Справа № 560/586/21
07 червня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.
за участі:секретаря судового засідання Наголюк О.Л. заявника ОСОБА_1
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку.
Рішенням від 09 березня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ директора Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Хмельницькому №143-о/с від 22 грудня 2020 року (зі змінами внесеними наказом від 28 грудня 2020 року №152-о/с).
Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектором матеріально-технічного забезпечення Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Хмельницькому або на рівнозначній посаді у Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань у м. Хмельницькому.
Стягнено з Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Хмельницькому на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 28 грудня 2020 року по 09 березня 2021 року в сумі 95330 (дев'яносто п'ять тисяч триста тридцять) грн. 48 коп. та постановлено допустити до негайного виконання поновлення на посаді ОСОБА_1 та виплату заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць.
25 травня 2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, відповідно до якої просить:
ухвалити додаткове рішення до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 у справі №560/586/21 в частині виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць із зазначенням її розміру в грошовому еквіваленті, розрахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100;
у додатковому рішенні виправити допущену в рішенні від 09 березня 2021 року у справі №560/586/21 описку щодо виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, замінивши його поняттям "середній заробіток" за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування поданої заяви, позивач зазначила, що Головне управління Казначейства повернуло подані позивачем документи, зазначивши, що у рішенні суду від 09 березня 2021 року № 560/586/21 не зазначена сума стягнення за один місяць та Головне управління Казначейства не наділено повноваженнями щодо визначення суми стягнення.
Така ж позиція зазначена в листі заступника директора ТУ ДБР у м. Хмельницькому Мельникова О.В. від 08 квітня 2021 року за №3290/14-10-21, адресованому головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області.
Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Зважаючи на те, що розгляд справи №560/586/21 здійснено в порядку загального позовного провадження, розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення здійснюється в тому самому порядку у судовому засіданні з викликом сторін.
Заявник у судовому засіданні подану заяву підтримала та просила її задоволити із зазначених у ній підстав.
Представники відповідача у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, жодних клопотань чи пояснень по суті заяви від відповідача до суду не надходило.
Заслухавши доводи заявника, дослідивши матеріали заяви та докази, що стосуються заяви, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно з частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Наведений перелік підстав, за яких може бути постановлене додаткове рішення, є вичерпним.
Суд звертає увагу на те, що статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, але судом не прийнято рішення щодо якоїсь з позовних вимог.
Зі змісту заяви про роз'яснення рішення суду вбачається, що заявник просить роз'яснити розмір суми стягнення за один місяць.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік (ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України).
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Обчислення середнього заробітку працівників здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року №100 (далі Порядок №100).
У відповідності до абз. 3 п. 2 Порядку № 100 збереження заробітної плати у всіх інших випадках, до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до п. 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з довідкою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому №14/10-21 від 16 лютого 2021 року, середньоденна заробітна плата позивача станом на 28 грудня 2020 року складає 1945,52 грн.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд не вбачає жодних обставин, які б могли унеможливити чи ускладнити визначення відповідачем суми яка підлягає виплаті позивачу у межах суми стягнення за один місяць.
А створення відповідачем штучних та безпідставних перешкод у виконанні рішення суду є необ'єктивним та жодним чином не пов'язане із складністю виконання такого рішення, а є підставою для навмисного затягування часу з метою невиконання рішення суду.
При цьому, суд звертає увагу відповідача, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Законодавством України встановлена кримінальна відповідальність за не виконання рішення суду та не виплату заробітної плати.
Водночас, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що у випадку прийняття додаткового судового рішення та зазначення судом конкретної суми до стягнення у межах суми стягнення за один місяць, виникнуть обставини щодо розбіжності змісту резолютивної частини рішення суду від 09 березня 2021 року та додаткового судового рішення, що на переконання суду є неприпустимим.
Крім цього, вимоги позивачки в частині виправлення допущеної в рішенні описки щодо виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, шляхом заміни його поняттям "середній заробіток" за час вимушеного прогулу, підлягають розгляду в порядку статті 253 КАС України, із зазначенням правових підстав для такого виправлення, та не можуть бути розглянуті судом в межах заяви поданої в порядку статті 252 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття додаткового судового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 08 червня 2021 року
Головуючий суддя П.І. Салюк