Рішення від 07.06.2021 по справі 520/772/2020

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 р. Справа № 520/772/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Кухар М.Д., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд :

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по перерахунку належної позивачу пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня поточного року по формулі використаній в пункті 9-1 постанови Кабінету Міністрів України № 1210;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нараховувати та виплачувати належну позивачу пенсію по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня поточного року, по формулі: П = 80% х 5 х Зп (мін), де П - розмір пенсії, Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, без обмеження розміру пенсії по інвалідності;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області суму протиправно не нарахованої та невиплаченої позивачу частини пенсії з 01 січня 2020 року;

- допустити негайне виконання рішення суду, відповідно до частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України у межах суми стягнення за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 25.04.2019 №1-р(ІІ) 2019 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про здійснення перерахунку та виплати йому пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Однак відповідачем відповіді на звернення позивача не надано, перерахунок його пенсії не проведено.

Позивач зазначає, що тільки з 01.07.2019 року відповідачем проведено перерахунок належної позивачу пенсії по інвалідності, але замість прямої норми Закону № 796, яка визначає розмір належної мені пенсії у відсотках від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня поточного року, з урахуванням ступеня втрати професійної працездатності, або групи інвалідності (за бажанням), що в моєму випадку становить : П = 80% х 5 х Зп (мін), де П - розмір пенсії. Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Позивачем зазначається також, що відповідач, у свою чергу, застосовує формулу: де Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014. 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках). Внаслідок цих протиправних дій позивач вважає, що він отримує пенсію по інвалідності набагато менше, ніж визначено законодавством: в розмірі 10496.97 грн., замість 80% х 5 х 4723 = 18892,00 грн.

ОСОБА_1 зазначає, що формула, за якою станом на теперішній час відповідачем розраховується належна йому пенсія по інвалідності, застосовується неправомірно, так як вона суперечить як загальній нормі цивільного права, визначеній в § 2 глави 82 Цивільного кодексу України, так і спеціальним нормам запровадженим Законом № 796.

Позивач просить суд вимоги заявленого позову задовольнити.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 зупинено провадження у справі №520/772/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №520/1972/19 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду суддею Кухар М.Д. на стадії зупинення провадження.

Ухвалою суду від 07.06.2021 року поновлено провадження по справі у зв'язку із набранням чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №520/1972/19 .

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначив, що пенсія позивачу перерахована і обчислена з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати з 01.07.2019 року за формулою, визначеною пунктом 9.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210. Отже позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивачем надана до суду відповідь на відзив, в якій позивач з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов - не погоджується, вважає їх необґрунтованими та такими, що не спростовують доводи позивача, викладені у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд установив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено , що позивач - ОСОБА_1 відповідно до наказу № 157 від 10 серпня 1989 року був зарахований до військової частини № НОМЕР_2 , яка виконувала дезактивації! ні роботи в зоні відчуження Чорнобильської АЕС (копія архівної довідки а.с. 10).

Наказом № 230 від 22 жовтня 1989 року ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу військової частини № НОМЕР_2 .

Весь цей час військова частина дислокувалася в зоні відчуження та позивач безпосередньо виїздив на саму Чорнобильську АЕС, де і отримав значне переопромінювання, що привело до інвалідності II - групи, пов'язаної з виконанням робіт по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується експертним висновком, довідкою МСЕК, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 8,9).

Позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

03 січня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в який просив провести перерахунок пенсії відповідно до положень ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як норми прямої дії, з урахуванням рішення Конституційного суду України від 25.04.2019 року № 1-р(ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019, обчислюючи розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Проте, відповідач своїм рішенням на звернення позивача відмовило ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії.

Зміст відзиву на позов свідчить, що відсутні підстави для здійснення позивачу перерахунку пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, оскільки такий перерахунок на підставі вказаних вище норм здійснюється тільки особам, які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби. Також зазначено, що позивачу здійснено перерахунок пенсії по інвалідності з 01.07.2019 року як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, за формулою, визначеною пунктом 9.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Одночасно відповідач повідомив позивача, що розмір належних йому пенсійних виплат обмежено десятикратним розміром прожиткового мінімуму для непрацездатних. Стосовно посилань заявника на рішення Конституційного Суду України (рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016), ГУ ПФУ у Харківській області зазначає, що рішення Конституційного Суду України не с нормативним актом і воно не містить порядку його виконання.

Не погоджуючись з нездійсненням перерахунку пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , позивач до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Аналогічні приписи закріплено і у статтях 9, 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку (стаття 6 Закону № 1788-XII).

Статтею 15 Закону № 1788-XII визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Пунктом 13 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.

Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Статтею 9 Закону № 796-XII визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Відповідно до статті 10 Закону № 796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі, проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Згідно примітки «*» тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Частиною 1 статті 54 Закону № 796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Отже, оскільки позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та інвалідом ІІ групи по захворюванню, що пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, то відповідно до статті 54 Закону № 796-XII він має право на пенсію по інвалідності.

Відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції до 01 жовтня 2017 року) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

З 01 жовтня 2017 року редакція вказаної норми змінена Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, та застосовується із вказаного часу у такій редакції: «особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».

Проте, Рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Також, вказаним рішенням встановлено, що словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 25 квітня 2019 року випливає, що визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону, та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення.

Згідно з частиною 2 статті 152 Конституцій України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

З огляду на це чинними після 25 квітня 2019 року є положення частини третьої статті 59 Закону, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Тобто фактично в результаті ухвалення Рішення Конституційним Судом України змінено положення частини третьої статті 59 Закону, оскільки розширено раніше встановлений перелік осіб, на яких поширювався порядок обчислення пенсій по інвалідності, визначений цими положеннями Закону.

Відтак особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби та є інвалідами внаслідок цього, мають право на обчислення пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру згідно з частиною 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» з 26 квітня 2019 року.

Відповідно до ч.3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 25 лютого 2020 року у зразковій справі №520/1972/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/11/19), залишеної без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2021 року, яка враховується судом при вирішенні даної справи.

Таким чином, оскільки станом на 26.04.2019 року виникли підстави для перерахунку пенсії позивача відповідно до вимог ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли в нaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи», суд приходить до висновку, що з метою належного та повного захисту прав позивача наявні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити обчислення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у відповідності до частини 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 26 квітня 2019 року.

У відзиві на позов представник пенсійного органу зазначив, що пенсія позивачу перерахована і обчислена з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати з 01.07.2019 року за формулою, визначеною пунктом 9.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, отже відсутні, на його думку, підстави для задоволення позову.

З цього приводу суд зазначає, що механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" абзац перший пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у такій редакції: "9-1. За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:".

Вказана постанова набрала законної сили з 01.07.2019.

Таким чином, редакція п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.07.2019 є наступною: "За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П = Зс*Кзс*(Кв/100%), де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс = Зп(мін)*5/Зс1, де Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.

У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Суд зазначає, що обставини набуття чинності вказаною постановою 01.07.2019 року жодним чином не впливають на законодавчо визначене право позивача на отримання з 26.04.2019 року пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року на підставі частини 3статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За таких підстав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що в зверненні до пенсійного органу із заявою від 03.01.2020 року позивач просив провести перерахунок пенсії відповідно до положень ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як норми прямої дії, з урахуванням рішення Конституційного суду України від 25.04.2019 року № 1-р(ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019, обчислюючи розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Тобто фактично позивач в заяві висловив незгоду з тим, що пенсія по інвалідності йому перерахована за формулою, визначеною пунктом 9.1 Порядку від 23 листопада 2011 року №1210, а не відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, як норми прямої дії.

З цього приводу слід зазначити, що формулу, за якою обчислюється пенсія по інвалідності позивачеві у цьому випадку, визначено пунктом 9-1 Порядку № 1210. Цією нормою передбачено застосування для обчислення пенсії трьох складових: середнього показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014, 2015 та 2016 роки, середньомісячного коефіцієнта заробітної плати та розміру відшкодування фактичних збитків. При цьому для обчислення середньомісячного коефіцієнта заробітної плати у розрахунок береться п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує відповідному року, тобто за попередній рік.

Перерахунок пенсії позивача проведений за формулою, що передбачена пунктом 9-1 Порядку № 1210 і наведені вище положення Порядку не скасовані та є чинними.

Застосування формули, передбаченої Порядком № 1210 із змінами і доповненнями, при обчисленні розміру пенсії узгоджується також зі змістом ч. 3 ст. 59 Закону796-XII, що передбачає право особи на обчислення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону або за бажанням - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Тобто, за Законом 796-XII умови, порядок призначення пенсії по інвалідності визначаються актами Кабінету Міністрів України (ч. 3 ст. 54), і розмір пенсії може бути обчислений, з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

При цьому Закон 796-XII та Закон № 2262 не містять положень, що пенсія по інвалідності розраховується саме в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, водночас передбачають проведення розрахунку пенсії у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.05.2020 року у зразковій справі №520/12609/19, яка враховується судом при наданні оцінці твердженням позивача стосовно відсутності підстав для застосування формули, визначеної пунктом 9-1 Порядку від 23 листопада 2011 року №1210 та саме з цих підстав зупинено провадження по даній справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №520/12609/19 відповідно до статті 291 КАС України.

Відтак, з урахуванням вище викладеного, суд зауважує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області при перерахунку позивачу пенсії із застосуванням формули передбаченої пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, діяло у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством.

Щодо вимоги позивача допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць

Згідно з ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем не доведено правомірності вчинених ним дій, відзиву до суду не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат у зв'язку зі звільненням позивача від сплати судового збору не вирішується.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по перерахунку належної позивачу пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня поточного року по формулі використаній в пункті 9-1 постанови Кабінету Міністрів України № 1210.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити належну позивачу пенсію по інвалідності, у відповідності до частини 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи», обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня поточного року, по формулі: П = 80% х 5 х Зп (мін), де П - розмір пенсії, Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, без обмеження її розміру, починаючи з 26 квітня 2019 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області суму протиправно не нарахованої та невиплаченої позивачу частини пенсії з 01 січня 2020 року.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині присудження виплат позивачу пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя Кухар М.Д.

Попередній документ
97487688
Наступний документ
97487690
Інформація про рішення:
№ рішення: 97487689
№ справи: 520/772/2020
Дата рішення: 07.06.2021
Дата публікації: 02.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (30.07.2021)
Дата надходження: 30.07.2021
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
02.11.2021 00:00 Другий апеляційний адміністративний суд