07 червня 2021 року Справа №480/778/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/778/21 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про
- визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 190-ОД від 02.11.2020;
- зобов'язання відповідача виплатити грошове забезпечення за листопад та грудень 2020 року;
- стягнення з відповідача матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до XXIV розділу наказу Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 в розмірі місячного грошового утримання,
І. Позиція позивача
Під час проходження ОСОБА_1 військової служби у Збройних Силах України за контрактом, наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 190-ОД від 02.11.2020, йому було припинено виплату всіх видів забезпечення з 23.10.2020 з підстав відсутності на службі.
На переконання позивача, вказаний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки у жовтні-грудні 2020 року був відсутній на службі з поважних причин, а саме: у зв'язку з перебуванням на лікарняному, про що безпосередній командир повідомлявся засобами зв'язку.
Крім того, у зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я та необхідністю лікування, відповідно до пункту 1 розділу XXIV наказу Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку 08.12.2020 подав рапорт про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення. Вказаний рапорт був отриманий відповідачем 15.12.2020, проте, виплата матеріальної допомоги в порушення згаданого наказу, не здійснена.
За таких обставин, ОСОБА_1 позовні вимоги вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
ІІ. Заперечення відповідача
Не погоджуючись з позовними вимогами, військова частина у відзиві (а.с. 54-56) зазначила, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 33-ОД від 28.03.2021 скасовано оскаржуваний наказ № 190-ОД від 02.11.2020, з 23.10.2020 ОСОБА_1 поновлено виплату грошового забезпечення.
Стосовно рапорту позивача про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, відповідач зауважив, що на виконання пункту 7 наказу Міністерства оборони України № 45 від 22.02.2020, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується у розмірі одного окладу за військовим званням. Видача наказів про виплату матеріальної допомоги здійснюється виключно в межах доведених граничних обсягів видатків та отриманих асигнувань на її виплату з урахуванням передбаченого пунктом 5 порядку.
З вищезазначених підстав військова частина вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 18.02.2021, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/778/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, справу призначено до розгляду в письмовому провадженні з 08.04.2021, встановлені строки для подання заяв по суті справи.
Також, вказаною ухвалою зобов'язано відповідача в строк до 01.04.2021 надати суду належним чином завірену копію наказу № 190-ОД від 02.11.2020.
Ухвалою суду від 23.04.2021, військову частини повторно зобов'язано надати належним чином завірену копію оскаржуваного наказу
IV. Обставини справи
Наказом № 247 від 29.08.2018, ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 й усіх видів забезпечення та призначено на посаду командира 1 взводу - старшого офіцера на батареї 2 мінометної батареї.
Під час проходження служби, 23.10.2020, перебуваючи за місцем проживання (м. Охтирка) у період з 13 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв., позивач перебував на прийомі у лікаря-стоматолога з приводу лікування зуба (а.с. 9).
У зв'язку з проведеною 09.09.2020 операцією, пов'язаною з ушкодженням меніску колінного суглобу та наданою рекомендацією ендопротезування ПХЗ, враховуючи гострий біль в області колінного суглобу, 26.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до лікаря-ортопеда Охтирської ЦРЛ (а.с. 14). У період з 27.10.2020 по 13.11.2020, позивач перебував на лікарняному з діагнозом гостра респіраторна вірусна інфекція (а.с. 15).
Перебуваючи в місті Суми 20.11.2020 та відчуваючи біль області правого коліна, ОСОБА_1 звернувся за допомогою до лікаря-ортопеда Сумської обласної клінічної лікарні, де йому повідомили про необхідність оперативного втручання, пов'язаного з ендопротезуванням ПХВ зв'язки (а.с. 16).
З огляду на вказані рекомендації, позивач 23.11.2020 звертався до сімейного лікаря для проведення необхідних досліджень, а 25.11.2020 - ОСОБА_1 було госпіталізовано до Сумської обласної клінічної лікарні, де 27.11.2020 йому проведено операцію, пов'язану з ендопротезуванням ПХВ зв'язки (а.с. 17-19), внаслідок чого, з 04.12.2020 відкрито лікарняний.
Через погіршення стану здоров'я, з метою отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення, 08.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з відповідним рапортом, до якого були додані рахунок-фактура, квитанція про його оплату та виписка з історії хвороби (а.с. 25).
В той же час, 02.11.2020 згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 190-ОД, у зв'язку з безпідставною відсутністю у розташуванні військової частини понад 10 діб, ОСОБА_1 призупинено строк військової служби, виплату грошового та здійснення продовольчого забезпечення (а.с. 66-67).
V. Норми права які регулюють спірні правовідносини та їх застосування
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначається Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197.
Згідно з пунктом 3 розділу І вказаного Порядку, підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку, грошове забезпечення не виплачується:
за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати;
якщо виплачуються академічні стипендії;
за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше;
за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки;
за час тимчасового виконання обов'язків понад два місяці за новими посадами у зв'язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату);
за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом;
за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби.
Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Пунктом 1 розділу XXIV Порядку передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
На виконання пункту 7 розділу XXIV Порядку, розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги (пункт 9 розділу XXIV).
Пунктом 6 наказу Міністерства оборони України № 45 від 18.02.2020 "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2020 рік" встановлено, що матеріальна допомога військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань виплачується в розмірі одного окладу за їх військовими званнями.
Виплата матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення здійснюється виключно за наявності таких підстав:
смерть дружини (чоловіка), дітей, батьків військовослужбовця;
порушення стану здоров'я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме:
онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія);
захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит B, C;
вибуття на довготривалу реабілітацію (більше одного місяця поспіль) унаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів.
Отже, зміст вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що грошове забезпечення військовослужбовців є однією з гарантій їх соціального та правового захисту, виплата якого може бути припинена лише за наявності передбачених підстав.
Окрім грошового забезпечення, військовослужбовцям на підставі відповідного рапорту гарантується отримання, зокрема, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої у 2020 році складав один оклад за військовим званням, а у визначених випадках - у розмірі місячного грошового забезпечення.
VI. Висновки суду щодо доводів сторін та вирішення спору
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного наказу та наявність підстав для задоволення позовних вимог, ОСОБА_1 стверджує про поважність причин відсутності на службі та порушення його права на отримання грошового забезпечення з матеріальною допомогою у встановленому розмірі.
Втім, дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд не може повністю погодитись з указаними доводами позивача, з огляду на таке.
Судом встановлено, що підставою для припинення виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , став наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 190-ОД від 02.11.2020, прийнятий у зв'язку з безпідставною відсутністю позивача у розташуванні військової частини понад 10 діб (а.с. 66-67).
В той же час, наказом № 32-ОД від 28.03.2021 (а.с. 57-59) вказаний наказ було скасовано, ОСОБА_1 поставлено на всі види забезпечення з 23.10.2020. На виконання цього наказу, позивачу виплачено грошове забезпечення, в тому числі, за листопад-грудень 2020 року (а.с. 65).
За таких обставин, суд робить висновок, що станом на момент розгляду справи, порушені права ОСОБА_1 на отримання грошового забезпечення, про захист яких поданий позов, відновлені відповідачем в повному обсязі.
Беручи до уваги те, що в адміністративному судочинстві задоволенню підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин, на переконання суду, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині скасування наказу № 190-ОД від 02.11.2020 та зобов'язання відповідача виплатити грошове забезпечення за листопад та грудень 2020 року.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, суд зазначає наступне.
Як підтверджено матеріалами справи, 08.12.2020 позивач подав рапорт командиру військової частини НОМЕР_1 про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових витань відповідно до пункту 1 розділу XXIV наказу Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018. Проте, рішень щодо виплати такої допомоги чи відмови у її виплати, відповідачем не приймалось, матеріальна допомога не виплачувалась (а.с. 64). Тобто, фактично, матеріальна допомога ОСОБА_1 не нараховувалась, його рапорт про виплату цієї допомоги залишився не розглянутим.
У зв'язку з цим, на переконання суду, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є передчасними та не підлягають задоволенню.
На виконання частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на приписи вказаних норм, з метою ефективного захисту права ОСОБА_2 на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт позивача від 08.12.2020.
Таким чином, керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання скасування наказу та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (Сумська область, Сумський район, с. Радьківка, код НОМЕР_2 ) розглянути рапорт ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_3 ) про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань від 08.12.2020 та прийняти рішення за результатами його розгляду відповідно до законодавства.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик