07 червня 2021 року Чернігів Справа № 620/2962/21
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лобана Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (учасників) справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону № 796-ХІІ, «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем подано до суду відзив у якому зазначено, що не погоджується з позовними вимогами та просить у задоволенні позову відмовити, оскільки було прийнято Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, підпунктом 7 пункту 4 Розділу І якого внесено зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" шляхом виключення статей 31, 37, 39 та 45. 04 лютого 2016 року прийнято Закон України "Про внесення зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 987-VIII, який згідно Прикінцевих положень, набрав чинності з 01 січня 2016 року, та яким включено до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" статтю 39, згідно якої передбачалася доплата лише працюючим громадянам та не містила положень щодо підвищення пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення. Також зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ст. 122 КАС України.
Позивач перебуває на обліку у відповідача, як одержувач пенсії за віком, призначеної, згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є непрацюючим пенсіонером та постійно проживає в місцевості, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106 віднесена до зони гарантованого добровільного відселення.
Дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, які визначені Верховним Судом при розгляді зразкової справи №240/4937/18 (№Пз/9901/55/18), якою задоволені аналогічні позовні вимоги.
Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду, за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Отже, з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 17.07.2018 № 6-р/2018 відновлено право позивача на отримання підвищення до пенсії як непрацюючого пенсіонера, який проживає на території радіоактивного забруднення, на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ в редакції до 01.01.2015.
У справі № 815/1226/18 колегія суддів Касаційного адміністративного суду зазначила, що право на пенсію в Україні підпадає під сферу дії статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оскільки за чинним законодавством України особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках системи пенсійного забезпечення в Україні та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити в отриманні пенсії доти, доки право на пенсію передбачено чинним законодавством України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.05.2020 у справі 815/1226/18 зазначила, що обмеження права пенсіонера на отримання належної йому пенсії певними строками є неприпустимим. Відновлення виплати пенсії має проводитися з дати ухвалення Рішення Конституційним Судом України без обмеження її виплати жодними строками.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 під час звернення до суду не було сплачено судовий збір, а віднесення позивача до 3 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи не звільняє її від сплати судового збору, оскільки у відповідності до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнені громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За приписами пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, для позивача, ставка судового збору при зверненні до адміністративного суду з даним позовом становить 908,00 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позов задоволено повістю, то суд вважає, що з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області необхідно стягнути до Держаного Бюджету судовий збір за подання адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 908,00 грн.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Для підтвердження вказаних витрат суду надано: договір про надання правової допомоги від 06.03.2021, акт - розрахунок від 29.03.2021 квитанцію до прибуткового касового ордера від 29.03.2021 № б/н про оплату гонорару адвоката на суму 3200 грн, та ордер на надання правової допомоги від 06.03.2021.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3200 грн є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16 та від 22 травня 2018 року у справі №826/8107/16.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону № 796-ХІІ, «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Стягувач: Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795, рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач - ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, банк - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області витрати на правничу допомогу у розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).
Повний текст рішення виготовлено 07 червня 2021 року.
Суддя Д.В. Лобан