04 червня 2021 року справа № 580/329/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Золотоніської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Золотоніської міської ради, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22.02.2021, просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання за період з 22.11.2016 по 22.02.2020 відносно батька позивача ОСОБА_2 ;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну адресну грошову допомогу внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 для покриття витрат на проживання останнього за період з 22.11.2016 по 22.02.2020;
- визнати неправомірними нарахування та виплату позивачу з 01.07.2020 по січень 2021 року неповного розміру адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання та сплату житлово-комунальних послуг, а саме: виплату позивачу грошової суми адресної допомоги на 590 грн. менше від установленого пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №505 від 01.04.2014 розміру для внутрішньо переміщених осіб;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу різницю у невиплаченій допомозі внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання та сплату житлово-комунальних послуг у сумі 590 грн. щомісяця, починаючи з 01.07.2020 по січень 2021 року.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що в 2014 році виїхала з тимчасово окупованої території до міста Золотоноша Черкаської області та стала на облік як внутрішньо переміщена особа. До складу сім'ї позивача входять донька ОСОБА_3 , чоловік ОСОБА_4 , матір ОСОБА_5 , батько ОСОБА_2 , баба ОСОБА_6 , які проживають разом з позивачем. Батько позивача ОСОБА_2 та мати ОСОБА_5 є інвалідами 3 групи, також позивач доглядає за своєю бабою ОСОБА_6 . Всі члени сім'ї позивача надали письмову згоду щодо уповноваження позивача на оформлення та отримання грошової адресної допомоги для покриття витрат на проживання. Батько позивача ОСОБА_2 прибув до м. Золотоноша у листопаді 2016 року, проте в період з 22.11.2016 по 22.01.2020 відповідач протиправно не нараховував та не виплачував ОСОБА_2 грошову допомогу для внутрішньо переміщених осіб. Крім цього, позивач в період з липня 2019 року по теперішній час протиправно виплачує членам сім'ї позивача адресну допомогу у меншому на 590 грн. розмірі.
Відповідач проти позову заперечив. 25.03.2021 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач та члени її сім'ї (дочка ОСОБА_3 , чоловік ОСОБА_4 , мати ОСОБА_5 та баба ОСОБА_6 ) з 20.10.2014 перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи. Позивач відповідно до поданих членами її сім'ї заяв уповноважена на отримання адресної допомоги як внутрішньо переміщеним особам. В подальшому 22.11.2016 до відповідача звернувся батько позивача ОСОБА_2 , та із вказаної дати останній був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа. В подальшому 22.01.2020 позивач звернулась до відповідача із заявою щодо отримання адресної допомоги на покриття витрат на проживання, тому вказана допомога на ОСОБА_2 була призначена з 01.02.2020. Після звернення позивача 19.01.2021 відповідач провів перерахунок допомоги за весь період карантину, а саме: з 24.04.2020 по 30.06.2020 призначена допомога у сумі 5276 грн., з 01.07.2020 по 30.11.2020 - 5424 грн., з 01.12.2020 по 23.04.2021 - 5538 грн. Позивач доглядала за дочкою до досягнення нею трирічного віку до ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому виплату допомоги було зменшено з 01.09.2017 на 50%, а наступний період - припинено. Позивач у визначений законодавством термін не працевлаштувалась, а догляд за особою, яка досягла 80-річного віку здійснює лише з 25.09.2018, тому грошова допомога на наступний період не призначається. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 01.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
Дослідивши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_7 з 20.10.2014 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, постійно проживала в АДРЕСА_1 , і перемістилася з тимчасово окупованої території до АДРЕСА_2 ; разом з ОСОБА_7 прибула неповнолітня дочка ОСОБА_3 2014 року народження, що підтверджується довідкою №7127000009 від 20.10.2014.
Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №7127000012 від 20.10.2014 ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №7127000013 від 20.10.2014 ОСОБА_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №7127000416 від 22.11.2016 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №10 від 30.10.2017 ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
20.10.2014 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Золотоніської міської ради і заявою про надання згоди для оформлення допомоги дочці (онучці) ОСОБА_1 .
20.10.2014 ОСОБА_4 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Золотоніської міської ради із заявою про надання згоди на оформлення допомоги дружині ОСОБА_1 .
Згідно довідок Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Золотоніської міської ради №768 від 15.09.2020 та №16 від 19.01.2021 позивач перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Золотоніської міської ради і одержує компенсаційну виплату особі, яка здійснює догляд за особою, яка досягла 80 років або інвалідом 1 групи за бабусею ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 25.09.2018 по теперішній час.
22.01.2020 ОСОБА_2 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Золотоніської міської ради із заявою про надання згоди на виплату нарахованої йому щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, уповноваженому представнику сім'ї ОСОБА_1 .
Вважаючи, що відповідач в період з 22.11.2016 по 22.01.2020 протиправно не виплачував щомісячну адресну допомогу ОСОБА_2 та виплачує щомісячну адресну допомогу у меншому розмірі, позивач звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VІІ від 20.10.2014 внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. (далі - Закон №1706).
Частинами 1-4 статті 4 Закону №1706 визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Заява подається внутрішньо переміщеною особою, у тому числі неповнолітніми дітьми, особисто, а малолітніми дітьми, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, - через законного представника.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону №1706 Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до частини 3 статті 7 Закону №1706 громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Згідно статті 14 Закону №1706 внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
Постановою Кабінету Міністрів України №505 від 01.10.2014 затверджений Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. (далі - Порядок №505).
Пунктом 2 Порядку №505 визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Відповідно до пункту 3 Порядку №505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї). Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією, поданою компетентним органом.
Таким чином, згідно вказаної норми, підставою для виплати грошової допомоги уповноваженому члену сім'ї є надання письмової згоди іншими членами сім'ї. При цьому, у разі зміни складу сім'ї для отримання грошової допомоги уповноважена особа має повідомити про такі зміни відповідний структурний підрозділ соціального захисту.
Судом встановлено, що з 20.10.2014 позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа та отримувала грошову допомогу на членів сім'ї: доньку ОСОБА_3 , чоловіка ОСОБА_4 , матір ОСОБА_5 , батька ОСОБА_2 , бабу ОСОБА_6 .
Батько позивача ОСОБА_2 з 22.11.2016 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа з 22.11.2016. Проте, із заявою про призначення на ОСОБА_2 грошової допомоги останній звернувся до відповідача лише 22.01.2020.
Враховуючи, що позивач до 22.01.2020 не повідомляла відповідача про зміни у складі сім'ї, позовні вимоги про нарахування та виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 за період з 22.11.2016 по 22.02.2020 є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача виплатити позивачу різницю у невиплаченій допомозі внутрішньо переміщеним особам у сумі 590 грн. з 01.07.2020 по січень 2021 року, суд зазначає наступне.
Абзацом 25 пункту 5 Порядку №505 визначено, що у разі коли закінчення поточного шестимісячного строку виплати грошової допомоги відбулося в період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня відміни карантину, строк виплати грошової допомоги в раніше встановленому розмірі продовжується на період карантину та на один місяць після його скасування без звернення особи.
Судом встановлено, що позивач до 19.01.2021 не зверталась до відповідача із заявою та відповідними документами щодо виплати грошової допомоги, тому їй виплачувалась допомога у раніше встановленому розмірі. У подальшому після звернення позивача 19.01.2021 був проведений перерахунок допомоги за весь період карантину, а саме: з 24.04.2020 по 30.06.2020 допомога на сім'ю призначена у розмірі 5276 грн., з 01.07.2020 по 30.11.2020 - 5424 грн., з 01.12.2020 по 23.04.2021 - 5538 грн.
Відповідно до пункту 7 Порядку №505 якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
Таким чином, згідно вказаної норми, у разі, якщо непрацевлаштування працездатного члена сім'ї грошова допомога на цього члена сім'ї через два місяці з дня, що настає за днем звільнення, зменшується на 50 відсотків, а через чотири місяці з дня, що настає за днем звільнення, - припиняється.
Судом встановлено, що позивач доглядала за дочкою ОСОБА_3 до досягнення нею трирічного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 . По досягненню ОСОБА_3 трирічного віку відповідач зменшив з 01.09.2017 виплату грошової допомоги позивачу та у подальшому припинив її виплату.
Згідно абзацу 10 пункту 3 Порядку №505 особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається.
Таким чином, згідно вказаної норми, у разі припинення особі виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7 Порядку №505 виплата грошової допомоги на наступний період не призначається.
Оскільки виплата позивачу допомоги до досягнення дочкою ОСОБА_3 трирічного віку була припинена в 2017 році, а догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, позивач здійснює лише з 25.09.2018, підстави для признання позивачу такої допомоги відсутні, тому позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими на задоволенню не підлягають.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Золотоніської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Головуючий А.В. Руденко