строку для пред'явлення наказу від 16.11.2015 по справі №905/1576/15 до виконання, який сплинув 13.11.2018 (з урахуванням положень п.5 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження), не можуть бути визнані поважними, а тривалість пасивної поведінки стягувача щодо реалізації своїх прав на примусове виконання рішення суду не може бути виправданою.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста” вих.№89-02-1-2 від 16.03.2021 в частині вимог про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа по справі № 905/1576/15 до виконання.
Суд зазначає, що згідно п.п. 19.4 п.19 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Тобто, обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.08.2018 у справі № 6/256 та від 11.05.2018 у справі № 35/189-08.
Враховуючи, що судом відмовлено у задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста”в частині вимог про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа по справі № 905/1576/15 до виконання, відсутні підстави для видачі дублікату наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2015 у справі №905/1576/15.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 232, 233, 234, 235, 326, 327, ч. 1 ст. 327, ст. 329, п.п. 19.4 п.19 розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста” вих.№89-02-1-2 від 16.03.2021 про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу - відмовити.
У судовому засіданні 31.05.2021 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 07.06.2021.
Ухвала набрала законної сили в день її винесення судом 31.05.2021.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Ю.В. Бокова