Справа № 560/2816/21
іменем України
08 червня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лісовогринівецької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Лісовогринівецької сільської ради, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення чергової 64 сесії Лісовогринівецької сільської ради №93 від 20.10.2020 "Про скасування рішення №101 від 06.08.2020 "Про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею у приватну власність 65 чергової сесії Лісовогринівецької сільської ради від 06.08.2020";
- зобов'язати Лісовогринівецьку сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 02.11.2020 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах населеного с. Стуфчинці (кадастровий номер 6825084000:01:006:0002) та надання земельної ділянки у власність.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що її звернення до суду з позовом пов'язано з порушенням права Лісовогринівецькою сільською радою на отримання у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке позивачу гарантовано частиною 1 статті 121 Земельного кодексу України. Лісовогринівецькою сільською радою надано їй дозвіл та зобов'язано розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Після розробки проекту землеустрою, Лісовогринівецька сільська рада у встановленому Законом порядку не розглянула питання про затвердження проекту землеустрою, що змусило позивача оскаржувати дії та бездіяльність Лісовогринівецької сільської ради в судовому порядку. Крім того, 12.10.2020 Лісовогринівецька сільська рада безпідставно, не вмотивовано вирішила скасувати дію свого рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 . Зазначає, що наведене унеможливлює отримання у власність спірної земельної ділянки.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву, тому відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 19.03.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що рішенням сесії від 06.08.2020 №101 Лісовогринівецької сільської ради за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , останній надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1850 га. з подальшою передачею її у приватну власність. Цим рішенням приписано, що розроблену та погоджену у встановленому порядку документацію і землеустрою подати на затвердження чергової сесії сільської ради.
На виконання вказаного рішення ліцензійною землевпорядною організацією виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, і 18.09.2020 на підставі виготовленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про земельну ділянку площею 0,1850 га для ведення особистого селянського господарства було внесені відомості до Державного земельного кадастру та присвоєно кадастровий номер 682584000:01:006:0002.
Висновком Відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики, захисту довкілля, з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Хмельницької обласної державної адміністрації №328/20-С від 04.09.2020 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства розташованої за адресою: с. Стуфчинці, Хмельницького району, Хмельницької області.
Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7418617712020 від 18.09.2020 та додатку до витягу, кадастровий номер земельної ділянки 6825088400:01:006:0002, місце розташування: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Стуфчинці, площа земельної ділянки - 0.1850 га цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
23.09.2020 позивач звернулася до Лісовогринівецької сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки площею 0,1850 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6825088400:01:006:0002 у власність. Заява була розглянута на засіданні земельної комісії і на сесії сільської ради, але задоволена не була, оскільки, заява ОСОБА_1 не набрала належної кількості голосів.
02.11.2020 ОСОБА_1 повторно звернулася до Лісовогринівецької сільської ради із заявою про затвердження проекту відведення та передачі земельної ділянки у власність, однак заяву не було включено на розгляд сесії сільської ради, яка відбувалася 25.02.2021.
Крім того, Рішенням сесії №93 від 20.10.2020, скасовано рішення №101 від 06.08.2020 "Про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею у приватну власність".
Вважаючи, що такими незаконними діями сільської ради, порушуються права позивача, а також вважаючи зазначене рішення сесії №93 від 20.10.2020 незаконним, протиправним та таким що, підлягає скасуванню, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
За правилами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.08.2020, користуючись своїм правом передбаченим пунктом б частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, позивач звернувся до Лісовогринівецької сільської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1850 га з подальшою передачею її у приватну власність.
За результатом розгляду заяви, Лісовогринівецька сільська рада надала дозвіл на розроблення проекту землеустрою та зазначено розроблену та погоджену у встановленому порядку документацію і землеустрою подати на затвердження чергової сесії сільської ради.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Згідно частини 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений у статті 118 Земельного кодексу України. Зокрема, частинами 6 та 7 цієї статті передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина 8 статті 118 ЗК України).
Згідно із частиною 9 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк із дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частини десята та одинадцята статті 118 ЗК України).
Отже, виходячи з положень статті 122 ЗК України, прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, у цьому випадку - селищної ради
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 по справі №640/9870/16-а.
Проте, за клопотанням позивача відповідачем, всупереч вимог частини 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідне рішення за статтею 118 Земельного кодексу України не прийнято, заяву не було включено на розгляд сесії сільської ради, яка відбувалася 25.02.2021.
Відповідно до регламенту роботи Лісовогринівецької сільської ради, сесії сільської ради скликаються сільським головою в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць. Тобто, заява позивача від 02.11.2020 в обов'язковому порядку повинна була включена на розгляд сесії, що відбулася 25.02.2021.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що не прийнявши у встановлений законом строк рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах населеного с. Стуфчинці (кадастровий номер 6825084000:01:006:0002) та надання земельної ділянки у власність Лісовогринівецька сільська рада допустила протиправну бездіяльність.
Тому, з метою захисту прав позивача необхідно зобов'язати Лісовогринівецьку сільську раду розглянути на черговій сесії клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах населеного с. Стуфчинці (кадастровий номер 6825084000:01:006:0002) та надання земельної ділянки у власність та прийняти відповідне рішення, згідно вимог статті 118 Земельного кодексу України.
Щодо вимог позивача визнати незаконним та скасувати Рішення сесії №93 від 20.10.2020, яким скасовано рішення №101 від 06.08.2020 "Про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею у приватну власність", суд зазначає наступне.
Підставою для скасування зазначеного Рішення стало звернення старости с. Стуфчинці ОСОБА_3 .
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.
Згідно з частиною 10 статті 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Аналіз наведених положень Закону №280/97-ВР дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування.
Водночас у статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Цей принцип знайшов своє відображення й у статті 74 Закону №280/97-ВР, згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.
Конституційний Суд України у Рішенні №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону №280/97-ВР (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), зазначив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Аналіз наведених положень свідчить про можливість скасування органом місцевого самоврядування власного рішення, у той же час, реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема: відсутність факту виконання рішення, що скасовується; відсутність факту виникнення правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб'єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 по справі №521/17710/15-а.
Враховуючи, що оскаржуване Рішення №101 від 06.08.2020 "Про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею у приватну власність" є ненормативним правовим актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, це рішення не може бути в подальшому скасоване органом місцевого самоврядування.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що він діяв на підставі та у спосіб, передбачений Земельним кодексом України, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що при зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 1816,00 грн., відповідно до вимог статті 139 КАС України, судові витрати необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до Лісовогринівецької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення чергової 64 сесії Лісовогринівецької сільської ради №93 від 20.10.2020 "Про скасування рішення №101 від 06.08.2020 "Про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею у приватну власність 65 чергової сесії Лісовогринівецької сільської ради від 06.08.2020".
Визнати незаконною бездіяльність Лісовогринівецької сільської ради, що полягає у неприйнятті у встановлений законом строк рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 02.11.2020 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах населеного с. Стуфчинці (кадастровий номер 6825084000:01:006:0002) та надання земельної ділянки у власність.
Зобов'язати Лісовогринівецьку сільську раду розглянути на черговій сесії клопотання ОСОБА_1 від 02.11.2020 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах населеного с. Стуфчинці (кадастровий номер 6825084000:01:006:0002) та надання земельної ділянки у власність, та прийняти відповідне рішення, згідно вимог статті 118 Земельного кодексу України.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати (судовий збір) в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Лісовогринівецької сільської ради.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 08 червня 2021 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Лісогринівецька сільська рада (вул. Центральна, 4, с. Лісові Гринівці, Хмельницький район, Хмельницька область, 31340 , код ЄДРПОУ - 04403717)
Головуючий суддя В.В. Матущак