08 червня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1243/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора, пов'язану з не нарахуванням та невиплатою прокурору відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України полковнику юстиції Зитинюку Анатолію Юрійовичу, з 01.03.2018 р. по 28.02.2020 р. грошових коштів, які складають різницю між отриманим та належним грошовим забезпеченням та додатковими видами грошового забезпечення (матеріальною допомогою на вирішення соціально-побутових питань, матеріальною допомогою на оздоровлення, вихідною допомогою у зв'язку із звільненням з лав Збройних Сил України, компенсації за невикористану відпустку тощо), розрахованими з урахуванням окладу за військове звання "полковник" в розмірі: з 01.03.2018 по 31.12.2018 - 1560 грн.; з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. - 1750 грн.; з 01.01.2020 р. по 14.08.2020 р. - 1980 грн, передбаченому приміткою до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2018 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора України провести нарахування та виплатити прокурору відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України полковнику юстиції Зитинюку Анатолію Юрійовичу, з 01.03.2018 р. по 28.02.2020 р. грошові кошти, які складають різницю між отриманим та належним грошовим забезпеченням та додатковими видами грошового забезпечення (матеріальною допомогою на вирішення соціально-побутових питань, матеріальною допомогою на оздоровлення, вихідною допомогою у зв'язку із звільненням з лав Збройних Сил України, компенсації за невикористану відпустку тощо), розрахованими з урахуванням окладу за військове звання "полковник" в розмірі: з 01.03.2018 по 31.12.2018 - 1560 грн.; з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. - 1750 грн.; з 01.01.2020 р. по 14.08.2020 р. - 1980 грн, передбаченому приміткою до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2018 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що під час проходження служби у Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України відповідачем незастосуванно примітку до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, що призвело до нарахування у період з 01.03.2018 р. по 04.03.2020 р. основного і додаткових видів грошового забезпечення у розмірі меншому, ніж належало. Позивач стверджує, що розрахунки посадового окладу за військовим (спеціальним) званням в період з 01.03.2018 р. мали проводитись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. З вказаних підстав позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому вказав на безпідставність позовних вимог щодо застосування примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, оскільки у спірних правовідносинах підлягає застосуванню п.4 Постанови №704, який визначає множення саме розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 р., а не 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року. З вказаних підстав, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Рух справи у суді
23.03.2021 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Позивач у період з 02.09.2014 р. по 04.03.2020 р. проходив військову службу на різних офіцерських посадах Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України. (а.с. 17-21).
25.02.2020 наказом Міністра Оборони України № 94 позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом "г" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів), а з 04.03.2020 наказом Генерального прокурора № 540ц від 28.02.2020 виключено зі списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України. (а.с. 22-23).
Матеріали справи містять довідку Офісу Генерального прокурора від 14.05.2020 р. №21-928зп про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавки за вислугу років) ОСОБА_1 станом на 01.02.2020 року. (а.с. 25).
Також матеріали справи містять довідку Офісу Генерального прокурора від 14.05.2020 р. №21-928зп про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), а сам е за 2015- 2020 роки. (а.с. 26-28).
20.01.2020 р. позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення нарахування та виплати 01.03.2018 р. по 04.03.2020 р. грошових коштів, які складають різницю між отриманим та належним грошовим забезпеченням та додатковими видами грошового забезпечення (матеріальною допомогою на вирішення соціально-побутових питань, матеріальною допомогою на оздоровлення, вихідною допомогою у зв'язку із звільненням з лав Збройних Сил України, компенсації за невикористану відпустку тощо), розрахованими з урахуванням окладу за військове звання "полковник" в розмірі: з 01.03.2018 по 31.12.2018 - 1560 грн.; з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. - 1750 грн.; з 01.01.2020 р. по 14.08.2020 р. - 1980 грн, передбаченому приміткою до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2018 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". (а.с. 29-31).
18.02.2021 р. відповідач у листі №21-425вих-21 вказав, що згідно з постановою №704 (в редакції постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 р., а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. (а.с. 32-33).
Мотивувальна частина
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 р. № 704 (далі - Постанова №704), на час її прийняття, передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1 та 14 до Постанови № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 р. № 103 до пункту 4 Постанови № 704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Однак, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Проте, суд вважає, що не приведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 у відповідність до змін, що були внесені в п. 4 цієї ж Постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)".
При цьому, вказані недоліки були виправлені постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1644 і від 30 серпня 2017 р. № 704» від 28.10.2020 № 1038, яка застосовується з 01.10.2020 року.
Так, примітки до додатка 14 викладено в такій редакції: "1. Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень. 2. Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями "генерал-полковник", які присвоєні до 1 жовтня 2020 р., зберігається за ними у розмірах, встановлених законодавством. 3. Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями "старший прапорщик", "старший мічман", "прапорщик", "мічман", "старшина", "головний корабельний старшина", які присвоєні до 1 жовтня 2020 р., зберігається за ними до завершення проведення переатестації у розмірах, встановлених законодавством."
Разом з цим, суд зазначає, що примітки за своїм змістом та призначенням є такими, що лише роз'яснюють механізм (формулу) обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року № 870 були затверджені Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (далі - Правила № 870), які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.
За змістом п. 20 Правил № 870 у структурі проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою, в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Положеннями п. 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5, також передбачено, що включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
Тобто, примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер та не може містити норм права.
Крім того п. 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
При цьому, згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Суд звертає увагу, що оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, суд не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах Верховного Суду від 11.02.2021 року у справах №240/11952/19, №200/3774/20-а, №200/3757/20-а.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведено правомірність проведення розрахунку грошового забезпечення позивача із застосуванням розрахункової величини для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, сталу величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 р., та не застосування мінімальної заробітної плати (чи її частини) для розрахунків розмірів цих окладів. На підставі вказаного суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому відмовляє у задоволені позову.
Судові витрати
Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки відповідач не поніс вказаних витрат, суд не вирішує питання про їх стягнення.
Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,-
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення складання.
Найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач: Офіс Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011, 00034051).
Суддя Т.М. Брезіна