Справа № 420/7744/19
26 травня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко О.А.,
секретар судового засідання Іщенко С.О.,
за участю:
представника позивача - Погорілого О.В. (згідно ордеру),
представників відповідача - Наумової К.М. (згідно виписки),
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005313305, №0005353305, №0005343305 від 14 листопада 2019 року,-
19 грудня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005313305, №0005353305, №0005343305 від 14 листопада 2019 року.
Ухвалою від 21 грудня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу.
06 лютого 2020 року витребувано в Головного управління ДПС в Одеській області належним чином засвідчену копію повідомлення про анулювання боргу №135-15990 від 16.01.2015 року та продовжено строк підготовчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою від 02 січня 2020 року судом закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/7744/19 до судового розгляду по суті.
19 березня 2020 року ухвалою суду заяву представника позивача про зупинення провадження по справі задоволено. Зупинено провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
09 лютого 2021 року усною ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 10 лютого 2021 року доручено надати до Одеського окружного адміністративного суду:
- Приморському районному суду м. Одеси матеріали цивільної справи №1522/7661/12 для огляду;
- товариству з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» належним чином засвідчені копії: договору факторингу №2, за яким відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами №11226072000 та №11226081000 від 01.07.2007 року; договору про припинення зобов'язання переданням відступного №11226081000/735005 від 15.01.2015 року; інформацію та докази на її підтвердження щодо складових прощеного боргу ОСОБА_1 згідно кредитних договорів №11226072000 та №11226081000 від 01.07.2007 року.
Ухвалено зупинити провадження по справі №450/7744/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до надходження відповіді на судове доручення.
20 травня 2021 року усною ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вважає висновки акту перевірки необґрунтованими та такими, що сформовані з порушенням норм податкового законодавства, без врахування наявних документів та фактичних обставин, внаслідок чого складені на підставі акту податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Вказує, що ніяких повідомлень про анулювання боргу позивач не отримував, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті поза межами строку, встановленого для їх прийняття; про проведення перевірки позивач не повідомлявся, акт перевірки на його адресу не направлявся.
03 січня 2020 року до канцелярії суду від Головного управління ДПС в Одеській області (вх.№317/20) надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач зазначає, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі. Вказує, що в ході проведення перевірки позивача встановлено факт за ознакою доходу, отриманий платником податку, як додаткове благо, сума боргу платника податку анульованого кредитом за його самостійним рішенням. На підставі зазначеного акту складено спірні податкові повідомлення-рішення, якими нараховані штрафні санкції позивачу. Отже, на думку відповідача, позивні вимоги є необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
15 січня 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що з метою визначення правової природи анульованого боргу необхідно дослідити характер угоди між кредитором та позичальником, проте ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» у повідомленні цього не зазначило. Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області було винесені постанови про припинення виконавчих провадженнях №43150977, №43151050 від 30.12.2014 у звязку з повним виконанням виконавчого документу. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом відповідача на позовну заяву, відповіддю на відзив, дослідивши обставини, якими сторони обґрунтовують вимоги та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, судом встановлено наступне.
Між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір від 01.10.2007, відповідно до якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на забезпечення зобов'язань за Кредитним договором №1122607200 від 01.10.2007 та Кредитним договором №1122608100 від 01.10.2007.
Між товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Боржник) укладено договір №11226072000/735004 про припинення зобов'язання переданням відступного від 15.01.2015 (а.с.173-174), відповідно до якого сторони за цим договором дійшли згоди про припинення первісних зобов'язань Боржника, які виникли на підставі Кредитного договору №1122607200 від 01.10.2007 із всіма змінами та доповненнями, шляхом передачі Боржником Кредитору відступного до 16.01.2015. Станом на 15.01.2015 загальна сума заборгованості Боржника за Кредитним договором складає 1570898,66 доларів США, з яких 900125,00 доларів США - заборгованість по основній сумі кредиту; 670773,66 доларів США - заборгованість за процентами (п.1.1. договору). Відступним за даним договором є грошові кошти у гривневому еквіваленті 19795,00 доларів США (п.1.2. договору). З дати отримання Кредитором грошових коштів у гривневому еквіваленті 19795,00 доларів США, припиняються зобов'язання, які визначені кредитним договором, кредитор анулює залишок боргу за кредитним договором (п.2.1.).
Між товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Боржник) укладено договір №11226081000/735005 про припинення зобов'язання переданням відступного від 15.01.2015 (а.с.175-176), відповідно до якого сторони за цим договором дійшли згоди про припинення первісних зобов'язань Боржника, які виникли на підставі Кредитного договору №1122608100 від 01.10.2007 із всіма змінами та доповненнями, шляхом передачі Боржником Кредитору відступного до 16.01.2015. Станом на 15.01.2015 загальна сума заборгованості Боржника за Кредитним договором складає 74493,78 доларів США, з яких 50882,50 доларів США - заборгованість по основній сумі кредиту; 23611,28 доларів США - заборгованість за процентами (п.1.1. договору). Відступним за даним договором є грошові кошти у гривневому еквіваленті 19795,00 доларів США (п.1.2. договору). З дати отримання Кредитором грошових коштів у гривневому еквіваленті 19795,00 доларів США, припиняються зобовязання, які визначені кредитним договором, кредитор анулює залишок боргу за кредитним договором (п.2.1.).
Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» направило на адресу ОСОБА_1 повідомлення про анулювання боргу (в порядку пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу» №135-15989 від 16.01.2015 (а.с.39), у якому зазначило, що ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» прийнято рішення про анулювання заборгованості за кредитним договором №11226072000 від 01.10.2007, що становить 1225693,66 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14.01.2015 року складає 19330414,71 грн. Зазначене повідомлення позивач отримав 20.01.2015.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» направило на адресу ОСОБА_1 повідомлення про анулювання боргу (в порядку пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу» №135-15990 від 16.01.2015 (а.с.98), у якому зазначило, що ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» прийнято рішення про анулювання заборгованості за кредитним договором №11226081000 від 01.10.2007, що становить 54698,78 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14.01.2015 року складає 862654,46 грн. Зазначене повідомлення позивач отримав 20.01.2015.
19 липня 2018 Головне управління ДФС в Одеській області скерувало на адресу ОСОБА_1 лист №5859/А/15-32-13-10-11 «Про надання декларації та її документального підтвердження» (а.с.16-17), у якому повідомлено про необхідність подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік та її документальне підтвердження, та попереджено, що ненадання такої декларації є підставою для проведення позапланової документальної перевірки.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» на адресу Головного управління ДФС в Одеській області надало лист від 24.10.2018 №24-10/2018 (а.с.35-36), у якому зазначило, що « ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» були укладені Кредитні договори №11226072000 та №11226081000, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором. 13.02.2012 на підставі укладено договору факторингу №2 відбулося відступлення права вимоги заборгованості (заміни кредитора у зобов'язанні) включаючи суму наданого кредиту, відсотки нараховані банком за користування кредитом, комісії, штрафні санкції. За період з моменту набуття права вимоги до грудня 2014 боржник не виконував жодних фінансових зобов'язань по кредитному договору. Заборгованість обліковувалась простроченою до моменту врегулювання, а саме 15.01.2015 між ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» і боржником були підписані Договори №11226072000/735004 та №11226081000/735005 про припинення зобов'язання переданням відступного».
До зазначеного листа було надано: копія договору №11226072000/735004 про припинення зобов'язання переданням відступного від 15.01.2015; копія договору №11226081000/735005 про припинення зобов'язання переданням відступного від 15.01.2015; копія повідомлення про анулювання боргу №135-15989 від 16.01.2015; копія повідомлення про анулювання боргу №135-15990 від 16.01.2015 та копію відомості про суми перерахованих платежів за січень 2015 року.
Головним управлінням ДФС в Одеській області проведено перевірку за результатами якої складено акт №1554/15-32-13-05/ НОМЕР_1 від 02.08.2019 «Про результати документальної невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів фізичної особи ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за період з 01.01.2015 по 31.12.2015» (а.с.30-34).
Відповідно до п.1.9. Акту перевірки, при перевірці були використані: відомості про джерела та суми одержаних доходів та утримання податку з доходів фізичних осіб, отримані з ЦБД ДРФО за період з 01.01.2015 по 31.12.2015; лист ГУ ДФС в Одеській області до №13672/10/15-32-50-07-11 від 24.09.2018 ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ»; лист №24-10/2018 від24.10.2018 ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» (вх.№202857/10/15-32 від 13.12.2018); листи до ОСОБА_1 №5859/А/15-32-13-10-11 від 19.07.2018 з повідомленням про отримання; №6500138399120 та №8109/А/15-32-50-07-11 від 27.09.2018 з повідомленням про отримання №6504408263700 щодо надання декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік; службова записка №1987/11/15-32-50-07/11/15-32-50-07 від 15.05.2019 відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Південного управління у м.Одесі ГУ ДФС в Одеській області; запит до відділу адресно-довідкової роботи та відповідь.
За результатами перевірки у Акті перевірки відображені висновки: «Документальною невиїзною перевіркою встановлені порушення платником податків ОСОБА_1 : 1.пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп. «в» п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України. Не надання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік по строку 01.05.2016. 2.пп. «д» 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, п.167.1 ст.167, п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168, п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України не сплачений податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті за результатами річного декларування, у розмірі 1847654,06 грн; 3.пп.1.2, п.1.4, п.1.5, пп.1.6, п.16 підрозділу 10 розділу ХХ, ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.168.4 ст.168, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 Податкового кодексу України донараховано військового збору у розмірі 138619,73 грн.
На підставі висновків, викладених у Акті перевірки, Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено:
-Податкове повідомлення-рішення від 14.11.2019 №0005313305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 2309567,58 грн у т.ч. за податковим зобов'язанням: 1847654,06 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами): 461913,50 грн (а.с.13);
-Податкове повідомлення-рішення від 14.11.2019 №0005353305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір у розмірі 173274,66 грн у т.ч. за податковим зобов'язанням: 138619,73 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами): 34654,93 грн (а.с.14);
-Податкове повідомлення-рішення від 14.11.2019 №0005343305, яким застосовано штраф у сумі 170,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб підприємницької діяльності (а.с.15).
Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду з вимогою про визнання їх протиправними та скасування.
Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Між сторонами виникли спірні правовідносини щодо наявності або відсутності підстав для збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, військового збору у зв'язку з отриманням додаткового блага у вигляді прощеної (анульованої) суми боргу за договором споживчого кредиту. Позивач вважає помилковим віднесення суми анульованого (прощеного) боргу до його доходів у вигляді додаткового блага, і тому безпідставними вимоги відповідача щодо необхідності декларування зазначеної суми та нарахування і сплати з неї податку на доходи фізичних осіб.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі у редакції станом на момент спірних правовідносин) визначено, що дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Згідно з пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Аналіз наведеної норми дозволяє прийти до висновку, що склад цього податкового правопорушення наявний за сукупності умов: анулювання (прощення) основної суми боргу платника податку кредитора за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності; належне повідомлення платника податків про анулювання (прощення) боргу; включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; встановлення розміру отриманого позивачем додаткового блага.
Отже, припинення зобов'язання внаслідок прощення боргу кредитором з одного боку звільняє боржника від обов'язку сплатити заборгованість за кредитним договором, з іншого боку породжує податкові зобов'язання перед державою.
Під час розгляду справи представником позивача не заперечувався факт того, що ОСОБА_1 за період з 01.01.2015-31.12.2015 податкова декларація про майновий стан і доходи до контролюючого органу за місцем мешкання не надавалась, таким чином обов'язок щодо відображення даних у податкових деклараціях не було виконано, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з суми отриманого доходу сплачено не було.
Таким чином, контролюючим органом обгрунтовано встановлено порушення позивачем ОСОБА_1 : 1.пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп. «в» п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України. Не надання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік по строку 01.05.2016. 2.пп. «д» 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, п.167.1 ст.167, п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168, п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України не сплачений податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті за результатами річного декларування, у розмірі 1847654,06 грн; 3.пп.1.2, п.1.4, п.1.5, пп.1.6, п.16 підрозділу 10 розділу ХХ, ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.168.4 ст.168, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 Податкового кодексу України донараховано військового збору у розмірі 138619,73 грн та правомірно прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.
У той же час, відповідно до п.2 ч.1 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» від 13 квітня 2021 року № 1383-IX, який набрав чинності 23.04.2021, постановлено внести до Податкового кодексу України такі зміни:
2) у підпункті 164.2.17 пункту 164.2 статті 164:
абзац перший підпункту "д" викласти в такій редакції:
"д) основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом";
підпункт "е" доповнити реченням такого змісту: "Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті".
Статтею 8 Основного Закону встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні їй відповідати.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституція України, закріпивши ч.1 ст.58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.
Як вбачається з рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1/99-рп частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що нормативно -правові акти, які покращують правове становище фізичних чи юридичних осіб, скасовують чи пом'якшують юридичну відповідальність - мають зворотну силу у часі. Інші нормативно-правові акти зворотної сили не мають.
Отже, закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Таким чином, положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» від 13 квітня 2021 року № 1383-IX, яким виключається внесення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, мають зворотну дію у часі, а тому підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про необхідність скасування податкових повідомлень-рішень №0005313305, №0005353305 від 14 листопада 2019 року, якими було донараховано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Ухвалюючи дане судове рішення, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява позивача підлягає частковому задоволенню.
26 травня 2021 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду та зазначено, що повний текст рішення суду буде виготовлено у строк, визначений ч.3 ст.243 КАС України.
Згідно з приписами ч.3 ст.243 КАС України залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Враховуючи, що 10-й день складання повного тексту рішення припав на вихідний день, в силу положень ст.120 КАС України, повний текст рішення суду складено 07 червня 2021 року (перший робочий день).
Керуючись ст.ст. 7, 9, 195, 241, 246, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 14 листопада 2019 року №0005313305, №0005353305.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).
Повний текст рішення складено та підписано 07.06.2021 року.
Суддя Вовченко О.А.