Справа № 560/1403/21
іменем України
07 червня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-42780-17 від 12 листопада 2020 року у розмірі 35 588,25 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-42780-17 від 12 листопада 2020 року у розмірі 35 588,25 грн є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивач є арбітражним керуючим, діяльність якого не входить в перелік осіб платників єдиного соціального внеску, визначеного статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Вказує, що припинив діяльність фізичної особи - підприємця 23 грудня 2016 року. Зауважив, що відповідач вже виставляв вимоги про сплату боргу (недоїмки) у зв'язку з наявністю у нього заборгованості, які визнані протиправними та скасовані у судовому порядку. Просить суд позов задовольнити.
Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 11 лютого 2021 року відкрив провадження у справі та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно з ухвали не скористався, витребуваних документів до суду не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
12 листопада 2020 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області сформувало позивачу податкову вимогу № Ф-42780-17 щодо сплати єдиного соціального внеску в розмірі 35 588,25 грн.
Не погоджуючись з вищевказаною вимогою позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2464-VI дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктами 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
При цьому, законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Системний аналіз зазначених норм свідчить, що Закон № 2464-VI не визначає такого платника єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Фізична особа-підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску.
Згідно з положеннями Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330, взяття контролюючим органом на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи за формою № 1-ЄСВ. Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення «ознаки незалежної професійної діяльності» цей Порядок не передбачає.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI взяття контролюючим органом на облік особи як платника єдиного внеску - фізичної особи-підприємця та внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб унеможливлює нарахування єдиного внеску за іншим типом платника без прийняття відповідних рішень і внесення змін щодо попереднього обліку особи у спосіб, визначений Законом і підзаконними нормативно-правовими актами.
Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905, зі змінами від 15 травня 2018 року (далі - Порядок № 435), який визначає процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у частині визначення такої категорії платників єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності не відповідає статті 4 Закону № 2464-VI.
Зміна контролюючим органом обліку особи платника єдиного внеску в спосіб, не встановлений Законом № 2464-VI або встановлений Порядком № 435, який не відповідає Закону в цій частині, та нарахування на підставі таких дій єдиного внеску, суперечить принципам законності та належного врядування.
Якщо позивач не перебуває на обліку платника єдиного внеску як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, та, відповідно, не подає звітність як такий платник, встановлення позивачу, як платнику єдиного внеску фізичній особі-підприємцю, ознаки незалежної професійної діяльності та нарахування на цій підставі єдиного внеску є безпідставним.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 вересня 2019 року у зразковій справі № 520/3939/19.
Суд встановив, що позивач перебував на обліку платника єдиного внеску як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність. Контролюючий орган самостійно встановив позивачу як платнику єдиного внеску фізичній особі-підприємцю ознаку незалежної професійної діяльності, що за висновками Верховного Суду у зразкові справі є неправомірним. Відповідно, неправомірним є і нарахування на цій підставі єдиного внеску.
Метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов'язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року (справа № 160/3114/19) та від 5 грудня 2019 року (справа № 260/358/19).
Аналіз норм Закону № 2464-VI та Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1 дає підстави для висновку про відсутність повноважень у контролюючого органу за власною ініціативою без наявності звітності платника єдиного внеску (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/фізичної особи-підприємця), в якій містяться відомості про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вносити зміни (подавати інформацію до ПФУ щодо змін) до облікової картки платника єдиного внеску шляхом встановлення «ознаки незалежної професійної діяльності» та відповідно нараховувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску на місяць, визначеного Законом як граничний мінімальний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Отже, позивач перебував на обліку платника єдиного внеску як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, однак не подавав звітність як такий платник, а контролюючий орган самостійно встановив позивачу як платнику єдиного внеску фізичній особі-підприємцю ознаку незалежної професійної діяльності, що за висновками Верховного Суду у зразкові справі є неправомірним. Відповідно, неправомірним є і нарахування на цій підставі єдиного внеску.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-42780-17 від 12 листопада 2020 року є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги, відповідно, задоволенню.
У зв'язку із задоволення позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-42780-17 від 12 листопада 2020 року у розмірі 35 588,25 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 910 грн за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)
Головуючий суддя Г.В. Лабань