Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
07 червня 2021 року № 520/5747/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
06.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) у відношенні до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 по 12.03.2020 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року з урахуванням абз. 4 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.03.2020 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року з урахуванням абз. 4 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) понесені ним судові витрати у вигляді правничої допомоги у розмірі - 6000,00 грн. (шість тисячі гривень).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 по 12.03.2020 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року з урахуванням абз. 4 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2021 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідач, Військова частина НОМЕР_1 , подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 27.02.2018 року по 12.03.2020 року.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №50 від 12.03.2020 року з позивачем припинено (розірвано) контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Листом Військової частини НОМЕР_1 №111 від 16.02.2021 року позивача повідомлено, що довідка про виплату індексації грошового забезпечення з 28.02.2018 р. по 12.03.2020 р. (наказ від 28.02.2018 №45 про прийняття на військову службу за контрактом, наказ від 12.03.2020 р. №50 про виключення зі списків військової частини НОМЕР_1 відповідно до п.п."ж" п.2 ч.5 ст.26 у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту) міститься в додатку №1 до даного листа. Зазначено, що виплата індексації здійснюється з урахуванням базових місяців, визначених згідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078 (базові місяці ОСОБА_1 - лютий 2018 р., березень 2018 р.). Крім гого, вказано, що згідно з п.5 постанови КМУ від 17.07.2003 №1078 у разі коли індекс споживчих цін наростаючим підсумком не перевищує поріг індексації, право на індексацію за період з лютого 2018 р. по листопад 2018 р. не виникає. Повідомлено, що індексація грошового забезпечення з грудня 2018 р. по березень 2020 р. нараховувалась та виплачувалась щомісяця разом з нарахованим грошовим забезпеченням та перераховувалась на картковий рахунок однією сумою.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, звернувся до суду із даним позовом.
У частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" зазначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 1); в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством (стаття 33).
Індексація заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачена також частиною п'ятою статті 95 КЗпП України.
Конституційний Суд України, у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013, дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (пункт 2.2), працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців (пункт 2.3).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-XII від 03.07.1991 року (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року (далі - Порядок № 1078).
Пунктом 2 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, в тому числі: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється, зокрема, у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.
Отже, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону № 1282-ХІІ, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
При цьому, індексація має проводитися за наявності на це відповідних підстав, що визначені чинним законодавством.
Згідно зі ст. 2, ст. 4 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст. 9 Закону).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці і у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) покладається на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та виду юридичної особи.
Частиною 2 ст. 5 Закону №1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Згідно пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищував поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Отже, можливість проведення індексації грошових доходів залежить від порогу індексації - величини індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. В свою чергу, якщо величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, індексація грошових доходів в такому місяці не проводиться.
При цьому, позивач просить суд зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.03.2020 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року з урахуванням абз. 4 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції від 24 лютого 2018 року, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року, змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.
Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що у даному випадку визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу, в результаті чого відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі і позивача.
Відтак, березень 2018 року було визначено базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у період з 01.03.2018 року.
Зі змісту наданого до суду відзиву на позов встановлено, що вказаний спосіб нарахування індексації позивачеві було застосовано відповідачем до періоду з 01.03.2018 по 12.03.2020.
Пунктом 5 Порядку №1078 встановлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Таким чином, відповідно до п. 5 Порядку №1078, проведення індексації грошових доходів населення, індекс споживчих цін у березні 2018 року рівний 1 та індексація грошового забезпечення не нараховується.
Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної службі статистики України, розмір індексів споживчих цін становив: у квітні 2018 року 100,8; у травні 2018 року - 100,0; у червні 2018 року - 100,0; у липні 2018 року - 99,3; у серпні 2018 року - 100,0; у вересні 2018 року - 101,9; у жовтні 2018 року - 101,7; у листопаді 2018 року - 101,4.
Відтак, розрахунок порогу індексації становить: 1,008x1x1x0,993x1x1,019x1,017x100= 103,73.
З огляду на зазначене, у грудні 2018 року для індексації грошового забезпечення застосовується індекс 3,7% (103,7% - 100%), а до цього часу індексація не нараховувалась, оскільки індекс споживчих цін не перевищував поріг індексації 103%.
Зі змісту довідки про нарахування та виплату індексації відповідача встановлено, що у грудні 2018 року позивачу нараховано індексацію грошового забезпечення у розмірі 71,08 грн.
Враховуючи вищевикладене та з огляду на обставини справи, суд приходить до висновку про те, що здійснення відповідачем зазначеної виплати індексації є правомірним. При цьому, у відповідача були відсутні підстави для виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період квітня - листопада 2018 року.
З довідки про нарахування та виплату індексації встановлено, що за період з 01.03.2018 по 12.03.2020 індексація грошового забезпечення була нарахована позивачу у таких розмірах: за лютий 2018 року - 0,00 грн., за березень 2018 року - 0,00 грн., за квітень 2018 року - 0,00 грн., за травень 2018 року - 0,00 грн., за червень 2018 року - 0,00 грн., за липень 2018 року - 0,00 грн., за серпень 2018 року - 0,00 грн., за вересень 2018 року - 0,00 грн., за жовтень 2018 року - 0,00 грн., за листопад 2018 року - 0,00 грн., за грудень 2018 року - 71,08 грн., за січень 2019 року - 71,08 грн., за лютий 2019 року - 71,08 грн., за березень 2019 року - 71,08 грн., за квітень 2019 року - 134,47 грн. за травень 2019 року - 134,47 грн., за червень 2019 року - 134,47 грн., за липень 2019 року - 134,47 грн., за серпень 2019 року - 206,72 грн., за вересень 2019 року - 206,72 грн., за жовтень 2019 року - 206,72 грн., за листопад 2019 року - 206,72 грн., за грудень 2019 року - 423,23 грн., за січень 2020 року - 0,00 грн., за лютий 2020 року - 216,51 грн., за березень 2020 року - 83,81 грн.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що у період з 01.03.2018 по 12.03.2020 Військовою частиною НОМЕР_1 виплачувалась індексація грошового забезпечення позивача відповідно до норм чинного законодавства, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.