про залишення позовної заяви без руху
03 червня 2021 року м. Рівне№460/5815/21
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Щербаков В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1
доЗарічненської районної державної адміністрації управління соціального захисту населення
про виконання рішення,
та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,
Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 10.03.2020 позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до Зарічненської районної державної адміністрації управління соціального захисту населення про виконання рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018 направлено до Рівненського окружного адміністративного суду для розгляду за підсудністю.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі №561/196/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до Зарічненської районної державної адміністрації управління соціального захисту населення про виконання рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018, таку позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 позовну заяву і додані до неї документи повернуто позивачам. При цьому, останнім роз'яснено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
28.05.2021 до Рівненського окружного адміністративного суду надійшло клопотання, підписане лише ОСОБА_1 , у якому остання вона суд повторно розглянути позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до Зарічненської районної державної адміністрації управління соціального захисту населення про виконання рішення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Враховуючи викладене вище слідує, що хоча у позовній заяві формально зазначено перелік фізичних осіб, які підписали позовну заяву, натомість статус позивача у вказаній справі належить лише ОСОБА_1 , оскільки саме вона фактично звернулася до суду як з підписаним власноручно нею клопотанням про повторний розгляд позову, так і самостійно надіслала поштовим зв'язком позов та додані до нього матеріали.
Таким чином, суб'єктним складом адміністративної справи №460/5815/21 є позивач - ОСОБА_1 та відповідач - Зарічненська районна державна адміністрація управління соціального захисту населення.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 171 КАС України, вирішуючи питання відкриття провадження у справі суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 171 КАС України перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, суддею з'ясовано наступне.
У частині п'ятій статті 160 КАС України визначено вимоги до змісту позовної заяви, серед яких відповідно до пункту другого цієї норми у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вказаних вимог у позовній заяві не зазначено поштових індексів, реєстраційних номерів облікових карток платників податків (за їх наявності) або номерів і серії паспортів позивачів, відомих номерів засобів зв'язку, офіційних електронних адрес або адрес електронної пошти; а також поштового індексу відповідача, ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача.
У пункті восьмому частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем не вказано у позовній заяві переліку її додатків та не зазначено щодо наявності у позивачів або інших осіб оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, чим порушено вказані вимоги КАС України.
Відповідно до пункту одинадцятого частини п'ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем не дотримано вимог зазначеної вище норми та не викладено власних письмових підтверджень.
Щодо документів, які додаються до позовної заяви, то відповідний перелік визначено у статті 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
В порушення зазначеної норми КАС України позивачем не додано до позовної заяви її копії, а також копій доданих до позовної заяви документів, для відповідача.
Також, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-IX, установлено з 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2270,00 на одну особу.
Частиною другою статті 4 Закону № 3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.
Так, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908 грн.
За правилами частини третьої статті 6 Закону № 3674 у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону № 3674 у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Оскільки позовна заява не містить чіткого викладу змісту позовних вимог, суд не в змозі наразі визначити суму судового збору за подання даного позову.
При цьому суд вважає необхідним роз'яснити позивачу, що для цілей справляння судового збору вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Також слід врахувати, що відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору, а документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону згідно з вимогами частини третьої статті 161 КАС України слід додати до позову.
Окрім того, вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за вказаною позовною заявою, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 4 КАС України адміністративною справою є - переданий на вирішення адміністративного суду публічно правовий спір.
Вказані положення КАС України, в повній мірі кореспондуються з положенням статті 124 Конституції України відповідно, до якої юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
Таким чином, виходячи із системного аналізу зазначених вище положень КАС України та Конституції України, участь особи у публічно-правових відносинах не є достатньою підставою для поширення юрисдикції адміністративного суду на вказані відносини.
Необхідною умовою для відкриття судом провадження в адміністративній справі є наявність публічно-правового спору, наслідком якого є порушення прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб з боку суб'єктів владних повноважень.
Саме за захистом порушеного права особа вправі звернутись до суду.
У позовній заяві позивач зазначає про звернення до відповідача у грудні 2019 року щодо нарахування та виплати з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При цьому зазначає, що відповіді відповідача не витримують ніякої критики, тому просять прийняти до розгляду позовну заяву. Водночас, у позовній заяві зазначається про виконання рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; а згідно пунктів 4 та 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За результатом аналізу поданої позовної заяви суд роз'яснює позивачу, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме - звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.
При цьому обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не можуть бути лише самі по собі посилання позивача на неправомірність дій відповідача по відношенню до позивача без зазначення у чому виявилась їх дія чи то вплив на права, свободи чи інтереси позивача.
Виділення змісту позову має важливе практичне значення, оскільки дозволяє встановити межі дослідження обставин справи під час судового розгляду і ухвалити конкретне, повне і доступне рішення, що є підставою для ефективного та швидкого відновлення порушеного права.
Суд звертає увагу на положення частини першої статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому суд зауважує на необхідності дотримання положень частини першої статті 172 КАС України, відповідно до якої в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Разом з тим, порушення правил об'єднання позовних вимог є підставою для повернення позовної заяви відповідно до пункту шостого частини четвертої статті 169 КАС України.
З огляду на викладене суд зазначає про порушення позивачем вимог пункту 9 частини п'ятої статті 160 КАС України щодо обґрунтування порушення відповідачем прав, свобод, інтересів позивача, а також пунктів 4 та 5 частини п'ятої статті 160 КАС України щодо викладу змісту позовних вимог.
Таким чином, суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху.
Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданням позовної заяви, оформленої у відповідності з вимогами статті 160 КАС України з урахуванням викладених висновків суду, у тому числі, чітко та у відповідності з положеннями КАС України сформованими позовними вимогами до відповідача, а також:
копії позовної заяви та доданих документів для відповідача,
оригіналів документів про сплату судового збору у встановленому розмірі відповідно до заявлених позовних вимог.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Зарічненської районної державної адміністрації управління соціального захисту населення про виконання рішення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної зави протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію даної ухвали надіслати позивачу.
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суддя В.В. Щербаков