04 червня 2021 року справа № 580/745/21
12 годин 31 хвилина м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/745/21
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [представник позивача, адвокат Медвідь П.В. - за ордером]
до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (вул. Ярославська, 1, м. Черкаси, 18029, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25576385) [представник відповідача Ченцов О.Є. - за контрактом від 02.02.2021 №35/21, витягом з наказу, посадовою інструкцією]
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, прийняв рішення.
16.02.2021 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, просить:
визнати протиправними дії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 із безпідставним застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
зобов'язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, для визначення розмірів складових грошового забезпечення та зобов'язати провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до дня звільнення, а також виплату недоотриманих сум виплачених у зв'язку зі звільненням зі служби.
Ухвалою від 15.03.2021 відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 07.04.2021. Ухвалою від 07.04.2021 відкладено розгляд справи до 23.04.2021. У зв'язку з поширенням коронавірусної інфекції та хворобою судді Черкаського окружного адміністративного суду Л.В.Трофімової з 19.04.2021 по 14.05.2021 включно засідання 23.04.2021 не відбулося, підготовче засідання призначено на 19.05.2021. Ухвалою від 19.05.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі 580/745/21 на 30 днів з 14.05.2021, підготовче провадження у адміністративній справі 580/745/21 закрито, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04.06.2021.
У обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020, прийнятій у справі № 826/6453/18, визнано протиправними та нечинними зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704. З моменту набрання чинності рішенням суду апеляційної інстанції № 826/6453/18, тобто з 29.01.2020 пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 відновив свою дію у редакції, що діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 103. Відповідно до редакції пункту 4 Постанови №704, що діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови №704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14. Згідно з пунктом 3 розділу II Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким передбачається, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Позивач вважає, що з 29.01.2020 відповідно до пункту 4 Постанови № 704 з урахуванням положень Закону № 1774-VIII розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14. Відповідно до наказу МВС України від 06.03.2018 №179 «Про затвердження схем тарифних розрядів за посадами осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій» посада старшого водія автомобільного відділення групи автотранспортного забезпечення частини Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, яку займав позивач до 23.07.2020, відноситься до 8 тарифного розряду - тарифний коефіцієнт 1.75. Для визначення розміру посадового окладу позивача, починаючи з 29.01.2020 відповідач повинен був застосовувати прожитковий мінімум станом на 01.01.2020 помножений на коефіцієнт 1,75. У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2102 грн, розмір посадового окладу позивача з 29.01.2020 повинен становити: 2102 грн х 1,75 - 3521 грн. Згідно копії грошового атестату позивача № 42 та довідки від 11.02.2021 №260 про нарахування грошового забезпечення за період з 01.07.2018 до 30.06.2020 розмір нарахованого позивачу посадового окладу становив - 3080 грн, тобто є меншим. Позаяк розмір посадового окладу та розмір окладу за спеціальним званням впливає на визначення розміру інших складових грошового забезпечення та виплат у зв'язку зі звільненням зі служби, то незаконні дії відповідача призвели до нарахування їх у меншому розмірі, як наслідок, до заниження розміру грошового забезпечення та розміру виплат у зв'язку зі звільненням зі служби. 20.04.2021 позивачем подано заперечення на відзив, де зазначено, що пояснення відповідача щодо неможливості застосування у розрахунку мінімальної заробітної плати для визначення посадових окладів не стосуються предмету позову. Позивач у судовому засіданні 04.06.2021 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов повністю.
Відповідач позов не визнав, 07.04.2021 подав до суду відзив на позов, де зазначив, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) були внесені зміни. Зміни до пункту 4 постанови № 704 внесені п. 6 постанови № 103 з 29.01.2020 не належать застосуванню. Примітки до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 передбачають, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Мінімальна заробітна плата не може бути застосована як розрахункова величина для визначення розміру посадового окладу позивача, у зв'язку із чим позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок розміру грошового забезпечення позивача з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 не належать до задоволення. У письмових поясненнях від 18.05.2021 № 354/01-03 зазначив, що згідно чинної редакції Постанови № 704 у єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів у пункті 4 розрахунковою величиною зазначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018. Представник відповідача у судовому засіданні 04.06.2021 просив відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити повністю з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7), до 23.07.2020 проходив службу в органах Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Наказом Управління ДСНС України в Черкаській області від 23.07.2020 № 170, ОСОБА_1 , старшого прапорщика служби цивільного захисту (рядового запасу), старшого водія автомобільного відділення групи автотранспортного забезпечення частини забезпечення Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області звільнено із займаної посади у відставку за станом здоров'я з 23.07.2020 (а.с.11).
05.02.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання копії наказу про звільнення зі служби, копії грошового атестату та довідки про розмір нарахованого грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням зі служби (а.с.14). Листом №109/01-04 відповідач направив запитувані документи (а.с.15). Відповідно до грошового атестату № 42 та довідки від 11.02.2021 № 260 про нарахування грошового забезпечення за період з 01.07.2018 до 30.06.2020 розмір посадового окладу ОСОБА_1 визначено 3080 грн.
Позивач, вважаючи дії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо обмеженого нарахування та виплати грошового забезпечення із безпідставним застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а не станом на 01.01.2020 для визначення розмірів складових грошового забезпечення протиправними, звернувся до суду з позовом.
Постановою №704, що набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14. Пунктом 4 Постанови № 704 (у редакції, чинній до 24.02.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, де в таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. У зазначених примітках наведена, зокрема, інформація щодо арифметичної дії (множення), що застосовується під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням залежно від відповідних тарифних коефіцієнтів та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Постановою № 103 (набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесено зміни, пункт 4 викладено у новій редакції: «установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». Пунктом 4 Постанови №704 було визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Постанова № 704 набрала чинності з 01.03.2018. Зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким, зокрема у пункт 4 постанови №704 були внесені зміни. Зміни до пункту 4 постанови № 704, внесені пунктом 6 постанови № 103 з 29.01.2020 не належать застосуванню.
Відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, що діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14, тобто пунктом 4 Постанови № 704 визначено граничну нижню величину, що береться для розрахунку посадового окладу, що складає розмір прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного року, але не менше 50% мінімальної заробітної плати.
Позивач просить зобов'язати відповідача провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови № 704 із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020.
Суд зазначає, що примітки до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 передбачають, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Визначення розміру посадового окладу з урахуванням тарифних коефіцієнтів згідно з додатками 1, 12, 13, 14 передбачає, під час обрахунку, застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Під час вирішення питання щодо твердження відповідача про неспівставні можливості застосування мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини під час обчислення посадового окладу позивача, суд зазначає, що пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774), що набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Норми пункту 3 розділу II Закону №1774 були чинними як на дату прийняття Постанови № 704, так є чинними і станом на 29.01.2020.
Надаючи оцінку обставинам справи і доводам позивача про не проведення відповідачем перерахунку грошового забезпечення із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, для визначення розмірів складових грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії належать перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Відповідно пункту 3 Постанови № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації. На момент виникнення спірних правовідносин пункт 4 Постанови № 704 визначав, що під час обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року». Суд вважає, що згідно з Постановою № 704 (в редакції Постанови № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.
З 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 пункт 6 Постанов и№ 103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції. Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Суд зазначає, що під час розв'язання правової колізії між нормами пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ та пунктом 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 перевага надається нормам закону як акту права вищої юридичної сили.
Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи пункту 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, суд не знаходить правових підстав для обчислення розміру грошового забезпечення із складовими окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018.
Судом враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 11.12.2019 у справі № 240/4946/18 щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно яких: « 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». За змістом пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017. За загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають».
Постанова №704 є підзаконним нормативно-правовим актом. Юридична сила закону як джерела права, його місце у системі нормативно-правових актів визначені в Конституції України. Однією з ознак, що відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини 1 статті 85 Конституції України встановлено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України. Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Пунктами 9, 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774 визначено, що до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Аналогічний підхід щодо застосування пункту 4 Постанови № 704 викладено у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 200/3774/20-а (ЄДРСР 94840222) та постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2021 у справі 580/4291/20 (ЄДРСР 96111288): «в тому випадку, коли у календарному році, в якому застосовується відповідна норма зазначеного підзаконного нормативно-правового акту, 50% мінімальної заробітної плати перевищують прожитковий мінімум, мінімальна заробітна плата стає розрахунковою величиною для обрахунку посадових окладів. Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ (зі змінами та доповненнями), установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01 січня 2020 року становить 2102,00 грн. Мінімальна заробітна плата з 01.01.2020 року становила - 4723,00 грн. У визначенні розміру посадового окладу з урахуванням тарифних коефіцієнтів згідно з додатками 1, 12, 13, 14 в якості розрахункової величини застосовується мінімальна заробітна плата, оскільки 50% її розміру (2361,50 грн.) перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений у 2020 році (2102,00 грн.), вимоги позивача щодо обрахунку його посадового окладу та окладу за військове звання, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений у 2020 році, є необґрунтованими, оскільки це суперечить приписам постанови №704», від 09.04.2021 у справі №320/7715/20 (ЄДРСР 96216824), від 22.04.2021 у справі №620/5646/20 (ЄДРСР 96459905), від 13.05.2021 у справі 620/3473/20 (ЄДРСР 96904564).
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач формує позовну вимогу про недоотримані суми з 29.01.2020 до дня звільнення 23.07.2020, проте обґрунтовує розрахунок розміру посадового окладу довідкою відповідача за період з 01.07.2018 до 30.06.2020.
Оскільки зміни внесені постановою № 103 до п.4 Постанови № 704 були визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція п. 4 Постанови № 704, що діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 на відповідний тарифний коефіцієнт, то прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного 2020 року з метою отримання довідки для перерахунку пенсії позивача з 29.01.2020 до дня звільнення у порівнянні з величиною «але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року» не застосовується з урахуванням вимог Закону №1774.
Суд дійшов висновку, що не може бути надана довідка та вчинені дії відповідачем із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 для визначення розміру посадового окладу позивача, у зв'язку із чим позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок розміру грошового забезпечення позивача з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704 є необґрунтованими.
Оцінюючи дії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, для визначення розмірів складових грошового забезпечення за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вони є правомірними, позаяк відповідач, застосовуючи показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 з наданням довідки, а не на 01.01.2020 для обчислення розміру грошового забезпечення позивача діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законами, обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.
ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України, № 4909/04, пункт 58 зазначив, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 ЄКПЛ зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija проти Іспанії від 09.12.1994, № 303-A, пункт 29).
Враховуючи, що позивачу, звільненому від сплати судового збору відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», відмовлено у задоволенні позову, а відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то відсутні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];
відповідач: Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області [вул. Ярославська, 1, м. Черкаси, 18029, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25576385].
Повне судове рішення складено 08.06.2021.
Суддя Л.В. Трофімова