Справа № 560/8478/20
іменем України
07 червня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, у якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29 листопада 2020 року № Ф-26186-13 з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у сумі 6 295,30 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07 грудня 2020 року отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29 листопада 2020 року № Ф-26186-13 з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування станом на 31 жовтня 2020 року у сумі 6 295,30 грн. Зазначає, що з 01 липня 2008 року працює у товаристві з обмеженою відповідальністю «Ювента» на посаді юрисконсульта, з 01 червня 2017 року за сумісництвом на посаді юрисконсульта у товаристві з обмеженою відповідальністю «Ювента-Захід». 09 січня 2019 року отримав Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ХМ № 000209 та посвідчення адвоката № 000241. Вказав, що 17 січня 2019 року його як адвоката (фізичну особу, яка проводить незалежну професійну діяльність) взято на облік як платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру та внесено до Реєстру страхувальників єдиного внеску. У період з 01 січня 2020 року по 31 жовтня 2020 року адвокатські послуги не надавав та доходів від такої діяльності не отримував. Однак, у вказаний період товариство з обмеженою відповідальністю «Ювента», роботодавець позивача, сплачував з нарахованої йому заробітної плати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах, визначених законодавством, у сумі 68 877,79 грн. Вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 29 листопада 2020 року № Ф-26186-13 є протиправною та підлягає скасуванню. Просить суд позов задовольнити.
Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 21 грудня 2020 року відкрив провадження у справі та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
У поданому до суду відзиві відповідач позовні вимоги заперечив. Зазначив, що 06 грудня 2016 року законом № 1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до закону № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які набули чинності з 01 січня 2017 року, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність. З 01 січня 2017 року підприємці зобов'язанні сплачувати ЄСВ незалежно від доходу. Вказує, що позивач взятий на облік платником єдиного внеску згідно особисто поданої заяви № 1-ЄСВ від 17 січня 2019 року. У результаті несплати єдиного внеску у нього виникла недоїмка у сумі 6 295,30 грн, а саме за І квартал 2020 року у сумі 2 078,12 грн, за ІІ квартал 2020 року у сумі 1 039,06 грн, за ІІІ квартал 2020 року у сумі 3 178,12 грн. У зв'язку з наявністю боргу з єдиного внеску було сформовано та направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29 листопада 2020 року № Ф-26186-13 на суму боргу 6 295,30 грн. У задоволені позовних вимог просить відмовити.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що з 01 січня 2020 року по 31 жовтня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ювента», що є його основним роботодавцем, сплачував з нарахованої позивачу заробітної плати, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах, визначених законодавством. Вказав на правовий висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 160/3114/19.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Згідно з копією Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ХМ № 000209 від 09 січня 2019 року ОСОБА_1 має право на зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстр увід 17.01.2019 року № 1922240700001 ОСОБА_1 узятий на облік у контролюючих органів 17.01.2019 року за № 2668.
Згідно з витягом № 1041 з реєстру страхувальників ОСОБА_1 взятий на облік платника єдиного внеску 17.01.2019 року, код та назва категорії страхувальника - 230, особи, які провадать незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Довідка № 12 від 10 грудня 2020 року засвідчує, що ОСОБА_1 дійсно працює у товаристві з обмеженою відповідальністю «Ювента» на посаді юрисконсульта з 01 липня 2008 року згідно наказу № 128к від 01 липня 2008 року.
Довідка від 10 грудня 2020 року № 214 видана ОСОБА_1 , юрисконсульту товариства з обмеженою відповідальністю «Ювента» про те, що за 10 місяців 2020 року йому нарахована зарплата у сумі 313 080,88 гривень та перераховано ЄСВ 22% у сумі 68 877,79 гривень.
29 листопада 2020 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області сформувало вимогу № Ф-26186-13 про сплату боргу (недоїмки), якою ОСОБА_1 повідомлено, що станом на 31 жовтня 2020 року заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 6 295,30 грн, яку Головне управління ДПС у Хмельницькій області вимагає сплатити за реквізитами, зазначеними у Вимозі.
Не погоджуючись з вищевказаною вимогою позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Підпункт 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дає визначення поняттю «працівник» - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Статтею 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» .
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону Україну «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до платників єдиного внеску віднесено також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується:
для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
У той же час відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї права на здійснення незалежної професійної діяльності, яку особа фактично не здійснює, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не врегульовано.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платниками єдиного соціального внеску є самозайняті особи, зокрема, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності індивідуально та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов'язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.
Отже, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов'язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На підставі наведеного можливо зробити висновок, що з урахуванням особливостей форми діяльності самозайнятих осіб, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов'язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.
Аналізуючи вказане вище суд приходить до висновку, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Тлумачення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно перебувають у трудових відносинах в межах цієї діяльності, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 27 листопада 2019 року у справі № 160/3114/19, від 05.12.2019 року у справі № 260/358/19 та від 05.12.2019 року у справі № 260/358/19, який враховується судом при розгляду цієї справи відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
За встановленими судом обставинами, з 01 липня 2008 року позивач працює найманим працівником у товаристві з обмеженою відповідальністю «Ювента» на посаді юрисконсульта.
За 10 місяців 2020 року роботодавець сплачує за позивача єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах, визначених законодавством, що підтверджується довідкою від 10 грудня 2020 року № 214.
Доказів отримання позивачем у цей період доходів від провадження адвокатської діяльності індивідуально відповідач не надав та про наявність таких доходів не вказано.
За цих обставин варто зазначити, що наявність свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є доказом здійснення адвокатської діяльності та отримання від такої діяльності доходу.
Не змінює вищенаведеного і факт перебування особи на обліку в органах податкової служби, оскільки взяття на облік осіб, у тому числі юридичних або самозайнятих, здійснюється податковими органами незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.
Отже, єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач є застрахованою особою і єдиний внесок за нього у період, за який винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 29 листопада 2020 року № Ф-26186-13, нараховував та сплачував роботодавець у розмірі не менше мінімального, що виключає обов'язок щодо сплати у цей період єдиного внеску позивачем як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 29 листопада 2020 року № Ф-26186-13 є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги, відповідно, задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 29 листопада 2020 року № Ф-26186-13 у розмірі 6 295,30 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)
Головуючий суддя Г.В. Лабань