Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
02 червня 2021 р. Справа № 520/4056/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бідонька А.В.
при секретарі судового засідання - Ліпчанській Я.В.,
за участю:
представника позивача - Кайданніка Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3,м. Київ,03048) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Управління патрульної поліції в Харківській області Депертамент патрульної поліції (вул. Шевченка, буд. 315-А, м. Харків, 61033) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить суд:
- Визнати протиправною бездіяльність Відповідача Департамент патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати на користь Позивача ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року (включно), та доплати за службу у нічний час за період з листопада 2015 року по травень 2018 року (включно);
- Стягнути з Відповідача Департамент патрульної поліції на користь Позивача ОСОБА_1 заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року (включно) в розмірі 3375,17 грн. (три тисячі триста сімдесят п'ять грн. 17 коп.);
- Стягнути з Відповідача Департамент патрульної поліції на користь Позивача ОСОБА_1 заборгованість у вигляді доплата за службу у нічний час за період з листопада 2015 року по травень 2018 року (включно) в розмірі 8646,21 грн. (вісім тисяч шістсот сорок шість грн. 21 коп.);
- Зобов'язати Відповідача Департамент патрульної поліції здійснити нарахування та виплату Позивачу ОСОБА_1 компенсації втрати частини його доходу відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» у зв'язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення та доплати за службу у нічний час.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно ненараховано та невиплачено індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 по жовтень 2017 року та доплату за службу у нічний час за період з листопада 2015 по травень 2018 року. Крім того, позивачу також не нараховувалась та не виплачувалась компенсація втрати частини доходу за несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення та доплати за службу у нічний час за вказані періоди відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати». Вказане слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 22.03.2021 року відкрито спрощене провадження по справі у відповідності до статті 262 КАС України. Призначено судове засідання та запропоновано відповідачу подати відзив на позов.
Представник відповідача не скористався правом подання відзиву на адміністративний позов.
Через канцелярію суду представником третьої особи було надано клопотання про залишення адміністративного позову без руху у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 року у задоволенні клопотання про залишення без руху адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Управління патрульної поліції в Харківській області Депертамент патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Представник позивача у судовому засідання просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 з 07 листопада 2015 року по 18 липня 2018 року перебував на службі в Управлінні патрульної поліції Харківської області Департаменту патрульної поліції.
В позовній заяві позивач зазначив, що відповідач не нараховував та не виплачував йому індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року та доплату за службу у нічний час за період з листопада 2015 року по травень 2018 року. Крім того, відповідачем також не нараховувалась та не виплачувалась компенсація втрати частини доходу за несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення та доплати за службу у нічний час згідно Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати».
Також позивачем зазначено, що у наданих копіях розрахункових листів відсутня інформація стосовно нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення та доплати за службу у нічний час за спірні періоди (а.с. 20- 25).
Не погодившись з не нарахуванням та невиплатою індексації грошового забезпечення, доплати за службу у нічний час, а також компенсацією втрати частини доходу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Стосовно не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Згідно з ч. 5 ст. 94 Закону №580-VIII, грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).
Приписами ст. 1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За змістом ст. 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до положень ч.1 ст. 4 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону №1282-XII, порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою КМ України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), з урахуванням змін внесених постановою КМ України від 18.10.2017 року №782.
Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Положення ч. 6 ст. 95 КЗпП України визначають, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Суд зазначає, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 під час проходження служби не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями розрахункових листів позивача (а.с. 20 - 25).
З огляду на викладене та враховуючи вищенаведені правові норми, суд дійшов висновку, що позивач має право на індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року (включно), а тому бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за вказаний період, є протиправною.
Стосовно не нарахування та невиплати позивачу доплати за службу у нічний час за період з листопада 2015 року по травень 2018 року, слід зазначити наступне.
Згідно з частиною 2 статті 94 Закону №580-VIII, порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 1 постанови КМУ від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Приписами підпункту 3 пункту 5 постанови КМУ № 988 передбачено обов'язок виплачувати поліцейським доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
За пунктом 8 постанова КМУ № 988 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України “Про Національну поліцію”.
Закон України “Про Національну поліцію” прийнятий 02 липня 2015 року та набрав чинності 07 листопада 2015 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06 квітня 2016 року затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799. Порядок № 260 був опублікований та набрав чинності 27 травня 2016 року (Офіційний вісник України від № 39).
Так, пунктом 3 розділу 1 вказаного Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 11 Порядку №260, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Згідно інформаційного листа управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції від 03.02.2021 року № 7893/41/14/03-2021, який міститься в матеріалах справи, інспектором роти № 2 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП ОСОБА_2 за період несення служби 2015 року по 2018 рік відпрацьовано листопад 2015 року - 56 годин, грудень 2015 року - 56 годин, січень 2016 року - 64 години, лютий 2016 року - 56 години, березень 2016 року - 64 годин, квітень 2016 року - 64 години, травень 2016 року - 48 години, червень 2016 року - 32 години, липень 2016 року - 48 години, серпень 2016 року - 48 годин, вересень 2016 року - 56 годин, жовтень 2016 року - 32 години, листопад 2016 року - 40 годин, грудень 2016 року - 32 години, січень 2017 року - 56 годин, лютий 2017 року - 56 години, березень 2017 року - 56 години, квітень 2017 року - 56 годин, травень 2017 року - 56 годин, червень 2017 року - 56 годин, липень 2017 року - 48 годин, серпень 2017 року - 8 години, вересень 2017 року - 48 години, жовтень 2017 року - 40 години, листопад 2017 року - 56 годин, грудень 2017 року - 32 годин, січень 2018 року - 64 години, лютий 2018 року - 56 години, березень 2018 року - 32 години, травень 2018 року - 56 годин, червень 2018 року - 56 годин.
Отже матеріалами справи підтверджено, що позивач у досліджуваний період ніс службу у нічний час.
В позовній заяві позивач зазначив, що нарахування та виплата доплати за службу у нічний час за відповідний період з листопада 2015 року по травень 2018 року відповідачем не здійснювались.
Відповідач не надав суду жодних належних доказів на спростування вимог позивача нарахувати та виплатити їй доплату за службу у нічний час відповідно до відпрацьованого часу у встановленому законодавством розмірі.
У листі Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції від 03.02.2021 року № 7893/41/14/03-2021 зазначено, що довідки обліку служби в нічний час позивачем у період з 23.07.2015 року по 18.07.2018 року не велися.
Суд зазначає, що згідно з норм пункту 11 Порядку № 260 випливає, що відповідач зобов'язаний був сформувати довідку обліку несення позивачем служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 260.
При цьому, складання довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час не залежить від волі позивача. Відсутність такої довідки не може впливати на нарахування та виплату доплати за службу в нічний час в порядку та розмірі, визначених постановою КМУ №988 та Порядком № 260 в разі наявності для цього підстав.
Зважаючи, що матеріалами справи підтверджено несення позивачем служби у нічний час з листопада 2015 року по травень 2018 року, доплат за цей період відповідачем не здійснювалось, суд дійшов висновку зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача доплату за службу у нічний час за період з листопада 2015 по травень 2018 року .
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року (включно) в розмірі 3375,17 грн. (три тисячі триста сімдесят п'ять грн. 17 коп.) та заборгованість у вигляді доплата за службу у нічний час за період з листопада 2015 року по травень 2018 року (включно) в розмірі 8646,21 грн. (вісім тисяч шістсот сорок шість грн. 21 коп.), суд зазначає, що згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02 червня 2006 року у справі «Волохи проти України» (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».
Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
В даному випадку, індексація та доплати за службу у нічний час належним чином не нараховані та не виплачені позивачеві, а тому суб'єкт владних повноважень у межах наданих йому повноважень має виконати свій обов'язок по нарахуванню та виплаті індексації грошового забезпечення та доплати за службу у нічний час позивачу.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 доплату за службу у нічний час за період з листопада 2015 року по травень 2018 року (включно) та індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року (включно) .
З приводу позовної вимоги про зобов'язання Департаменту патрульної поліції здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини його доходу відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати», суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі по тексту - Закон № 2050-III) від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (частина друга статті 2 Закону № 2050-III).
Статтею 3 Закону № 2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з положеннями статті 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Згідно з пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Суд звертає увагу на те, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.
Враховуючи, що позивачу не був нарахований та виплачений дохід у вигляді доплати за несення ним служби у нічний час з листопада 2015 по травень 2018 року та сум індексації його грошового забезпечення з червня 2016 по жовтень 2017 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати .
Зазначена позовна вимога заявлена позивачем передчасно, оскільки право позивача на отримання компенсації на час звернення до суду з цим позовом відповідачем не порушено.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19, від 16.04.2020 по справі № 200/11292/19-а.
За таких підстав, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Питання про розподіл судових витрат вирішується відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3,м. Київ,03048) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Управління патрульної поліції в Харківській області Депертамент патрульної поліції (вул. Шевченка, буд. 315-А, м. Харків, 61033) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року (включно) та доплати за службу у нічний час за період з листопада 2015 року по травень 2018 року (включно).
Зобов'язати Департамент патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3,м. Київ,03048) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) доплату за службу у нічний час за період з листопада 2015 року по травень 2018 року (включно).
Зобов'язати Департамент патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3,м. Київ,03048) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) індексації грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року (включно) .
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 07 червня 2021 року.
Суддя Бідонько А.В