Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
07 червня 2021 року № 520/4527/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Севастьяненко К.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про стягнення невиплаченого грошового забезпечення та заборгованості з індексації, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
-стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 в розмірі 7056 грн. 00 коп. (сім тисяч п'ятдесят шість гривень, 00 коп.);
-стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 01.11.2017 в розмірі 3179 грн. 13 коп. (три тисячі сто сімдесят дев'ять гривень, 13 коп.);
-зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку;
-вирішити питання щодо розподілу судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що при звільненні з органів поліції відповідачем не здійснено ОСОБА_1 виплат, які передбачені законодавством.
Ухвалою суду від 26.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
У зв'язку з наданим представником відповідача клопотанням ухвалою суду від 11.05.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 21.05.2021 продовжено розгляд справи з урахуванням наданого клопотання позивачем.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 працював з 07.11.2015 на посаді інспектора роти №5 батальйону №4 управління патрульної поліції в Харківській області.
З 30.11.2020 ОСОБА_1 звільнено з органів поліції.
При цьому, відповідачем не здійснено виплати грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон) поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" № 988 від 11 листопада 2015 року (далі Постанова), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 3 пункту 5 Постанови встановлено виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, визначаються Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року №260, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799 (далі Порядок).
Відповідно до пункту 11 Розділу II Порядку поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Відповідачем розраховано та підтверджується факт несення позивачем служби в нічний час, суд приходить до висновку про не дотримання суб'єктом владних повноважень порядку обліку фактичного часу такої служби у нічний час не може бути підставою для звільнення від виплати зазначеної доплати.
Отже, враховуючи встановлений факт відпрацювання позивачем у період з 07.11.2015 по 28.02.2018, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 та зобов'язання вчинити такі дії.
Щодо частини позовних вимог про стягнення індексації грошового забезпечення, судом встановлено наступне.
За приписами ч. 5 ст. 94 Закону України Про національну поліцію грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України Про індексацію грошових доходів населення (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із абзацом другим статті 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною шостою статті 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно із статтею 3 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абзаці третьому статті 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Згідно із статтею 4 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин другої, шостої статті 5 Закону України Про індексацію грошових доходів населення підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно із статтею 6 Закону України Про індексацію грошових доходів населення у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).
Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Доказів здійснення виплати індексації грошового забезпечення за спірний період відповідачем не надано.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою належного способу захисту порушеного права позивача, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у спосіб визнання протиправною бездіяльності Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо нездійснення нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 01.11.2017 та зобов'язання вчинити такі дії.
При цьому, здійснення нарахування індексації грошового забезпечення та доплати за службу в нічний час є дискреційними повноваженнями відповідача і у разі здійснення розрахунку позивачем або судом із застосуванням певних методик та показників для такої виплати останні фактично переберуть на себе відповідні функції, що є недопустимим.
Щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно із частиною 1 статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (частина 2 статті 117 КЗпП України).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статтею 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Встановлення останнього є вкрай необхідним для точного визначення періоду затримки розрахунку при звільненні, оскільки день фактичного розрахунку є кінцевою датою нарахування середнього заробітку за весь час затримки всіх виплат при звільненні.
Так, у постанові від 26.06.2019 по справі №761/9584/15-ц Велика Палата Верховного Суду вважає, що при розрахунку розміру відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати:
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
- ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зауважила, що зменшення судом розміру означеного середнього заробітку, передбаченого статтею 117 КЗпП України, має залежати від розміру недоплаченої суми, належної працівникові при звільненні.
Отже, можливість задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні перебуває у залежності від проведення фактичного розрахунку суми недоплати. Не встановивши конкретну дату повного розрахунку, суд позбавлений можливості достеменно встановити період затримки, не встановивши суми недоплати з дотриманням принципу пропорційності вказаного розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Відтак, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку та сума недоплати.
Як вбачається із матеріалів справи, на даний момент відповідачем не нараховано та не виплачено позивачу індексацію та надбавку за службу у нічний час, тобто з позивачем не проведено остаточного фактичного розрахунку при звільненні.
З урахуванням викладеного суд вважає, що навіть за умови безспірності факту невиплати відповідачем належних позивачеві сум при звільненні, до проведення з позивачем остаточного фактичного розрахунку при звільненні, позовні вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є передчасними, адже до фактичного проведення вказаного розрахунку суд позбавлений можливості достовірно обчислити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності), а тому позовні вимоги про стягнення таких сум задоволенню не підлягають.
Необхідність застосування такого підходу при визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 у справі №821/1083/17, постановах Верховного Суду від 30 листопада 2020 в справі №480/3105/19, від 20 січня 2021 у справі №200/4185/20-а, від 04 вересня 2020 у справі №260/348/19, від 12 серпня 2020 у справі №400/3365/19, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20 та ін.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" згідно вимог про нарахування індексації грошового забезпечення та доплати за службу в нічний час, тоді як за вимоги про стягнення середнього заробітку позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,0 грн., проте за вимогами ст. 139 КАС України така сума не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України про стягнення невиплаченого грошового забезпечення та заборгованості з індексації, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо нездійснення нарахування та виплати грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) нарахування та виплату грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо нездійснення нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 01.11.2017.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 01.11.2017.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07 червня 2021 року.
Суддя Севастьяненко К.О.