07 червня 2021 року м. Рівне №460/318/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді О.М. Дудар, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування до страхового стажу періоду заняття підприємницькою діяльністю з лютого 1999 року по грудень 2003 року;
- зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу період заняття підприємницькою діяльністю з лютого 1999 року по грудень 2003 року та провести перерахунок призначеної пенсії, починаючи з 25 серпня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідачем безпідставно не зараховано до його страхового стажу період зайняття підприємницькою діяльністю з лютого 1999 року по грудень 2003 року.
Ухвалою суду від 22.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Зазначеною ухвалою витребовувалися докази у Головного управління ДПС у Рівненській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області.
На виконання вимог ухвали суду витребувану інформацію подано Головним управлінням ДПС у Рівненській області 11.03.2021, Головним управлінням Державної казначейської служби України у Рівненській області - 18.03.2021.
05.03.2021 від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надійшов відзив на позовну заяву. В обгрунтування заперечень вказано, що згідно з доданими позивачем до заяви про призначення пенсії документами страховий стаж позивача становить 26 років 8 місяців 28 днів, що є меншим ніж передбачено статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вказав на відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивачу періоду здійснення ним підприємницької діяльності з лютого 1999 року по грудень 2003 року у зв'язку відсутністю відомостей про сплату страхових внесків та перебування позивача на спрощеній системі оподаткування. Отже, станом на момент звернення позивача за призначенням пенсії за віком відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією за законами України.
Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
28 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зазначена обставина визнається сторонами, а тому в силу ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає доказуванню.
За результатами розгляду вказаної заяви відповідач листом від 14.09.2020 №1700-0702-8/27798 повідомив позивача про те, що згідно з наданими ним документами його страховий стаж становить 26 років 8 місяців 28 днів. Враховуючи положення ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підстави для призначення пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 27 років відсутні (а.с.8).
Отримавши відмову в призначенні пенсії, позивач 29 вересня 2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про зарахування до страхового стражу періоду зайняття підприємницькою діяльністю з лютого 1999 року по грудень 2003 року (а.с.9).
У зв'язку з неотриманням відповіді на заяву від 29.09.2020, позивач звернувся до Пенсійного фонду України зі скаргою на бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (а.с.13).
На звернення позивача щодо зарахування до страхового стражу періоду зайняття підприємницькою діяльністю з лютого 1999 року по грудень 2003 року відповідач листом від 29.10.2020 №8602-8332/С-02/8-1700/20 повідомив про те, що в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація щодо сплати страхових внесків у вказаний період. Вказав, що у разі надання відповідних відомостей питання про зарахування до страхового стажу зазначеного періоду підприємницької діяльності буде розглянуто повторно (а.а.с.14-15).
На скаргу позивача від 02.11.2020 Пенсійний фонд України листом від 03.12.2020 №30574-28913/С-03/8-2800/20 повідомив про те, що підстави для зарахування до страхового стажу періоду зайняття підприємницькою діяльністю, зокрема з 02.02.1999 по 31.11.2003 відсутні (а.с.16).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо незарахування до його страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності з 02.02.1999 по 30.11.2003, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.03.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії за віком встановлено ст.26 цього Закону. Зокрема, право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ), до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
В силу вимог ст.62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58), до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
На виконання вимог статті 62 Закону №1788-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до абз.3 пп.2 п.2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 3-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно зі статтею 26 цього Закону включаються періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Відповідно до пункту 4 Порядку №637, час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 р., а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Судом встановлено, що в період з 19.03.1993 по 11.09.2013 ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець (види діяльності: 60.22.0 діяльність таксі; 52.62.0 роздрібна торгівля з лотків та на ринках) та з 01.02.2017 по 11.09.2017 (види діяльності: 47.81 роздрібна торгівля з лотків та на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 47.89 роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 №667544 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.а.с.10-12).
Первинні документи, які містять додаткові відомості про здійснення позивачем підприємницької діяльності з 1999 по 2003 роки, сплату ним страхових внесків та/або єдиного податку у вказаний період, ні у позивача, ні в Головного управління ДПС у Рівненській області не збереглися, зважаючи на термін зберігання були знищені.
Зокрема, Головним управлінням ДПС у Рівненській області у відповідь на заяву позивача про надання інформації щодо реєстрації ОСОБА_1 як суб'єкта підприємницької діяльності із зазначенням застосування спрощеної системи оподаткування (фіксованого патенту) за період з 01.01.1999 по 30.06.2000 та факту сплати фіксованого патенту помісячно за період з 01.07.2000 по 30.11.2003, на виконання листа Державної податкової служби України від 30.10.2020 №19566/7/99-00-04-04-04-07 листом від 09.11.2020 №12222/ФОП/17-00-04-06-06 повідомило, що законні підстави для надання запитуваної інформації відсутні, оскільки строк зберігання такої інформації становить 5 років.
Крім того, на виконання вимог ухвали суду листом від 17.03.2021 №05.1-08-10/1879 Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області повідомило про те, що документи органів Державної казначейської служби за період з 1999 по 2003 роки списані та знищені, відтак інформацією про перерахування коштів із сум сплаченого ОСОБА_1 фіксованого податку до Пенсійного фонду України управління не володіє (а.с.39).
Відповідно до довідки форми №22-ОПП про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів від 25.07.2013 №1317162201296, станом на дату реєстрації цієї довідки у ОСОБА_1 відсутні грошові зобов'язання та податковий борг (а.с.20).
Поряд з цим, суд вважає, що в даному випадку позивач не може бути позбавленим права на зарахування до страхового стажу періоду зайняття ним підприємницькою діяльністю у зв'язку із закінченням терміну зберігання документів, оскільки зазначені обставини виникли не з його волі та за відсутності його вини.
Суд зазначає, що позивач учинив усі залежні від нього дії для підтвердження ним періоду зайняття підприємницькою діяльністю, а відсутність грошових зобов'язань та податкового боргу, що зафіксовано у довідці від 25.07.2013 №1317162201296, підтверджує факт сплати ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємцем усіх передбачених чинним законодавством податків та інших обов'язкових платежів.
Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області при відмові у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду зайняття підприємницькою діяльністю є непропорційними заявленій легітимній меті, а тому їх не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що відповідач не обґрунтував та не довів правомірності оскаржуваних дій, в той час як порушення прав позивача про захист яких він просив, знайшло підтвердження в ході судового розгляду.
Отже, позов підлягає до задоволення повністю.
Враховуючи положення ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати у виді судового збору в сумі 908,00грн, сплачені згідно з квитанцією від 18.01.2021 №22 (а.с.7).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду зайняття ним підприємницькою діяльністю з 02 лютого 1999 року по 30 листопада 2003 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період зайняття підприємницькою діяльністю з 02 лютого 1999 року по 30 листопада 2003 року та провести перерахунок призначеної пенсії із врахуванням до страхового стажу зазначеного періоду зайняття підприємницькою діяльністю, починаючи з 25 серпня 2020 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.Короленка, буд.7, м.Рівне, 33028, ідентифікаційний код 21084076).
Рішення складено 07 червня 2021 року.
Суддя О.М. Дудар