про залишення позовної заяви без руху
08 червня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2436/21-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Східного територіального управління національної гвардії України, про зобов'язання вчинити певні дії, -
В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач) просить суд:
- зобов'язати Східне територіальне управління Національної гвардії України (код ЄДРПОУ - 2557578261070, Харківська обл., місто Харків, вул. Академіка Проскури, 1а) внести відомості до акту нещасного випадку № 7/16/68/16 та акту розслідування нещасного випадку (Форма Н-5) від 01.01.2016 року яким визнати факт, що її син солдат ОСОБА_2 за контрактом стрільцем 3-го відділення 1-го взводу оперативного призначення, роти, роти оперативного призначення (учбової) 1-го батальйону оперативного призначення ОЗСП (АЗОВ) військової частини НОМЕР_1 , в момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився при виконанні покладених на нього службових обов'язків та його смерть настала в результаті нещасного випадку.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 171 цього Кодексу. Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 171 КАС України, суд зазначає наступне.
Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України).
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Однак, в порушення наведених вимог, позивачем належним чином не засвідчено додані до позовної заяви копії документів.
Аналогічна правова позиція висловлена у рішенні Верховного суду від 08 травня 2019 року справа №160/7887/18 провадження №К/9901/8838/19.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем додано низку документів (доказів), перелік яких зазначено в додатках до позовної заяви.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що додані позивачем копії документів є нечитаємі, зокрема: лікарське свідоцтво про смерть № 10, висновок експерта №10, що ускладнює належний розгляд справи. Крім цього, частина копій доданих доказів, зроблена неякісно, містить відсутність тексту, що унеможливлює їх використання в якості доказів, адже виникають певні труднощі при встановленні їх змісту.
Суд зазначає, що для належної роботи з документами, які подані позивачем в якості доказів, вони повинні мати належний вигляд та давати можливість встановити їх зміст без сумнівів, що в даному випадку є неможливим, зважаючи на якість таких документів.
Крім того, позивач зазначив третіх осіб, однак не зазначив жодних позовних вимог до третіх осіб, що не відповідає вимогам п. п. 4,5 частини 5 статті 160, статті 49 КАС України.
У зв'язку з наведеним позивачу слід привести свої вимоги у відповідність до положень ст. ст. 4, 49, 160 КАС України або ж надати уточнення до позовних вимог.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Пунктами 4 та 5 ч.5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого (якої саме позовної вимоги) він має надавати таку заяву по суті справи. Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Разом з цим, як вбачається з позовної заяви, позивачем у прохальній частині позовної заяви заявлена вимога зобов'язати Східне територіальне управління Національної гвардії України (код ЄДРПОУ - 2557578261070, Харківська обл., місто Харків, вул. Академіка Проскури, 1а) внести відомості до акту нещасного випадку № 7/16/68/16 та акту розслідування нещасного випадку (Форма Н-5) від 01.01.2016 року яким визнати факт, що її син солдат ОСОБА_2 за контрактом стрільцем 3-го відділення 1-го взводу оперативного призначення, роти, роти оперативного призначення (учбової) 1-го батальйону оперативного призначення ОЗСП (АЗОВ) військової частини НОМЕР_1 , в момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився при виконанні покладених на нього службових обов'язків та його смерть настала в результаті нещасного випадку, тобто не у відповідності до приписів ст.5 КАС України.
Таким чином, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідності із частиною 1 ст. 5 КАС України.
Крім того, вимоги оформлені не у відповідності до приписів ст.5 КАС України не дають можливості суду здійснити вірний розрахунок судового збору, який необхідно позивачу сплати за подання вказаної позовної заяви.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 169, 241-243, 248 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дати отримання копії ухвали суду.
3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
4. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П.Д. Дембіцький