Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
26 травня 2021 року № 520/5243/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Зоркіної Ю.В.
за участі:
секретаря судового засідання Пройдак С.М.,
представника позивача Наумова С.М.,
представника відповідача Красникової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОПАРТС-ВМ” до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,
Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/002110/2 від 08.10.2020 р. Слобожанської митниці Держмитслужби; визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2020/01137 від 08.10.2020 р. Слобожанської митниці Держмитслужби; судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою від 05.04.2021 у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.
Протокольною ухвалою від 12.05.2021 закрито підготовче судове засідання та призанчено розгляд справи по суті
В обґрунтування позовних вимог підприємство зазначило, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/002110/2 від 08.10.2020 року Слобожанської митниці Держмитслужби та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2020/01137 від 08.10.2020 року Слобожанської митниці Держмитслужби, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідач, Слобожанська митниця Держмитслужби надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
В судовому засіданні представник позивача , позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що оскаржувані рішення винесені з урахуванням усіх обставин у справі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши долучені до матеріалів справи документи, встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що між ТОВ “АВТОПАРТС-ВМ» (Покупець) та ТОВ «МЕРИДИАН АНК» (Продавець, Росія) укладено контракт № UA18RU-AVP від 06.02.2018р. За умовами вказаного договору позивач купує агрегати та запасні частини до автомобілів, найменування, кількість, комплектація та ціни встановлюються в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього Контракту (п. 1.1.).
Пунктом 1.2. Контракту передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах FCA (місто в РФ, в якому буде оформлюватися зазначається в кожній наступній специфікації), Росія (Інкотермс 2010).
Згідно з розділом 2 та п. 2.1-2.3 Контракту ціни на товар закріплюються в рублях РФ як розрахунковій валюті, зазначені за позиціями в додаткових Специфікаціях та дійсні тільки для даного Контракту. Ціни розуміються на умовах FCA, згідно Інкотермс-2010 та включають в себе плату за виконання митних формальностей та банківські витрати на території РФ, а також послуги за маркування, упаковку, завантаження на транспортний засіб Покупця. Ціни, зазначені в черговій специфікації, є твердими та не підлягають змінам протягом періоду дії Контракту.
23.09.2020 року до вищевказаного Контракту була оформлена специфікація № 20/17 на загальну суму 2940692,11 рублів РФ на умовах FCA-Ул'яновськ, порядок сплати за товар - протягом 180 днів з моменту підписання Специфікації, згідно п. 5.1. вищевказаного Контракту та 30.09.2020 позивачем оформлено рахунок-фактуру № 200954 на загальну суму 2940692,11 рублів РФ.
У межах вказаного договору позивачем ввезено на митну територію України відповідні товари, митна вартість товару заявлена декларантом за ціною договору (основний метод)
До митного оформлення підприємством подано електронну митну декларацію № UA807170/2020/052366 від 08.10.2020 року; рахунок-фактуру № 200954 від 30.09.2020 р.; автотранспортну накладну б/н від 30.09.2020 р.; декларацію про походження товару № 200954 від 30.09.2020 р.; заявку № 29/09/-20 від 29.09.2020 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 08/10 від 08.10.2020 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка № 05/10 від 05.10.2020 р.; платіжне доручення № 1747 від 08.10.2020 р., що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг; контракт №UA18RU-AVP від 06.02.2018 р. з додатками від 15.11.2018 р. та 27.12.2019 р.; доповнення до контракту №UA18RU-AVP від 06.02.2018 р. № 18-0103 від 01.03.2018 р.; специфікацію № 20/17 від 23.09.2020 р.; заяву декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари не включені в Реєстр радіоелектронних засобів б/н від 31.08.2020 р.; копію митної декларації країни відправлення № 10418010/300920/0276137 від 30.09.2020 р.
З причин певного ступеню ризиковості операції та за наявності розбіжностей у наданих до митного оформлення документах з метою здійснення вичерпного переліку форм та обсягів митного контролю для унеможливлення декларування недостовірної митної вартості посадовою особою контролюючого органу за вказаною декларацією сформовано відповідний профіль ризику.
За результатами контролю митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності,
Оскільки декларантом надано документи, що містять розбіжності стосовно умов поставки оцінюваного товару та, відповідно, вартості зазначеного товару згідно таких умов, необхідне надання відомостей щодо транспортної складової з метою проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 54 та ч. 3 ст. 53 МК України посадовою особою митниці 08.10.2020 на адресу декларанта направлено електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів. Додаткових документів надано не було.
За результатом розгляду наданих документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UА807000/2020/002110/2 від 08.10.2020 року та складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2020/01137.
Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (ч. 1 ст. 53 МК України).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).
Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).
Тобто, частиною 3 статті 53 МК України закріплено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтею 58 МК України визначено метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Відповідно до ч.9 ст.58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Згідно з ч.21 ст.58 МК України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Частиною 2 ст. 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Так, під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією № UA807170/2020/052366 від 08.10.2020 встановлено, що документи надані декларантом не містять всіх відомостей щодо витрат на транспортування.
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів зокрема є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Згідно зі ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Відповідно до п.10.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363 Перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2).
Декларантом на момент митного оформлення надано міжнародну автотранспортну накладну, рахунок №08/10 від 08.10.2020 про оплату транспортно-експедиційних послуг та довідку про транспортні витрати №05/10 від 05.10.2020. (а.с.98-100, т.1)
Зі змісту міжнародної автотранспортної накладної встановлено, що перевізником зазначено «Volotkovych O.I. PE».
Проте, довідку про транспортно-експедиційні витрати №05/10 від 05.10.2020 та рахунок на оплату №08/10 від 08.10.2020 про оплату транспортно-експедиційних послуг складено ТОВ «ДІА-ТРАНС», тобто не особою, яка здійснила перевезення товару.
Отже, вищевказані документи не можуть вважатись документами, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та відповідно декларантом не надані передбачені законодавством України документи, що містять відомості щодо витрат пов'язаних з транспортуванням оцінюваних товарів.
Згідно з вимогами ч.5 ст.54 та ч.3 ст.53 МК України посадовою особою митниці 08.10.2020 на адресу декларанта направлене електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів.
Додаткових документів щодо витрат на транспортування надано не було, що не заперечувалось сторонами по справі.
Таким чином, після отримання вказаного повідомлення, декларантом необхідних документів надано не було.
При цьому, позивачем до суду надано копію договору про транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів №18-2210 від 22.10.2018 укладеного між ТОВ «ДІА-ТРАНС» та ТОВ «АВТОПАРТС-ВМ», копію додаткової угоди №1 від 30.12.2019 року до вказаного договору та копію заявки на транспортно-експедиційне обслуговування №29/09/-20 від 29.09.2020 року.
Проте, вищевказаних документів на момент митного оформлення товарів та під час проведення консультацій з декларантом до митного органу надано не було.
За таких обставин, контролюючий орган не мав можливості враховувати вищевказані документи під час винесення оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Враховуючи вищезазначене, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UА807000/2020/002110/2 від 08.10.2020 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2020/01137 від 08.10.2020.
З урахуванням вищевикладеного коригування митної вартості товару позивача здійснене митним органом у відповідності до ст.ст.52-64 МК України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що контролюючий орган під час винесення рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001355/2 від 28.07.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2020/00835 від 28.07.2020 року діяв, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому такі рішення скасуванню не підлягають.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОПАРТС-ВМ” (62416, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Пісочин, пл. Ю. Кононенко, буд. 7, к. 38) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003) про визнання протиправними та скасування рішень залишити без задоволення.
Роз'яснити, що судове рішення буде виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
У повному обсязі рішення виготовлено 07.06.2021
Суддя Зоркіна Ю.В.