про повернення позовної заяви
Справа № 500/2748/21
08 червня 2021 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Баб'юк П.М., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
20 травня 2021 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про
визнання протиправними дій відповідача щодо виплати позивачу щорічної одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-ХІV з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10рп/2008),
зобов'язання відповідача виплатити позивачу щорічну одноразову грошову допомогу як учаснику бойових дій до 5 травня за 2020 рік відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-ХІV з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10рп/2008), з урахуванням попередньо виплачених сум.
Ухвалою від 24 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.
Зокрема, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд прийшов до висновку, що перебіг шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом розпочався 01.10.2020 та сплинув 01.04.2021.
Натомість, як вбачається із відтиску штампу Тернопільського окружного адміністративного суду на титульному аркуші позовної заяви, позов здано до суду 20.05.2021, тобто, позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
На виконання ухвали суду про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі, на адресу суду від позивача 03.06.2021 надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду. В обґрунтування зазначено, що вживав заходи досудового врегулювання спору, а саме, звертався до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради із листом про виплату йому в повному обсязі щорічної одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 5-го травня 2020 року, на що отримав 16.04.2021 року рішення у вигляді відмови. Крім того, вказує на те, що через відсутність юридичної освіти не знає особливостей законодавства, у зв'язку із чим не міг знати, що його права порушуються.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу на те, що в ухвалі від 24.05.2021 вказав позивачу на те, що перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання дій протиправними щодо ненарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі частини четвертої статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року, оскільки 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована. Зазначене узгоджується із правовим висновком, висловленим Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 по справі №607/7919/17.
Тому, позовну заяву ОСОБА_1 залишено судом без руху та надано позивачу час для усунення недоліків шляхом надання доказів поважності причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду.
Однак, позивач належних доказів суду не надав, лише зіслався, зокрема на те, що вживав заходи досудового врегулювання спору та в зв'язку із відсутністю юридичної освіти не міг знати, що його права порушуються, що суперечить правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 по справі №607/7919/17.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Суд наголошує на тому, що одноразова виплата до 5 травня є періодичним платежем, і особа, яка її отримує має реальну об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено її виплату та на підставі яких нормативно-правових актів було визначено саме такий її розмір.
Отже, з дня отримання одноразової виплати до 5 травня особою, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання даної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо її розміру звернулась до компетентного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.
Суд зазначає, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19 (адміністративне провадження №К/9901/15971/20) дійшов правового висновку, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Щодо посилань позивача на відсутність юридичної освіти, у зв'язку із чим не міг знати, що його права порушуються, суд не вважає таку причину пропуску строку звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав поважною.
Тому, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що підстави вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду є неповажними.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтями 241, 248 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою і доданими до неї документами.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в строк та в порядку, передбаченому статтями 295, 297 КАС України та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Баб'юк П.М.