08 червня 2021 року м.Чернігів Справа № 620/3743/21
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Клопота С.Л., розглянувши в спрощеному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Комунальне некомерційне підприємство Чернігівської обласної ради про визнання протиправним дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Комунальне некомерційне підприємство Чернігівської обласної ради, в якому просить: визнати неправомірним не зазначення Обласним центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Комунальне некомерційне підприємство Чернігівської обласної ради всупереч до положень пункту четвертого частини четвертої статті 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформацїї» у відповіді №205 від 24 лютого 2021року на запит 18 лютого 2021 року порядку оскарження відмови в задоволенні зазначеного запиту.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 18 лютого 2021 року він звернувся до Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Комунальне некомерційне підприємство Чернігівської обласної ради з запитом на доступ до публічної інформації, в якому просив надіслати йому інформації про виклики невідкладної медичної допомоги 16 та 17 липня 2020 року, абонентів, які їх здійснювали та аудіо записи зазначених викликів і реагування на них оперативно-диспечерською службою центру невідкладної допомоги. При цьому зазначає, що в порушення приписів Закону України «Про доступ до публічної інформації», така інформація позивачу надана не була.
Ухвалою судді від 13.04.2021 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Також установлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов.
Від відповідача у становлений ухвалою суду строк надійшов відзив на позов, в якому він просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог .
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено, враховуючи таке.
Судом встановлено, що 24 лютого 2021 року до Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Чернігівської обласної ради (Відповідач) надійшов запит на отримання публічної інформації від громадянина ОСОБА_1 (Позивач), в якому Позивач просив надати відомості, що стосуються надання 16 та 17 липня 2020 року медичної допомоги бригадою швидкої медичної допомоги за адресами: вул. Шевченка, 13 (Чернігівський відділ поліції ГУНП України в Чернігівській області) і вул. Шевченка, 116-а в м. Чернігові (Ізолятор тимчасового тримання №1 ГУНП в Чернігівській області) (копія запиту додається).
24 лютого 2021 року за вих. № 205 відповідач надав відповідь позивачу та повідомив про те, що повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, не розглядаються.
Не погодившись з такою відповіддю, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Реагуючи на попередні звернення позивача, 29.12.2020 відповідачем, за № 1106 позивачу було надіслано карти виїзду швидкої медичної допомоги (форма 110/о) № 301 А00 від 16.07.2020, № 03064 А00 від 16.07.2020 та № 0109 А00 від 17.07.2020, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.11.2010 №999 «Про затвердження форм звітності та медичної облікової документації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги України», що стосуються надання Позивачу медичної допомоги 16 та 17 липня 2020 року бригадою швидкої медичної допомоги за адресами: вул. Шевченка, 13 (Чернігівський відділ поліції ГУНП України в Чернігівській області) і вул. Шевченка, 116-а в м. Чернігові (Ізолятор тимчасового тримання № 1 ГУНП в Чернігівській області) на його запит без № від 23.12.2020.
02.02.2021 за № 114 Позивачу було надано відповідь на запит від 21.01.2021, в якому він просив надати копії клінічних протоколів, та при наданні відповіді чітко посилатися на конкретні положення нормативно- правових актів.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 2, 3 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
За змістом запиту позивача від 18 лютого 2021 року вбачається, що запит стосується інформації про стан здоров'я громадянина ОСОБА_1 , тобто, ця інформація належить до конфіденційної.
Крім того, у запиті позивач не зазначив реквізити документа, що посвідчує його, як належну особу яка може отримати конфіденційну інформацію, яка стосується його медичного обстеження, огляду та стану здоров'я.
Згідно частини другої статті 11 Закону України «Про інформацію» до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Відповідно до статті 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.
Відповідно до статті 285 Цивільного кодексу України, статті 39 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» пацієнт, який досяг повноліття, має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров'я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров'я.
Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на отримання інформації про стан здоров'я дитини або підопічного.
Медичний працівник зобов'язаний надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров'я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров'я.
Якщо інформація про хворобу пацієнта може погіршити стан його здоров'я або погіршити стан здоров'я фізичних осіб, визначених частиною другою статті 39 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право надати неповну інформацію про стан здоров'я пацієнта, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами.
Разом із тим, статтею 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» передбачено, що пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні.
Згідно частини 5 статті 1 Закону «Про екстрену медичну допомогу», екстрена медична допомога - медична допомога, яка полягає у здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги відповідно до цього Закону невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров'я, що в повній мірі було забезпечено позивачу бригадою екстреної медичної допомоги.
Право на інформацію та право на звернення є окремими конституційними правами особи і мають різну юридичну природу.
Суть запиту на інформацію зводиться до прохання надати інформацію, якою володіє розпорядник. Закон України «Про доступ до публічної інформації» надає право доступу до вже існуючої інформації і не вимагає створення у відповідь на запит нової інформації.
Інші вимоги або прохання (надати роз'яснення тощо) повинні розглядатися відповідно до Закону України «Про звернення громадян». У наслідок їх розгляду при наданні відповіді на звернення може створюватися нова інформація.
Оскільки запит позивача від 18 лютого 2021 року про надання інформації про виклики екстреної медичної допомоги, що стосуються надання 16 та 17 липня 2020 року медичної допомоги бригадою Швидкої медичної допомоги за адресами: м. Чернігів, вул. Шевченка, 13 (Чернігівський відділ поліції ГУНП України в Чернігівській області) і вул. Шевченка, 116-а в м. Чернігові (Ізолятор тимчасового тримання №1 ГУНП в Чернігівській області) було вирішено по суті, а також фактично є звернення громадянина згідно з Законом України «Про звернення громадян», суд зазначає, що право Позивача на отримання публічної інформації не порушено.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом (частина 2 статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Відповідно до пункту 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» суди, під час розгляду справи, повинні мати на увазі, що якщо запит про надання публічної інформації є фактично зверненням (заявою, клопотанням) про надання інформації згідно із Законом України «Про звернення громадян», то в такому разі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників публічної інформації необхідно відмовляти в задоволенні позову з тих підстав, що право позивача на отримання публічної інформації не порушено.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи наведене вище та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що, надаючи відповідь на запит позивача Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Комунальне некомерційне підприємство Чернігівської обласної ради діяв в межах своїх повноважень, законно та правомірно.
Відтак у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Комунальне некомерційне підприємство Чернігівської обласної ради (вул.Шевченко, 160, м.Чернігів,14020) про визнання протиправним дій - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 08 червня 2021 року.
Суддя С.Л. Клопот