з питань забезпечення доказів
07 червня 2021 року м. Рівне №ЗД/460/9/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., за участю секретаря судового засідання Михайленко О.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: заявника: представник не прибув,
розглянувши заяву особи, яка може набути статусу позивача, про забезпечення доказів, подану до подання позовної заяви ФОП ОСОБА_1 до особи, яка може набути статусу відповідача Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,
03.06.2021 на адресу суду від ФОП ОСОБА_1 до подання позову до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови надійшла заява про забезпечення доказів шляхом витребування у Головного управління Держпраці у Львівській області та огляду єдиної справи, яка містить сукупність документів щодо заходу Головного управління Держпраці у Львівській області стосовно ФОП ОСОБА_1 , зібраних в окрему папку (швидкозшивач), у якій знаходяться матеріали, на підставі яких Головним управлінням Держпраці у Львівській області прийнято постанову про накладення штрафу №ЛВ0161/1425/ПД/НД/ФС у розмірі 472300 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що перебування єдиної справи у володінні Головного управління Держпраці у Львівській області на період розгляду Рівненським окружним адміністративним судом позову ФОП ОСОБА_1 , дозволить його посадовим особам після ознайомлення з адміністративним позовом доповнювати єдину справу додатковими документами з метою спотворення дійсних обставин документального забезпечення інспекційного відвідування, учинення маніпулятивних дій задля протиправного приховування порушень чинного законодавства під час виконання ними службових обов'язків та викривлення можливості реалізації фундаментальних принципів адміністративного судочинства - змагальності та офіційного з'ясування обставин.
Ухвалою суду від 04.02.2021 заяву про забезпечення доказів призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні 07.06.2021 з повідомленням та викликом заявника та без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасника у справі.
В судове засідання заявник не прибув, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Зважаючи на те, що в силу вимог ч.3 ст.117 КАС України неявка заявника не перешкоджає розгляду поданої ним заяви, суд вирішує вказану заяву про забезпечення доказів на підставі наявних матеріалів.
При вирішенні заяви про забезпечення доказів, суд керується та виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
За правилами ч.4 ст.117 КАСУ суд за клопотанням заявника може забезпечити докази без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи: 1) у невідкладних випадках; 2) якщо неможливо встановити, хто є або стане такими особами; 3) якщо повідомлення іншої сторони може унеможливити або істотно ускладнити отримання відповідних доказів. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Таким чином, інститут забезпечення доказів в адміністративному процесі дозволяє створити умови для ефективної реалізації процесу доказування в разі неможливості одержання (потенційної можливості втрати, знищення, псування засобів доказування, загрози смерті свідка тощо) чи виникнення ускладнень у разі надання відповідних доказів (через обставини, які потребуватимуть додаткових людських, економіко-майнових, часових ресурсів та ін.) під час судового розгляду справи.
Суд зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. При цьому, обов'язок надання доказів на підтвердження існування такого обґрунтованого побоювання законодавцем покладений саме на заявника.
Тобто, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналіз змісту заяви про забезпечення доказів, поданої ФОП ОСОБА_1 , та долучених до неї доказів, дає підстави для висновку, що заявником не наведено жодних обставин та фактів, а також не надано будь-яких належних доказів на їх підтвердження, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому.
За таких обставин, враховуючи непідтвердження заявником наявності обставин, з якими закон пов'язує необхідність вжиття заходів забезпечення доказів, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення доказів.
Керуючись статтями 114-117, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про забезпечення доказів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Суддя Н.С. Гудима