Справа № 560/5913/21
08 червня 2021 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Петричкович А.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом від 20.05.2021, в якому просить: 1) визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку та виплаті щорічної разової допомоги до 5 травня у 2020 році, викладену в листі від 29.01.2021 № 02-07/197/9; 2) зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу, як учаснику бойових дій, щорічної разової допомоги до 5 травня у 2020 році в розмірі 5 мінімальних розмірів пенсій з урахуванням фактично сплаченої суми.
Також, в позовній заяві зазначає, що відмова у виплаті щорічної грошової допомоги до 5-го травня викладена в листі відповідача від 29.01.2021 № 02-07/197/9, а отже строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущений.
Ухвалою суду від 25.05.2021 визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані ОСОБА_1 у позовній заяві від 20.05.2021. Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Зокрема, запропоновано позивачу надати до суду письмову заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску з урахуванням вимог ст. 123 і ст. 161 КАС України.
04.06.2021 до суду поштовим зв'язком поступила заява від 31.05.2021, в якій позивач вказує, що не міг передбачити, що орган держави, в даному випадку Управління соціального захисту населення, яке покликане захищати права та законні інтереси громадян у сфері соціального забезпечення, може ці права порушувати. Не маючи юридичної освіти, не знаючи особливостей законодавства у сфері соціального забезпечення, не міг здогадуватися, що його права порушуються, тобто, що розмір щорічної разової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій не відповідає вимогам законодавства. З приводу цього компетентні органи його не інформували. Просить визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк.
Розглянувши заяву позивача, суд приходить до висновку, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася, або повинна була дізнатись про порушення. Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов'язково. Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 05 липня 2018 року по справі №810/384/17.
Отже, законодавством передбачено, що у разі, якщо особа мала реальну можливість дізнатись про порушення свого права, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.
Підставою для звернення до суду з даним позовом слугували, зокрема, протиправні, на думку позивача, дії відповідача щодо недоплати йому допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2020 рік.
Згідно з ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З огляду на наведене, перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року.
Ця позиція аналогічна висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.02.2018 по справі №607/7919/17, а саме, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована.
Тобто перебіг строку звернення позивача до суду з позовом, в частині здійснення перерахунку і виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2019 рік, слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, позивач посилається на неможливість передбачити, що орган держави, в даному випадку Управління соціального захисту населення, яке покликане захищати права та законні інтереси громадян у сфері соціального забезпечення, може ці права порушувати, а також на відсутність юридичної освіти, не знання особливостей законодавства у сфері соціального забезпечення.
Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24.02.2021 у справі №540/2097/18 виклав правову позицію, що юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом.
Законодавець пов'язує початок обчислення строку не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об'єктивно повинна була дізнатися про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
Суд зазначає, що виплата допомоги до 5 травня є періодичним платежем, який виплачується щорічно, а отже, особа, отримуючи їх, є обізнаною щодо їх розміру і в разі незгоди має можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які, на її думку, стали підставою для заниження розміру отримуваної нею допомоги.
Отже, вказані позивачем в заяві підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є неповажними.
Також, суд не знаходить інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, так як позивач інших причин не повідомляв.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином суд приходить до висновку про необхідність встановлення позивачу строку для усунення виявлених недоліків, а саме надання до суду письмової заяви, в якій вказати інші підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані ОСОБА_1 у заяві від 31.05.2021.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяА.І. Петричкович