07 червня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4281/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами прощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "A&S Мастер" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
встановив:
Приватне підприємство "A&S Мастер" (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA508040/2020/000312/1 від 22.12.2020.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивачу на умовах, визначених контрактом від 27.03.2018 № СН-UA-18/03/27, поставлено товар, а саме:
Товар № 1: Труби металеві, виготовлені з чорних металів шовні, з круглим поперечним перерізом, хромовані, у асортименті діаметром від 16 до 50 мм. - код товару 7306307790:
- Товар № 2: Труби металеві, виготовлені з чорних металів шовні, з овальним поперечним перерізом , хромовані, у асортименті - код товару - 7306699000.
Під час декларування вказаного товару у порядку, встановленому Митним кодексом України, позивач самостійно визначив митну вартість товарів у сумі 42 753,80 доларів США - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).На підтвердження митної вартості товару та для митного оформлення позивач надав повний пакет документів, що передбачені ст. 53 Митного кодексу України та необхідні для митного оформлення вказаного в декларації товару.
Проте, 22.12.2020 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA508040/2020/000312/1, яке позивач вважає протиправним, оскільки воно було прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідачем поданий до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що митний орган позов не визнає. Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що 22.12.2020 ПП "A&S МАСТЕР" до митниці для здійснення митного оформлення товару подано митну декларацію № UA508040/2020/ 011795. Товар ввезено на умовах поставки «CIF - PIVDENNYI», на виконання умов договору від 27.03.2018 № CH-UA-18/03/27 між ним та HAINING YICHENG HARDWARE CO.LTD.
Перевірка правильності визначення митної вартості вищезазначених товарів, здійснювалась згідно з вимогами чинного законодавства. По результатам аналізу рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, інформація про які наявна в ПІК “ЄАІС ДФС” було виявлено не відповідність заявленого рівня митної вартості до інформації яка є в розпорядженні митниці.
Перевіркою поданих документів на наявність у них розбіжностей та невідповідностей було встановлено, що аналізуючи подані разом з МД товаросупровідні документи встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу CH-UA-18/03/27 від 27.03.2020 за інвойсом № 20Т318 від 26.03.2020 здійснювалася поставка ідентичних товарів фактурна вартість по зазначеним позиціям знизилася у порівнянні з МД №UA508040/2020/004650 від 03.06.2020. На підставі даних, наявних в митниці (цінова інформація опублікована в бюлетені “Дайджесті цін товарів на світових ринках”№ 150 (з 16.03.2020р. по 31.03.2020р.) та 157(з 16.03.2020р. по 31.03.2020 р.) встановлено, що на дату складання інвойсів № 20Т318 від 26.03.2020 р. (попереднє митне оформлення) та № JR09 від 13.08.2020 р. (поточне митне оформлення) вартість найдешевшої сировини для виготовлення товарів, а саме: прокату плоского Г/к рулон, товщиною 2-6 мм на умовах поставки DAP (FOB) - кордон України дол. США за тону суттєву не змінювалася.
Таким чином, відповідно до вказаних джерел, ціни на металопродукцію не зазнали суттєвих змін, тобто передумови до зниження фактурної вартості готових виробів з чорних металів відсутні.
У зв'язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 Митного кодексу України. Перевіркою додатково поданих документів було встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів щодо достовірності заявленого рівня митної вартості. Додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців. Декларантом не було надано документи, що містяться у вимогі митного органу, а саме: копію митної декларації країни відправлення; платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
При цьому, відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Отже, враховуючи викладене та за результатами проведеної консультації, митну вартість товару скориговано та визначено за другорядним методом за ціною договору щодо ідентичних товарів, відповідно до статті 59 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 03.06.2020 №UA508040/2020/004650.
З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
27.03.2018 між ПП "A&S МАСТЕР" та компанією HAINING YICHENG HARDWARE CO., LTD, Китай, укладений контракт № СН-UA-18/03/27 (далі - Контракт) на поставку товару "меблева фурнітура, шурупи у номенклатурі, кількості та цінам, відповідно до супровідних документів" на умовах FOB SHANGHAI, відповідно до правил Інкотермс 2010.
Відповідно до додаткової угоди від 05.07.2018 по контракту №СН-UA-18/03/27 від 27.03.2018 сторони домовились про внесення змін до умов поставки (р.3 Контракту). Так, відповідно до вказаної додаткової угоди п.3.1 викладено в наступній редакції: «Поставка товару здійснюється на умовах FOB SHANGHAI/ CIF ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNIY згідно Міжнародним правилам тлумачення торгових термінів «Інкотермс» 2010».
На виконання умов Контракту № СН-UA-18/03/27 позивачем імпортовано на митну територію України товар № 1 - Труби металеві, виготовлені з чорних металів шовні, з круглим поперечним перерізом , хромовані, у асортименті діаметром від 16 до 50 мм. - код товару - 7306307790; товар № 2 - Труби металеві, виготовлені з чорних металів шовні, з овальним поперечним перерізом , хромовані, у асортименті - код товару - 7306699000.
З метою декларування вказаного товару позивачем 22.12.2020 подано митну декларацію UA508040/2020/011795 від 22.12.2020 року, в якій позивач самостійно визначив митну вартість товару, яка склала 42 753,80 доларів США. Митна вартість визначалась за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для підтвердження правильності визначення митної вартості декларантом було подано пакет документів: Пакувальний лист; (0271) Рахунок-фактура (інвойс); (0380) Коносамент; (0705) Автотранспортна накладна; (0730) Сертифікат про походження товару; Зовнішньоекономічний договір (контракт): (код 4104); Доповнення до контракту (код 4103); Договір про надання послуг митного брокера.
Митним органом здійснено перевірку митної декларації. По результатам аналізу рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, інформація про які наявна в ПІК “ЄАІС ДФС” відповідачем виявлено не відповідність заявленого рівня митної вартості до інформації яка є в розпорядженні митниці. Так, відповідач вказує на те, що аналізуючи подані разом з МД товаросупровідні документи встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу CH-UA-18/03/27 від 27.03.2020 за інвойсом № 20Т318 від 26.03.2020 здійснювалася поставка ідентичних товарів, а саме: труба металева хромована 25*0.6*3000мм за фактурною вартістю - 0,8281 дол. США за шт. (у поточному рахунку № JR09 від 13.08.2020- 0,819 дол. США за шт.); труба металева хромована 25*1.0*3000мм за фактурною вартістю - 1,4920 дол. США за шт. (у поточному рахунку № JR09 від 13.08.2020- -1,3250 дол. США за шт.); штанга овал хром 15*30*0.6*3000мм за фактурною вартістю - 0,9282 дол. США за шт. (у поточному рахунку № JR09 від 13.08.2020 - 0,89 дол. США за шт.); штанга овал хром 15*30*0.65*3000мм за фактурною вартістю - 1,0914 дол. США за шт. (у поточному рахунку № JR09 від 13.08.2020 - 1,0320 дол. США за шт.). Отже, за митною декларацією UA508040/2020/011795 від 22.12.2020 р. фактурна вартість по зазначеним позиціям знизилася у порівнянні з МД №UA508040/2020/004650 від 03.06.2020. На підставі даних, наявних в митниці (цінова інформація опублікована в бюлетені “Дайджесті цін товарів на світових ринках”№ 150 (з 16.03.2020р. по 31.03.2020р.) та 157(з 16.03.2020р. по 31.03.2020 р.) встановлено, що на дату складання інвойсів № 20Т318 від 26.03.2020 р. (попереднє митне оформлення) та № JR09 від 13.08.2020 р. (поточне митне оформлення) вартість найдешевшої сировини для виготовлення товарів, а саме: прокату плоского Г/к рулон, товщиною 2-6 мм на умовах поставки DAP (FOB) - кордон України дол. США за тону суттєву не змінювалася.
У зв'язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 Митного кодексу України.
У відповідь на звернення щодо надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару, декларантом додатково були надані прайс - лист, комерційну - пропозицію.
Перевіркою додатково поданих документів відповідачем встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів щодо достовірності заявленого рівня митної вартості.
Перевіривши зазначені документи, на підставі вищевикладеного відповідач відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, про що оформив картку відмови № UA508040/2020/00614 від 22.12.2020 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA508040/2020/000312/1 від 22.12.2020.
Зі змісту оскаржуваного рішення митного органу вбачається, що Отже, митну вартість товару скориговано та визначено за другорядним методом за ціною договору щодо ідентичних товарів, відповідно до статті 59 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 03.06.2020 №UA508040/2020/004650 (договору купівлі- продажу CH-UA-18/03/27 від 27.03.2020 за інвойсом № 20Т318 від 26.03.2020), а саме: товар № 1 - 0,9156 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару розраховане з урахування фактурної вартості труби металевої хромованої 25*1.0*3000мм за ціню 1,4920 дол. США за шт.; труба металева хромована 25*0.6*3000мм за фактурною вартістю - 0,8281 дол. США за шт. та становить - 37867,4 дол. США); товар № 2 - 1,0271 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару розраховане з урахування фактурної вартості штанги овальної хром 15*30*0.6*3000мм за ціною 0,9282 дол. США за шт.; штанги овальної хром 15*30*0.65*3000мм за ціною 1,0914 дол. США за шт. та становить - 5895,6 дол. США). Попередній метод не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу.
Оскаржуване рішення обґрунтоване наступним: «Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість, витрати на страхування) достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності.
Аналізуючи подані разом з МД товаросупровідні документи встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу CH-UA-18/03/27 від 27.03.2020 за інвойсом № 20Т318 від 26.03.2020 здійснювалася поставка ідентичних товарів, а саме: труба металева хромована 25*0.6*3000мм за фактурною вартістю - 0,8281 дол. США за шт. ( у поточному рахунку № JR09 від 13.08.2020- 0 819 дол США за шт.); труба металева хромована 25*1.0*3000мм за фактурною вартістю - 1,4920 дол. США за шт. ( у поточному рахунку № JR09 від 13.08.2020- -1,3250 дол. США за шт.); штанга овал хром 15*30*0.6*3000мм за фактурною вартістю - 0,9282 дол. США за шт. (у поточному рахунку № JR09 від 13.08.2020 - 0,89 дол. США за шт.); штанга овал хром 15*30*0.65*3000мм за фактурною вартістю -1,0914 дол. США за шт. (у поточному рахунку № JR09 від 13.08.2020- 1,0320 дол. США за шт.).
Отже, за митною декларацією UA508040/2020/011795 від 22.12.2020 р. фактурна вартість по зазначеним позиціям знизилася у порівнянні з МД MUA508040/2020/004650 від 03.06.2020.
У наданому до митного оформлення рахунку-фактурі JR09 від 13.08.2020 р. відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця.
Поставка товарів здійснюється на умовах поставки CIF «PIVDENNYI», відповідно до ІНКОТЕРМС 2010. Згідно з ч. 2 ст. 53 МКУ документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, є, зокрема, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо здійснювалося страхування). Відповідно до умов поставки CIF згідно з Інкотермс 2010 продавець зобов'язаний за власний рахунок застрахувати вантаж, при цьому страхування має бути оформлено у вигляді контракту (договору) та продавець повинен надати покупцю страховий поліс чи інше підтвердження страхового покриття. Разом з тим, страхових документів та документів, які б містили відомості про вартість страхування, не надано. Додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців.
Відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції). Шляхом порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну та відомості, про які містяться в ЄАІС Держмитслужби - встановлено, що рівень вартості товару нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну.
На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) 1) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
При цьому, відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.»
На погоджуючись з правомірністю вказаного рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує такі обставини та приписи законодавства(у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 статті 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 МК України).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно із ч.2 ст. 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до положень ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Положеннями статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Положеннями ст. 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Отже, основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.
Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.04.2021 у справі №826/12362/16.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 28.10.2020 у справі № 1.380.2019.000724 (адміністративне провадження №К/9901/25406/19).
Суд зауважує, що сумніви митного органу щодо правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів у цьому випадку обґрунтовані тим, що в митній декларації, поданій позивачем 03.06.2020 №UA508040/2020/004650 також на підставі договору купівлі-продажу CH-UA-18/03/27 від 27.03.2020 за інвойсом № 20Т318 від 26.03.2020, вартість ідентичних товарів вказана позивачем значно вище.
Дослідивши митні декларації від 03.06.2020 №UA508040/2020/004650 та від 22.12.2020 №UA508040/2020/011795, судом встановлено, що у вказаних митних деклараціях однаковими є суб'єкти господарювання (відпавник/експортер та одержувач/декларант), умови поставки (CIF «PIVDENNYI»), а також задекларований товар:
Товар №1 - Труби металеві, виготовлені з чорних металів шовні, з круглим поперечним перерізом, хромовані, у асортименті за розмірами: діаметром від 16 мм. до 50 мм. Використовуються у меблевому виробництві: для скріплення металевого каркасу меблів, у якості барної стійки, релінгу. Не підпадає під товари подвійного використання;
Товар №2 - Труби металеві, виготовлені з чорних металів шовні, з овальним поперечним перерізом, хромовані, використовуються у меблевому виробництві у якості штанги в шафах для навішування одягу. Не підпадає під товари подвійного використання.
Отже, товари в обох митних деклараціях є ідентичними (код УКТЗЕД також однаковий).
З огляду на викладене судом встановлено, що у митного органу були обґрунтовані сумніви щодо правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
Однак, вказані обставини не є підставою стверджувати, що митна вартість товару, задекларованого митною декларацією від 22.12.2020 є заниженою, оскільки відповідачем не взято до уваги та не досліджено наявність акційних пропозицій з боку продавця товару, що не заборонено чинним законодавством.
Отже, для встановлення у митного органу були підстави для витребування додаткових документів для встановлення тих чи інших обставин, що сприяли зниженню вартості товару та встановлення вартості товару.
Разом з тим, з повідомлення митного органу про необхідність надання декларантом додаткових документів вбачається, що митний орган при цьому лише посилається на п.5 ст.54 МК України та ст.53 МК України та перераховує увесь перелік документів, передбачений ч.3 ст.53 КАС України.
Тобто, за встановленими у цій справі обставинами, суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішеннях про коригування митної вартості, які у процедурі митного оформлення є кінцевими та позбавляють декларанта можливості подавати додаткові документи. В той же час у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьої статті 53 МК України.
Такий підхід відповідача суперечить нормам статті 53 КАС України, оскільки встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28.10.2020 у справі № 1.380.2019.000724 (адміністративне провадження №К/9901/25406/19).
Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 820/231/16, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, суди дійшов до висновку, що витребовуючи перелік документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Окремо суд зауважує, що митним органом не наведено жодних аргументів стосовно того, що надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Усі сумніви митного органу стосуються вартості задекларованого товару з наявністю митною декларацією, якою позивач раніше декларував ідентичний товар.
Посилання ж митного органу на те, що надані декларантом документи містять розбіжності спростовуються матеріалами справи та оскаржуваним рішенням, зі змісту якого видно, що розбіжності мають місце в наданих документах, а в митних деклараціях від 03.06.2020 та від 22.12.2020.
При цьому з наданих до суду документів вбачається, що позивачем було надано відповідачеві на підтвердження заявленої митної вартості товарів за основним методом усі необхідні та передбачені частиною другою статті 53 МК України документи, які містили повні та достовірні відомості про заявлену митну вартість товарів, чітко ідентифікували придбаний товар та містили об'єктивні й достовірні дані, при цьому відсутні розбіжності в специфікації, пакувальному листі, інвойсі, прайс-листі та бузнес-пропозиції.
Як зазначає митний орган, декларантом не було надано документи, що містяться у вимозі митного органу, а саме: копію митної декларації країни відправлення; платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Суд зауважує, що пунктом 5.5 Контракту встановлені умови оплати: 100% оплата протягом 30 днів після отримання товару на склад. Відтак на момент митного оформлення у позивача були відсутні документи, які б підтверджували оплату товару.
Суд відмічає, що відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.
Крім того, як було зазначено вище, товар був поставлений на умовах CIF «PIVDENNYI» за якими до обов'язків продавця належить оплата витрат на фрахт, необхідих для доставки товару в зазначений порт призначення, та входить страхування товару від транспортних ризиків. Тобто, при базисі поставки CIF в ціну товару включається вартість товару, фрахт до порту призначення та страхування від узгоджених ризиків. Тому у сторін договору відсутня необхідність додаткового уточнення вказаних положень за умови посилання на правила Інкотермс-2010.
Відповідно до Інкотермс-2010 CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.
Отже, у разі укладання контракту за умовами поставки CIF, на продавця покладається обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.
Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF, суд зазначає, що в даному випадку Товариство не повинно додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування вантажу до порту Одеса/Південний.
Таким чином, вартість страхування включається до вартості товару, що поставляється на умова CIF. Отже якщо певні витрати вже включені до контрактної вартості товару, то митний орган не може запитувати додаткові документи для підтвердження їх числових показників. Оскільки поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.
Отже, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються в силу приписів п.п.6, 8 ч.2 ст.53 МК України.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 821/1617/17.
З огляду на викладене помилковими є твердження митного органу щодо обов'язку продавця надавати покупцю документи щодо страхування товару.
Ще однією підставою прийняття оскарженого рішення є відсутність банківських реквізитів та посилання на контракт в рахунку-фактурі №JR09 від 13.08.2020.
Рахунок-фактура (англ. invoice account, франц. facture,нім. Rechnung, Faktura, Handels faktura) - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ.
Затвердженої форми рахунку-фактури чи рахунку-проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.
Згідно загальносвітової практики, рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також, в рахунку - фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.
З наведеного убачається, що згідно загальносвітової практики реквізити зовнішньоекономічної угоди не є обов'язковим реквізитом інвойсу.
Суд зауважує, що оскільки законодавством України не затверджено форму рахунку-фактури (інвойсу), посилання митного органу на відсутність того чи іншого реквізиту інвойсу є необґрунтованим та безпідставним.
Таким чином відсутність банківських реквізитів та посилання на контракт в інвойсі від рахунку-фактурі №JR09 від 13.08.2020 жодним чином не впливає на складові митної вартості та не може бути підставою для коригування вартості товару.
Крім того, в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач посилається на наступне: відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції).
Суд вважає безпідставним посилання відповідача на положення статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оскільки митним органом не наведені обставини та докази, яким чином документи надані позивачем порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті.
Також слід звернути увагу, що відповідно до положень Митного кодексу України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разу, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 цього кодексу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах №814/2659/16, № 804/3893/17.
Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Стосовно не надання декларантом висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, суд зазначає, що вказані документи витребувані митним органом безпідставно та необґрунтовано. Так, відповідно до ч.3 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З наведеного убачається, що законодавцем встановлені три умови, за яких декларант має надати висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини:
- у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- наявність письмової вимоги;
- наявність у декларанта витребуваних документів (висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини).
Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
Як вже зазначалось вище, митним органом не доведена наявність розбіжностей в документах доданих позивачем до митної декларації № UA508040/2020/011795 від 22.12.2020, а наведені розбіжності стосувались розбіжностей у ціні в деклараціях від 03.06.2020 та від 22.12.2020.
Враховуючи викладене, суд вважає, що для митного оформлення позивачем були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
На підставі викладеного суд дійшов до висновку, що доводи відповідача щодо неможливості визнання митної вартості імпортованих товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 Митного кодексу України, є безпідставними, а відтак, відповідач всупереч статті 77 КАС України не виконав обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності при коригуванні митної вартості товарів.
Таким чином, суд задовольняє позов.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов Приватного підприємства "A&S Мастер" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби №UA508040/2020/000312/1 від 22.12.2020 року.
Стягнути на користь приватного підприємства "А&S Мастер" (код ЄДРПОУ 31759303, 73000, м. Херсон, Кіндійське шосе, 30) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43335608, 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний
кат. 108020200