Справа № 670/123/21
іменем України
08 червня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Віньковецького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про скасування постанови відділу ДВС,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Віньковецького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), в якій просить суд визнати незаконною та скасувати постанову від 02.02.2021 ВП №64341574 начальника Віньковецького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Почко В.В. про стягнення витрат та виконавчого збору у сумі 158,15 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова державного виконавця про стягнення витрат та виконавчого збору є протиправною та підлягає скасуванню так, штраф за постановою ЕАМ 3347245 Патрульною службою поліції, з примусового виконання якої відкрито виконавче провадження №64341574, позивачем було сплачено 31.12.2020, про що відповідача повідомлено після отримання 08.02.2021 оскаржуваної постанови.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що Віньковецьким районним відділом державної виконавчої служби у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову №64102769 та підстав для її скасування чи визнання незаконною немає. А отже, підстави для задоволення вимог позивача - відсутні.
В судове засідання призначене на сторони не з'явились. Повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Від позивача та представника відповідача надійшли клопотання про слухання справи за їх відсутності. Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення строку на звернення до суду.
За змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відтак початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Враховуючи викладене, з урахуванням ч. 1 ст. 123 КАС України, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Віньковецькому районному відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на виконанні перебувало виконавче провадження №64102769 по виконанні постанови №ЕАМ 3347245 винесеної 27.10.2020 року інспектором Управління патрульної поліції у Хмельницькій області про стягнення 850 грн. штрафу за порушення п.8.7.3.е. Правил дорожнього руху. Виконавче провадження відкрито постановою начальника відділу Почко В.В. №64102769 від 14.01.2021 року на підставі ст.ст.3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження», яку надіслано сторонам виконавчого провадження за вих. № 20.2-30/177/178.
28.01.2021 року ОСОБА_1 подано до відділу копію рішення Віньковецького районного суду №670/713/20 від 11.12.2020 року та копії квитанції про сплату штрафу від 31.12.2020 року.
29.01.2021 року державним виконавцем в порядку ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову № 64102769 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 158,15 грн., яку надіслано ОСОБА_1 за вих. №20.2-30/651.
29.01.2021 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі його повного фактичного виконання №64102769 (п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначену постанову надіслано сторонам виконавчого провадження за вих. №20.2-30/652.
02.02.2021 року постанову № 64102769 про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження зареєстровано у Автоматизованій системі виконавчого провадження, як виконавчий документ, що підлягає примусовому виконанню.
02.02.2021 року постановою державного виконавця №64341574 відкрито виконавче провадження по виконанні постанови № 64102769 про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження. Постанову про відкриття виконавчого провадження №64341574 надіслано ОСОБА_1 за вих. №.20.2-30/706.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), відповідно ст. 1 якого, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно з ч. 3 ст. 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу
Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) врегульовано статтею 300-1 КУпАП.
Позивач у позові зазначив, що ним штраф згідно постанови ЕАМ 3347245 у розмірі 425 гривень сплачено до відкриття виконавчого провадження №64341574.
Відповідно до ч. 2 ст. 300-1 КУпАП у разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Проте, за нормами ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Положеннями ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо зокрема пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Оскільки судом встановлена протиправність дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження № 64341574, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 02.02.2021 року і, як наслідок, постанови про арешт коштів боржника та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження відповідно підлягають скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову від 02.02.2021 ВП №64341574 начальника Віньковецького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Почко В.В. про стягнення витрат та виконавчого збору у сумі 158,15 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Віньковецький районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Котляревського, 29,Віньківці,Віньковецький район, Хмельницька область,32500 , код ЄДРПОУ - 34847512)
Головуючий суддя Г.В. Лабань