Справа № 420/4876/21
07 червня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОСБІЗ» до Одеської митниці Держмитслужби, про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРОСБІЗ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500080/2021/000002/2 від 14.02.2021 року, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2021/00015.
В обґрунтування позовних позивачем зазначено, що оскаржувані рішення та картка відмови прийняті митним органом з порушенням положень чинного законодавства України, зокрема, частин 2,3 статті 53, частин 2, 4, 6, 7 статті 54, частин 1, 2 статті 55, частини 3 статті 57, статті 58, статті 64 Митного кодексу України, пункту 2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598, а тому є безпідставними, необґрунтованими, протиправними, прийнятими з формальних підстав, та підлягають скасуванню. Зокрема, позивач звернувся до Одеської митниці Держмитслужби з МД № UA500080/2021/001752 для митного оформлення (випуску) товару № 1 «Рис повністю обрушений, полірований, пропарений, довго зернистий із співвідношенням довжини і ширини понад 3, для вживання в їжу, без ГМО, у первинній упаковці по 4 кг, пакований в мішки по 40 кг, вагою нетто - 92000 кг. Дата виробництва - 09.2020 року. Термін придатності - 08.2022 року. Виробник - M/S G.V. (GOD VISHNU) RICE UNIT. Торговельна марка - MANDI. Країна виробництва - IN Індія.». З метою підтвердження митної вартості товару та методу її визначення за МД від 08.02.2021 року № UA500080/2021/001752 декларант подав до митного органу: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів (контракту) № TKGB/0120 від 08.01.2020 року; рахунки-фактури (інвойси) № GVRU202009003283 та № GVRU202009003284 від 17.09.2020 року; пакувальні листи № GVRU202009003283 та № GVRU202009003284 від 17.09.2020 року; коносамент №HLCUEUR201012807 від 18.10.2020 року; товаро-транспортні накладні №60/Р, №61Р, №62Р, №63Р від 03.02.2021 року; фітосанітарні сертифікати № PSC81JAM2020011272 та № PSC81JAM2020011274 від 06.10.2020 року; сертифікати походження товару № 3388 від 09.10.2020 року та № 3413 від 10.10.2020 року; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA500040/2021/0353 від 05.02.2021 року; інформацію про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму «єдиного вікна» від 08.02.2021 року; лист відправника № 0302 від 03.02.2021 року; звіт про зважування № 376632 від 05.02.2021 року та № 376633, № 376634, № 376635 від 04.02.2021; інші товаросупровідні документи. Митну вартість товару декларантом визначено за основним методом - за ціною контракту на рівні 34 960 дол. США.
08.02.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРОСБІЗ» направлено на адресу митного органу лист № 2021/02/08 від 08.02.2021 року, у якому зазначено, що під час відправки до контролюючого органу МД від 08.02.2021 року № UA500080/2021/001752 стався збій програмного забезпечення, викликаний коливаннями напруги, у зв'язку з погодними умовами, з підстав чого у графі 31 в описі вантажу не збереглася назва товару англійською мовою «BASMATI», однак зазначена назва підтверджується доданими до МД товаросупровідними документами.
Позивачем зазначено, що ним надано усі необхідні документи у відповідності до вимог чинного законодавства для визначення митної вартості імпортованих товарів, що містять достовірні відомості про визначення митної вартості товарів, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів та не містять неточностей чи розбіжностей. Однак, 12.02.2021 року державним інспектором відділу оперативного реагування № 2 управління забезпечення протидії митним правопорушенням Одеської митниці Держмитслужби складено протокол про порушення митних правил № 0150/50000/21 за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України з підстав зазначення декларантом неповного опису товару, торгівельної марки та наявності в базі даних цінової інформації митної вартості подібних товарів за вищою ціною.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/4876/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОСБІЗ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
У встановлений ухвалою суду від 05.04.2021 року строк, відповідач - Одеська митниця Держмитслужби, відзив на позовну заяву не надала, заяву про продовження встановленого судом процесуального строку для подання відзиву, в порядку ч. 2 ст. 121 КАС України, до суду не подано.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи митного законодавства, суд встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що 08.01.2020 року між ТОВ «ГРОСБІЗ» та компанією TRANS-KONSALT MR LTD (Болгарія) укладено контракт № TKGB/0120 від 08.01.2020, відповідно до якого компанія TRANS-KONSALT MR LTD зобов'язалась продати позивачу товар, а позивач, відповідно, зобов'язався прийняти та оплатити товар згідно з умовами контракту та інвойсів, які є невід'ємними частинами контракту.
08.02.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРОСБІЗ» звернулось до Одеської митниці Держмитслужби з МД № UA500080/2021/001752 для митного оформлення (випуску) товару № 1 «Рис повністю обрушений, полірований, пропарений, довго зернистий із співвідношенням довжини і ширини понад 3, для вживання в їжу, без ГМО, у первинній упаковці по 4 кг, пакований в мішки по 40 кг, вагою нетто - 92000 кг. Дата виробництва - 09.2020. Термін придатності - 08.2022. Виробник - M/S G.V. (GOD VISHNU) RICE UNIT. Торговельна марка - MANDI. Країна виробництва - IN Індія.».
З метою підтвердження митної вартості товару та методу її визначення за МД від 08.02.2021 року № UA500080/2021/001752 Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРОСБІЗ» подано до митного органу: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів (контракту) № TKGB/0120 від 08.01.2020 року; рахунки-фактури (інвойси) № GVRU202009003283 та № GVRU202009003284 від 17.09.2020; пакувальні листи № GVRU202009003283 та № GVRU202009003284 від 17.09.2020 року; коносамент №HLCUEUR201012807 від 18.10.2020 року; товаро-транспортні накладні №60/Р, №61Р, №62Р, №63Р від 03.02.2021 року; фітосанітарні сертифікати № PSC81JAM2020011272 та № PSC81JAM2020011274 від 06.10.2020 року; сертифікати походження товару № 3388 від 09.10.2020 року та № 3413 від 10.10.2020 року; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA500040/2021/0353 від 05.02.2021 року; інформацію про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму «єдиного вікна» від 08.02.2021 року; лист відправника № 0302 від 03.02.2021 року; звіт про зважування № 376632 від 05.02.2021 року та № 376633, № 376634, № 376635 від 04.02. 2021 року; інші товаросупровідні документи. Митну вартість товару декларантомзазначено за основним методом - за ціною контракту на рівні 34 960 дол. США.
Також, декларантом на адресу митного органу був надісланий лист № 2021/02/08 від 08.02.2021 року, в якому повідомлено, що під час відправки до контролюючого органу МД від 08.02.2021 року № UA500080/2021/001752, стався збій програмного забезпечення, викликаний стрибком напруги через важкі погодні умови, у зв'язку з чим у графі 31 в описі вантажу не збереглася назва товару англійською «BASMATI», однак зазначена назва підтверджується доданими до МД товаросупровідними документами.
12.02.2021р. державним інспектором відділу оперативного реагування № 2 управління забезпечення протидії митним правопорушенням Одеської митниці Держмитслужби складено протокол про порушення митних правил № 0150/50000/21 за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України з підстав зазначення декларантом неповного опису товару, торгівельної марки та наявності в базі даних цінової інформації митної вартості подібних товарів за вищою ціною.
14.02.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРОСБІЗ» повторно звернулося до Одеської митниці Держмитслужби з МД № UA500080/2021/002158 для митного оформлення (випуску) товару № 1 «Рис повністю обрушений, полірований, пропарений, довго зернистий із співвідношенням довжини і ширини понад 3, для вживання в їжу, без ГМО, у первинній упаковці по 4 кг, пакований в мішки по 40 кг, вагою нетто - 92000 кг. Дата виробництва - 09.2020. Термін придатності - 08.2022. Виробник - M/S G.V. (GOD VISHNU) RICE UNIT. Торговельна марка - MANDI. Країна виробництва - IN Індія.».
З метою підтвердження митної вартості товару та методу її визначення за МД від 08.02.2021 року № UA500080/2021/002158 декларантом подано до митного органу: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів (контракту) № TKGB/0120 від 08.01.2020 року; рахунки-фактури (інвойси) № GVRU202009003283 та № GVRU202009003284 від 17.09.2020 року; пакувальні листи № GVRU202009003283 та № GVRU202009003284 від 17.09.2020 року; коносамент №HLCUEUR201012807 від 18.10.2020 року; товаро-транспортні накладні №60/Р, №61Р, №62Р, №63Р від 03.02.2021 року; фітосанітарні сертифікати № PSC81JAM2020011272 та № PSC81JAM2020011274 від 06.10.2020 року; сертифікати походження товару № 3388 від 09.10.2020 року та № 3413 від 10.10.2020 року; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA500040/2021/0353 від 05.02.2021 року; інформацію про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму «єдиного вікна» від 08.02.2021 року; лист відправника № 0302 від 03.02.2021 року; звіт про зважування № 376632 від 05.02.2021 та № 376633, № 376634, № 376635 від 04.02. 2021 року; інші товаросупровідні документи. Митну вартість товару декларантом визначено за основним методом - за ціною контракту на рівні 34 960 дол. США.
Митну вартість товару декларантом визначено за основним методом - за ціною контракту на рівні 34 960 дол. США.
Зокрема, як з'ясовано судом, та зазначено у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500080/2021/000002/2 від 14.02.2021, за результатами візуальної перевірки, передбаченої ст. 337 МК України, було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності: 1) в інвойсах та пакувальних листах зазначено опис товару «Рис повністю обрушений, полірований, пропарений, довго зернистий із співвідношенням довжини і ширини понад 3, для вживання в їжу, без ГМО, у первинній упаковці по 4 кг, пакований в мішки по 40 кг, вагою нетто - 92000 кг. Дата виробництва - 09.2020. Термін придатності - 08.2022. Виробник - M/S G.V. (GOD VISHNU) RICE UNIT. Торговельна марка - MANDI. Країна виробництва - Індія», а у коносаменті, фото санітарних сертифікатах, сертифікатах про походження товару та маркувальних етикетках згідно з Актом митного огляду від 09.02.2021 - зазначено опис товару « 1121 Premium Golden Indian Basmati Rice», «EXTRA LONG GRAIN RICE». Це викликає сумніви щодо достовірності інформації, зазначеної у наданих до митного оформлення документах та заявленої декларантом митної вартості товару; 2) у контракті, інвойсах та пакувальних листах відсутня інформація щодо виробника товару, а відправник «M/S G.V. (GOD VISHNU) RICE UNIT» (Індія), зазначений у сертифікатах про походження як виробник, - не вказаний на маркувальних етикетках згідно з фото до Акта митного огляду від 09.02.2021. Тобто, згідно поданих документів неможливо однозначно ідентифікувати виробника товарів, що викликає сумніви щодо достовірності інформації, зазначеної у наданих до митного оформлення документах; 3) також, на першу подану до митного оформлення на заявлений вантаж ЕМД від 08.02.2021 року № UA500080/2021/001752, відповідно до ст. ст. 257, 264 МКУ, - було виявлено порушення митних правил за ст. 485 ч.1 МКУ і складено протокол про порушення митних правил від 12.02.2021 року № 0150/5000/21. Але декларантом подано нову ЕМД від 14.01.2021 року № UA500080/2021/002158 без урахування протоколу про порушення митних правил від 12.02.2021 № 0150/5000/21.
З огляду на вищевикладені розбіжності, відсутність інших відомостей, які підтверджують складові митної вартості товарів, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодекс України декларанту було запропоновано надати (за наявності) протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);3) банківські та платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) переклад копії митної декларації країни відправлення відповідно статті 254 МКУ; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
На запит контролюючого органу щодо надання додаткових документів декларантом до митного органу надано лист від 14.02.2021р., та проінформовано про неможливість надання додатково затребуваних документів.
З урахування чого, за результатами розгляду питання щодо митного оформлення товару, зазначеного у відповідній митній декларації, Одеською митницею Держмитслужби 14 лютого 2021року прийнято спірні рішення № UA500080/2021/000002/2 Про коригування митної вартості товарів, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2021/00015.
Не погоджуючись з означеними Рішенням щодо коригування митної вартості товарів, а також Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Так, на думку суду, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОСБІЗ» про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500080/2021/000002/2 від 14.02.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2021/00015, є обґрунтованими, правомірними, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Отже, Митним кодексом України передбачено, та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).
Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно зі ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно зі ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Між тим, витребовувати контролюючий орган має лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зокрема, як встановлено судом, та зазначено митним органом у спірному рішенні № UA500080/2021/000002/2 від 14.02.2021р., за результатами візуальної перевірки, передбаченої ст. 337 МК України, було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності: 1) в інвойсах та пакувальних листах зазначено опис товару «Рис повністю обрушений, полірований, пропарений, довго зернистий із співвідношенням довжини і ширини понад 3, для вживання в їжу, без ГМО, у первинній упаковці по 4 кг, пакований в мішки по 40 кг, вагою нетто - 92000 кг. Дата виробництва - 09.2020. Термін придатності - 08.2022. Виробник - M/S G.V. (GOD VISHNU) RICE UNIT. Торговельна марка - MANDI. Країна виробництва - Індія», а у коносаменті, фото санітарних сертифікатах, сертифікатах про походження товару та маркувальних етикетках згідно з Актом митного огляду від 09.02.2021р. - зазначено опис товару « 1121 Premium Golden Indian Basmati Rice», «EXTRA LONG GRAIN RICE». Це викликає сумніви щодо достовірності інформації, зазначеної у наданих до митного оформлення документах та заявленої декларантом митної вартості товару; 2) у контракті , інвойсах та пакувальних листах відсутня інформація щодо виробника товару, а відправник «M/S G.V. (GOD VISHNU) RICE UNIT» (Індія), зазначений у сертифікатах про походження як виробник, - не вказаний на маркувальних етикетках згідно з фото до Акту митного огляду від 09.02.2021р.. Тобто, згідно з поданих документів неможливо однозначно ідентифікувати виробника товарів, що викликає сумніви щодо достовірності інформації, зазначеної у наданих до митного оформлення документах; 3) також, слід зазначити, що на першу подану до митного оформлення на заявлений вантаж ЕМД від 08.02.2021р. № UA500080/2021/001752, відповідно до ст. ст. 257, 264 МКУ, - було виявлене порушення митних правил за ст. 485 ч.1 МКУ і складено протокол про порушення митних правил від 12.02.202р.1 № 0150/5000/21. Але декларантом подано нову ЕМД від 14.01.2021р. № UA500080/2021/002158 без урахування протоколу про порушення митних правил від 12.02.2021р. № 0150/5000/21.
Між тим, суд не погоджується з означеною позицією митного органу, враховуючи наступне.
Так, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, між ТОВ «ГРОСБІЗ» та компанією TRANS-KONSALT MR LTD (Болгарія) був укладений контракт № TKGB/0120 від 08.01.2020, відповідно до якого компанія TRANS-KONSALT MR LTD зобов'язалась продати позивачу товар, а позивач, відповідно, зобов'язався прийняти та оплатити товар згідно з умовами контракту та інвойсів, які є невід'ємними частинами контракту.
08.02.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРОСБІЗ» звернулось до Одеської митниці Держмитслужби з МД № UA500080/2021/001752 для митного оформлення (випуску) товару № 1 «Рис повністю обрушений, полірований, пропарений, довго зернистий із співвідношенням довжини і ширини понад 3, для вживання в їжу, без ГМО, у первинній упаковці по 4 кг, пакований в мішки по 40 кг, вагою нетто - 92000 кг. Дата виробництва - 09.2020. Термін придатності - 08.2022. Виробник - M/S G.V. (GOD VISHNU) RICE UNIT. Торговельна марка - MANDI. Країна виробництва - IN Індія.».
У спірному рішенні про коригування митної вартості товару митним органом зазначено, що заявлену позивачем митну вартість товару не може бути визнано в наслідок виявлених розбіжностей та не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом наданих документів, у зв'язку з чим митний орган запропонував визначити митну вартість шляхом застосування резервного методу визначення митної вартості шляхом застосування резервного методу. Оскільки декларант надіслав електронне повідомлення про неможливість надання необхідних для підтвердження заявленої ним митної вартості додаткових документів, зазначено, що на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями п.1 ст.55 МКУ, митним органом буде здійснено коригування митної вартості до рівня митної вартості аналогічних товарів. Проте, відповідач не вказав, на підставі якої інформації буде здійснено коригування митної вартості товару.
Зокрема, судом встановлено, що позивачем у митній декларації вказано найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар. Асортимент товару, що поставляється, додатково лише деталізується експортером в інших товаросупровідних документах шляхом зазначення додаткових характеристик сорту.
Також, судом з'ясовано, що характеристики товару (загальний опис, кількість, вага, ціна тощо), вказані декларантом у митній декларації, не мають розбіжностей з відповідними характеристиками товару, зазначеними в товаросупровідних документах. В інвойсах, пакувальних листах, сертифікатах походження товару та коносаменті номери контейнерів, в яких транспортувався товар, є ідентичними номерам, зазначеним у митній декларації. Акт митного огляду від 09.02.2021, а саме п.8.3.3, містить опис, маркування та вагові характеристики товару, що відповідають заявленим у митній декларації.
До того ж, суд акцентує, що посилання митного органу на відсутність інформації щодо виробника товару у контракті, інвойсах та пакувальних листах, та неможливість однозначно ідентифікувати виробника товарів, не може слугувати безумовною підставою для коригування митної вартості товарів.
Так, чинним законодавством України не передбачено нормативно затвердженої форми контракту, рахунку фактури та пакувального листа, вимог щодо їх оформлення та заповнення. Відповідно до положення пункту 5.2 контракту № TKGB/0120 від 08.01.2020 продавець гарантує надання покупцю копій товаросупровідних документів, серед яких, сертифікати походження товару. Відповідно до сертифікатів походження товару № 3388 від 09.10.2020 та № 3413 від 10.10.2020, наданих декларантом до митного оформлення, виробником товару визначено «M/S G.V. (GOD Vishnu) rise unit» (Індія).
Отже, відсутність в контракті, інвойсах чи пакувальних листах відомостей щодо виробника товару, на думку суду, не є розбіжностями, та відповідно не є підставою для коригування митної вартості товару. Окрім того, беручи до уваги наявні у доданих до митної декларації сертифікати, можливо ідентифікувати виробника товару. Більше того, інформація щодо виробника товару жодним чином не впливає на складову митної вартості товарів, оскільки не стосується числових значень.
Щодо подання митної декларації без урахування протоколу про порушення митних правил, суд зазначає наступне.
Протокол про порушення митних правил від 12.01.2021 № 0150/5000/21, складений митним органом за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України, з підстав наведення не точного опису товару, торговельної марки та наявності в базі даних цінової інформації ЄАІС Держмитслужби митної вартості подібних товарів за вищою ціною.
Відповідно до ч.1 ст. 485 МК України порушення митних правил полягає в заявленні в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Судом встановлено, що в митній декларації від 08.02.2021 № UA500080/2021/001752 відображено відомості, які відповідають умовам контракту, інформації щодо ціни, ваги, кількості, країни походження, відправника, торгової марки, одержувача товару тощо; декларантом вірно заявлено код товару згідно з УКТ ЗЕД та застосовано ставки ввізного мита та інших платежів. Зокрема, заявлені відомості не містили ознак підробки та розбіжностей. Відповідач застосував ціни на товар за відомостями спеціалізованої бази даних ЄАІС Держмитслужби, однак відповідач посилається на товар іншої торгової марки. У протоколі не підтверджено чи порівнювались характеристики оцінюваного товару, з урахуванням факторів, що можуть вплинути на ціноутворення.
Верховним Судом, у тому числі, сформовано правову позицію, та, зокрема, зазначено, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС Держмитслужби відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (Постанови від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що означені підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товару жодним чином не впливають на митну вартість товару, та відповідно не можуть слугувати безумовною підставою для коригування митної вартості товарів. До того ж, з наданих декларантом - ТОВ «ГРОСБІЗ» до Одеської митниці Держмитслужби, документів, вбачається як логічний комерційно-економічний зміст господарської діяльності підприємства за тією угодою, котра досліджується при визначенні митної вартості заявленого товару, так і найголовніше чіткі числові значення складових вартості задекларованого товару.
Відтак, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що надані ТОВ «ГРОСБІЗ» до контролюючого органу з метою підтвердження митної вартості товару, документи у повному обсязі містять необхідну інформацію про товар, та його ціну. Натомість, суб'єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування резервного методу визначення митної вартості товару.
Таким чином, беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку щодо безпідставності та неправомірності коригування Одеською митницею Держмитслужби заявленої декларантом митної вартості товарів, та відповідно наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОСБІЗ» шляхом визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500080/2021/000002/2 від 14.02.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2021/00015.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОСБІЗ» є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню повністю, з вищеокреслених підстав.
Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОСБІЗ» до Одеської митниці Держмитслужби, про визнання протиправними та скасування рішення, та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500080/2021/000002/2 від 14.02.2021р.
3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500080/2021/00015.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-а, ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОСБІЗ» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, буд. 26; код ЄДРПОУ 43175689) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 7463 (сім тисяч чотириста шістдесят три) грн. 98 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОСБІЗ» до Одеської митниці Держмитслужби, про визнання протиправними та скасування рішення, та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, задовольнити повністю
07.06.2021р.