ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
04 червня 2021 року м. Київ № 640/14191/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохін В.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
ОСОБА_1
доДержавної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області
прозобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся з позовом, в якому просить:
витребувати від Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру України оригінали Поземельних книг земельних ділянок із кадастровими номерами 4610137200:06:002:0001, 4610137200:06:002:0003, 4610137200:06:002:0009 у двох їх формах: паперовій формі та у електронній формі (на DVD/CD диску), а також витребувати належним чином завірені копії цих Поземельних книг на паперових носіях для суду і позивача (включно з копіями Поземельних книг у їх електронній формі), та дослідити вказані документи в судовому засіданні і встановити наступне:
для кожної із вказаних Поземельних книг встановити загальну кількість її аркушів, а також відповідність (ідентичність) кількості аркушів цих книг у їх паперовій та електронній формі;
встановити відповідність (ідентичність) інформації, відображеної на кожному з аркушів вказаних вище Поземельних книг у їх паперовій та електронній формі;
встановити відповідність/невідповідність кожного з аркушів вказаних вище Поземельних книг вимогам законодавства (на час відкриття Поземельних книг і на час внесення змін/відомостей до них), на підставі чого встановити дійсність кожного документа (як окремих аркушів, так і Поземельних книг в цілому);
встановити відповідність кожного з аркушів витребуваних Поземельних книг №№ 4610137200:06:002:0001, 4610137200:06:002:0009 тим, які позивач отримав від Головного управління Держгеокадастру у Львівській області при розгляді адміністративної справи № 380/1366/20;
встановити відповідність інформації, відображеної в Поземельних книгах №№ 4610137200:06:002:0001, 4610137200:06:002:0003, 4610137200:06:002:0009 як у паперовій формі, так і в електронній формі, тим даним, які відображені в державних актах, на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: - 4610137200:06:002:0001 (площею 0,1000 га, надана для обслуговування житлового будинку, власники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державний акт зареєстрований 17.05.2005 за № 01:05:438:00939 у Книзі записів 01-5); - 4610137200:06:002:0003 (площею 0,1123га, надана для ведення садівництва, власник ОСОБА_1 , державний акт зареєстрований 15.01.2003 за № 1147 у Книзі записів 3-5-2); -4610137200:06:002:0009 (площею 0,1124 га, надана для ведення садівництва, власник ОСОБА_2 , державний акт зареєстрований 09.09.2004 за № 01:04:438:00852 у Книзі записів 01-5);
встановити всі зміни, які вносились у Поземельні книги №№ 4610137200:06:002:0001, 4610137200:06:002:0003, 4610137200:06:002:0009 після дат реєстрації відповідних державних актів, зазначених вище у пункті 2.5, в частині зміни власників цих земельних ділянок.
У випадку, якщо у паперовій та електронній формах Поземельних книг №№ 4610137200:06:002:0001, 4610137200:06:002:0003, 4610137200:06:002:0009 буде встановлена відмінна кількість аркушів і/або не ідентичність інформації (змісту) цих аркушів і/або встановлений факт наявності аркушів, створених з порушенням норм законодавства (недійсних документів), зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області і Держгеокадастр України (як контролюючий орган) забезпечити:
усунення виявлених порушень шляхом оформлення відповідних аркушів Поземельної книги (книг) а також інших документів (при необхідності) згідно з вимогами законодавства;
надання позивачу належним чином завірені копії виправлених Поземельних книг.
Встановити факт, що Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області, Держгеокадастром України, а також попередніми органами щодо яких зазначені відповідачі виступають правонаступниками, вчинялись тривалі (багаторічні) неправомірні дії, які полягали, зокрема, у: виготовленні земельно-кадастрових документів із недостовірними даними; взаємній круговій поруці щодо приховування від позивача інформації, що стосується його особисто; наданні іншим органам, позивачу і суду недостовірної інформації; невиконанні судових рішень, які набрали законної сили, що порушило права позивача: на отримання інформації, зокрема конфіденційної щодо права власності, яке захищене положеннями частини 3 статті 32 і частини 1 статті 40 Конституції України, а також частиною 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; права на мирне володіння і вільне розпорядження своїм майном, захищене частиною 1 статті 1 Протоколу до Конвенції і статтею 41 Конституції України; права на повне виконання у розумний строк кінцевого судового рішення, винесеного на користь позивача, захищене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і частиною 1 статті 129 Конституції України; права на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, захищене частиною 1 статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Визнати факт, що внаслідок неправомірних дій Головного управлінням Держгеокадастру у Львівській області і Держгеокадастру України позивачу та його сім'ї завдано значної матеріальної та моральної шкоди.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (код ЄДРПОУ: 39769942; адреса: проспект В'ячеслава Чорновола, 4, м. Львів, 79019) і Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру України (код ЄДРПОУ: 39411771; адреса: вул. Народного Ополчення 3, м. Київ, 03151) відшкодувати матеріальну і моральну шкоду, яка завдана ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) у розмірі, що становить 2353,5 розмірів мінімальних заробітних плат, розподіливши вказану суму відшкодування між обома відповідачами порівну із врахуванням наступних складових компенсаційних виплат:
судові витрати (втрати) - у розмірі, що становить 0,1 розмір мінімальної заробітної плати;
Втрати, пов'язані із неправомірними діями відповідачів - у розмірі, що становить 2294.4 розмірів мінімальної заробітної плати;
компенсація за завдану моральну шкоду - у розмірі, що становить 59 розмірів мінімальної заробітної плати.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі, судом встановлено наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Як вбачається з позовної заяви вона обґрунтована тим, що відповідачем-2 вчинялись тривалі (багаторічні) неправомірні дії, які полягали, зокрема, у виготовленні земельно-кадастрових документів із недостовірними даними.
У той же час, з позовної заяви вбачається, що позовні вимоги, які заявлені до відповідача - 1 стосуються не розгляду/не належного розгляду заяв позивача у порядку Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про інформацію», Закону України «Про доступ до публічної інформації», що було встановлено судовим рішенням у справі №826/3985/17.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем необґрунтовано об'єднано позовні вимоги в одне провадження з метою зміни підсудності справи.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.
Крім того, з позовної заяви вбачається, що позивач просить суд встановити та визнати факти у відношенні до відповідачів.
Разом з тим, як вбачається з позову позивачем заявлено вимоги про зобов'язання відповідачів відшкодувати матеріальну і моральну шкоду, яка завдана позивачу у розмірі, що становить 2353,5 розмірів мінімальних заробітних плат, розподіливши вказану суму відшкодування між обома відповідачами порівну із врахуванням наступних складових компенсаційних виплат: судові витрати (втрати) - у розмірі, що становить 0,1 розмір мінімальної заробітної плати. Втрати, пов'язані із неправомірними діями відповідачів - у розмірі, що становить 2294.4 розмірів мінімальної заробітної плати; компенсація за завдану моральну шкоду - у розмірі, що становить 59 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до частини п'ятої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Разом з тим, у позові не заявлено вимог про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими заподіяно позивачу вказаної вище матеріальної та моральної шкоди.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем необґрунтовано об'єднано позовні вимоги в одне провадження з метою зміни підсудності справи та об'єднано в одне провадження вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Згідно з частиною шостою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Згідно з частиною четвертою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Отже, на підставі п 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись пунктом 6 частини четвертої статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Повернути позовну заяву та додані до неї матеріали.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.
3. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Амельохін