11 травня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/6448/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лазебної А.В.,
позивача - ОСОБА_1
та представників сторін:
від позивача - Коваленко С.І.,
від відповідача - Білько В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу та висновку, зобов'язання вчинити певні дії,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУНП в Полтавській області), у якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Полтавській області від 18.07.2016 №769 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження;
визнати протиправним та скасувати пункти 2, 3 висновку службового розслідування за фактом травмування інспектора Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 від 18.07.2016, проведеного на підставі наказу ГУНП в Полтавській області від 31.05.2016 №364;
зобов'язати відповідача врахувати, що тілесне ушкодження ОСОБА_1 було отримано 30.05.2016 у період проходження служби та пов'язане з виконанням службових обов'язків.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що 30.05.2016 під час виконання службових завдань у складі добового наряду слідчо-оперативної групи Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ним отримано травму, наслідком якої стала тимчасова непрацездатність. У ході проведення службового розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень встановлено, що нещасний випадок мав місце унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни, а тому не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. Позивач з зазначеним висновком комісії та складеними за результатами службового розслідування актами індивідуальної дії не погоджується, оскільки до дисциплінарної відповідальності внаслідок зазначеного інциденту він не притягувався, під час отримання травми виконував службові обов'язки, а відсутність засобів індивідуального захисту пов'язує з незабезпеченням ними з боку роботодавця.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав.
У наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /т. 1, а.с. 146-153/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що оспорювані індивідуальні акти складено у відповідності до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України. За твердженням представника відповідача, обставини отримання позивачем тілесних ушкоджень свідчать про те, що вони є наслідком особистої недисциплінованості ОСОБА_1 та невиконання останнім вимог щодо забезпечення засобами індивідуального захисту під час виконання службових обов'язків. Також відповідач наполягав на тому, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом та не надав суду належних доказів наявності поважних причин його пропуску.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження.
15.02.2021 судом одержано відповідь на відзив, у якій позивач наполягав на задоволенні позовних вимог /т. 2, а.с. 1-5/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті /т. 2, а.с. 15, 18/.
У судовому засіданні 23.03.2021 розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву з огляду на виклик у судове засідання свідка.
01.04.2021 розгляд справи не відбувся з огляду на перебування головуючого судді в нарадчій кімнаті.
15.04.2021 розгляд справи відкладено з огляду на неявку до суду свідка.
У судовому засіданні 11.05.2021 позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог повністю.
Обставини справи
Позивач проходить службу в органах національної поліції на посаді оперуповноваженого Полтавського районного відділення поліції Полтавського відділу поліції ГУНП України в Полтавській області.
30.05.2016, під час виконання службових завдань у складі добового наряду слідчо-оперативної групи Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області внаслідок опору затримуваного ОСОБА_1 отримані тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, відкритої рани тім'яної ділянки голови, що підтверджено копією довідки 1-ї міської клінічної лікарні м. Полтави від 01.06.2016 вих.№1682 /т. 1, а.с. 61/.
27.06.2016 позивачем подано рапорт на ім'я начальника ГУНП в Полтавській області щодо скоєння відносно нього кримінального правопорушення та травмування під час виконання своїх службових обов'язків /т. 1, а.с. 190-192/.
Наказом ГУНП в Полтавській області від 31.05.2016 за фактом отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень призначено службове розслідування та утворено комісію для його проведення /т. 1, а.с. 194/.
У ході службового розслідування опитані безпосередні учасники події, що мала місце 30.05.2016 у с. Кашубівка Полтавського району Полтавської області /т. 1, а.с. 195-249/.
18.07.2016 начальником ГУНП України в Полтавській області затверджено висновок службового розслідування, у якому встановлені фактичні обставини отримання позивачем тілесного ушкодження /т. 1, а.с. 168-180/.
За наслідками службового розслідування визначено, що нещасний випадок з інспектором Полтавського РВП Полтавського ВП лейтенантом поліції ОСОБА_1 згідно з пунктом 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, стався у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків; за недотримання вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 1.2.7, пунктів 4.5, 6.7 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, недотримання заходів особистої безпеки, що призвело до травмування, лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголошено зауваження.
18.07.2016 ГУНП в Полтавській області виданий наказ №769 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності", пунктом 1 якого вирішено оголосити зауваження лейтенанту поліції ОСОБА_1 за недотримання вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 1.2.7, пунктів 4.5, 6.7 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, недотримання заходів особистої безпеки, що призвело до травмування /т. 1, а.с. 250-251, 252-254/.
Докази ознайомлення позивача з цим наказом та з висновком службового розслідування у матеріалах справи відсутні, на неодноразову вимогу відповідачем не надані.
Не погодившись із згаданими індивідуальними актами, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Як визначено пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23.12.2015 №901-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію", до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.
У відповідності до статті 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Частиною першою статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
У силу підпункту 1.2.7 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 №940, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.01.2013 за №54/22586 (надалі - Інструкція №940), до основних завдань органів внутрішніх справ щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події віднесено забезпечення особистої безпеки працівників міліції, організація їх навчання діям у типових та екстремальних ситуаціях.
А відповідно до пункту 1.3 Інструкції №940, принципи діяльності ОВС щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події - оперативність, законність, ввічливість та поважливе ставлення до громадян.
Пунктом 4.5 Інструкції №940 передбачено, що начальники і відповідальні по ОВС та інші працівники міліції при виїзді на місця подій зобов'язані мати при собі вогнепальну зброю, засоби бронезахисту та бути одягнені у формений одяг (працівники оперативних підрозділів, крім відповідальних по ОВС, можуть бути у цивільному).
При цьому, як визначено пунктом 6.7 Інструкції №940, працівники, включені до складу СОГ чи ОГ, забезпечуються вогнепальною зброєю, боєприпасами і спецзасобами індивідуального захисту та активної оборони (бронежилетом та захисною каскою не нижче 2-го класу захисту, гумовим кийком, балончиком з аерозолем сльозоточивої чи дратівної дії, наручниками). За рішенням начальника ОВС їм можуть видаватися автоматична зброя та інші спеціальні засоби. Контроль за екіпіруванням членів СОГ та ОГ при виїзді на місце події покладається на начальника та відповідального по ОВС.
Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні визначалися чинною на той час Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 №230 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073 (надалі - Інструкція №230).
Пунктом 2.1 Інструкції №230 визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Відповідно до підпункту 2.2.6 пункту 2.2 Інструкції №230 службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником, зокрема, у разі загибелі або травмування особи РНС.
У силу пункту 5.4 Інструкції №230, якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.
Разом з цим, порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за №83/7404 (надалі - Порядок №1346).
За змістом пункту 2.1 Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
Пунктом 2.2 Порядку №1346 визначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
А відповідно до пункту 2.4 Порядку №1346, якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).
Згідно з пунктом 3.1 Порядку №1346 про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
За змістом пункту 3.5 Порядку №1346 керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи.
Відповідно до пункту 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.
За приписами пункту 3.9 Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу.
Разом з цим, як визначено абзацом шостим пункту 3.11 Порядку №1346, комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі позивач оспорює правомірність наказу ГУНП в Полтавській області про притягнення його до дисциплінарної відповідальності внаслідок отримання тілесних ушкоджень у період проходження служби та висновку службового розслідування в частині зазначеного у ньому рішення про те, що отримані позивачем у період проходження служби тілесні ушкодження не пов'язані з виконанням службових обов'язків.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд враховує, що учасниками справи не оспорюється як сам факт отримання травми позивачем 30.05.2016 під час несення служби у складі СОГ, так і установлений діагноз, факт лікування (тимчасової непрацездатності).
Натомість, цей спір має місце з приводу визначення того, чи пов'язані такі ушкодження з виконанням службових обов'язків, а чи вони є наслідком порушення ним службової (трудової) дисципліни.
Так, відповідач у висновку службового розслідування зазначив, що 30.05.2016 лейтенант поліції ОСОБА_1 у складі СОГ разом з оперуповноваженим Полтавського РВП Полтавського ВП Фисуном Д.Г. та слідчим Полтавського РВП Полтавського ВП Нагієвою С.С. виїхали на виклик гр. ОСОБА_2 з приводу того, що за її місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 відбувається сварка чоловіка та сина. При виїзді на місце події СОГ Полтавського РВП гр. ОСОБА_3 почав жбурляти каміння в бік службового автомобіля ВАЗ-2107, днз НОМЕР_1 , чим спричинено механічні пошкодження у вигляді вм'ятини даху. Далі останній схопив скляну банку з гірчицею та кинув по автомобілю. Склянка, влучивши в автомобіль, розбилася, а осколки влучили у праву скроневу частину голови лейтенанта поліції ОСОБА_1 , спричинивши тілесні ушкодження.
Наказом ГУНП в Полтавській області від 31.05.2016 за вищевказаним фактом з метою з'ясування усіх обставин було призначено службове розслідування, у ході якого були опитані присутні на час травмування на місці події лейтенанта поліції ОСОБА_1 члени СОГ: майор поліції ОСОБА_4 , лейтенант поліції ОСОБА_5 , а також сам лейтенант поліції ОСОБА_1 . Окрім того, позивач за власною ініціативою з приводу вказаних подій поштою надіслав рапорт від 27.06.2016 та пояснення від 30.06.2016, а лейтенант поліції ОСОБА_5 за власною ініціативою поштою з приводу вказаних подій надіслала рапорт від 30.06.2016.
Відповідач у висновку службового розслідування звертав увагу на те, що відповідно до пояснень членів СОГ 30.05.2016 вони заступили на чергування до слідчо-оперативної групи Полтавського РВП; інструктаж проводив на той час т.в.о. начальника Полтавського РВП Полтавського ВП підполковник поліції ОСОБА_6 , який звертав увагу на дотримання заходів особистої безпеки.
Також відповідач наголошував, що у перших поясненнях всі три працівники зазначили, що на момент заступання на чергування всі спеціальні засоби знаходилися в службовому автомобілі слідчо-оперативної групи, оскільки вони передаються від попередньої зміни тій, що заступає. При цьому лейтенант поліції ОСОБА_1 зазначив, що він розписався у відповідному журналі про отримання спецзасобів та перевірив їх наявність в автомобілі.
Разом з цим, суд враховує пояснення позивача, надані ним як у ході проведення службового розслідування, так і в суді, про те, що засоби індивідуального захисту знаходились у службовому автомобілі " Богдан ", що на момент надходження повідомлення від гр. ОСОБА_2 був зайнятий іншою оперативною групою, а тому, за вказівкою керівництва, СОГ у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 виїхала у с. Кашубівка Полтавського району на автомобілі ВАС 2107, що не обладнаний засобами індивідуального захисту.
Водночас позивач наголошував, що окремо засоби захисту членам добового наряду ніколи не видавалися, про отримання спеціальних засобів (бронежилета, каски) він не розписувався.
Наведені обставини також підтвердила заслухана судом як свідок у судовому засіданні 11.05.2021 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проходить службу в поліції разом з позивачем та 30.05.2016 перебувала з ОСОБА_1 у складі слідчо-оперативної групи Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області.
При цьому надання у ході службового розслідування пояснень щодо перебування у засобах індивідуального захисту на момент виїзду у с. Кашубівка Полтавського району як позивач, так і свідок пояснили вимогою керівництва.
А оскільки під час відібрання пояснень у ході службового розслідування ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за надання недостовірних пояснень не попереджались, то доводи відповідача щодо наявності у матеріалах службового розслідування пояснень позивача та свідка про перебування у засобах індивідуального захисту суд відхиляє.
З урахуванням наведеного, суд зауважує, що в силу приписів статті 1 Дисциплінарного статуту обов'язку поліцейського знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби кореспондує обов'язок роботодавця створити необхідні організаційні та соціально-економічні умови для чесного, неупередженого і гідного виконання поліцейським свої обов'язків.
За наведених обставин, суд акцентує увагу на тому, що недотримання позивачем вимог щодо обов'язкового користування захисним шоломом у ході виконання службових обов'язків мало місце з огляду на незабезпечення засобами індивідуального захисту усіх поліцейських.
Відтак, наведена обставина не може свідчити про недотримання позивачем вимог службової дисципліни.
Стосовно наданих відповідачем викопіювань з Книги здачі й приймання озброєння та спеціальних засобів позивач та свідок пояснили, що у них містяться відмітки про отримання засобів індивідуального захисту, які знаходились у службовому автомобілі " Богдан " та використовувались загалом на слідчо-оперативну групу; окремо поліцейські Полтавського РВП засобами індивідуального захисту не забезпечувались.
Окрім того, відповідачем у ході розгляду справи не надано доказів ознайомлення ОСОБА_1 з висновком службового розслідування від 18.07.2016, що є порушенням вимог пункту 5.4 Інструкції №230.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем у ході розгляду справи не доведено факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку внаслідок порушення службової дисципліни, а тому пункт 1 наказу ГУНП в Полтавській області від 18.07.2016 №769 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження належить визнати протиправним та скасувати, а позов в цій частині - задовольнити.
Суд також враховує, що за результатами службового розслідування відповідачем у відповідності до пунктів 2.2, 2.4 Порядку №1346 не складались акти за формою Н-1, НТ.
Натомість, у пункті 2 висновку службового розслідування від 18.07.2019 викладено висновок про те, що нещасний випадок з інспектором Полтавського РВП Полтавського ВП лейтенантом поліції Новаком О.М. згідно з пунктом 3.11 Порядку №1346 стався у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
У силу положень абзацу шостого пункту 3.11 Порядку №1346 нещасний випадок визнається таким, що трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, якщо він мав місце внаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
Аналіз такого формулювання вказує на необхідність прямого причинно-наслідкового зв'язку між порушенням службової дисципліни та отриманням травми або поранення.
Однак, у спірних відносинах отримання позивачем травми є наслідком виконання ним службових обов'язків щодо припинення протиправних дій під час несення служки у складі слідчо-оперативної групи.
За таких обставин, суд, з метою ефективного поновлення прав позивача у спірних відносинах вважає за необхідне на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення ГУНП в Полтавській області, оформлене пунктом 2 висновку службового розслідування від 18.07.2016 за фактом травмування інспектора Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , зобов'язавши відповідача повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 30.05.2016 з ОСОБА_1 , та оформити його відповідно до Порядку №1346, з урахуванням висновків суду.
При цьому доводи відповідача щодо неможливості оскаржити висновки службового розслідування до суду в порядку адміністративного судочинства суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки право оскарження рішення, прийнятого за результатами службового розслідування, прямо передбачене підпунктом 6.3.6 Інструкції №230 для особи, стосовної якої проводиться службове розслідування.
Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №806/3195/17 (пункт 60) та враховується судом на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України.
А оскільки у спірних відносинах рішення про те, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків викладене безпосередньо у пункті 2 висновку службового розслідування від 18.07.2016, а акти за формою Н-1, НТ відповідачем окремо не складались, належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування такого рішення.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 частково.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджено квитанцією від 06.11.2020 №06-8685419/С /т. 1, а.с. 77/. Вказану суму судового збору зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджено випискою /т. 1, а.с. 78/.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
А відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Оскільки передумовою для виникнення цього спору є ухвалення відповідачем протиправних рішень, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Полтавській області у повному розмірі.
Відповідач доказів понесення судових витрат до суду не надав.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу та висновку, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 18 липня 2016 року №769 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної поліції в Полтавській області, оформлене пунктом 2 висновку службового розслідування від 18 липня 2016 року за фактом травмування інспектора Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 30 травня 2016 року з ОСОБА_1 , та оформити його відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27 грудня 2002 року №1346, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Полтавській області (код ЄДРПОУ 40108630; вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, Полтавська область, 36014).
Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 21 травня 2021 року.
Суддя О.О. Кукоба