07 червня 2021 року № 320/13603/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Виконавчого комітету Калитянської селищної ради Броварського району Київської області про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Калитянської селищної ради (код ЄДРПОУ 40689106) за адресою: Київська область, Броварський р-н, смт. Калита, пров. Ювілейний, буд. 4, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 13.10.2020 №290.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Виконавчим комітетом Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, за адресою: Київська область, Броварський р-н, смт. Калита, пров. Ювілейний, буд. 4, було встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають на об'єкті, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об'єкта до усунення відповідних порушень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що ним активно вживаються всі можливі заходи, спрямовані на усунення виявлених позивачем порушень законодавства, однак на даний час частину порушень усунути неможливо, у зв'язку з відсутністю достатнього фінансування.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Виконавчий комітет Калитянської селищної ради Броварського району Київської області (код ЄДРПОУ 40689106, місцезнаходження: 07420, Київська обл., Броварський р-н, селище міського типу Калита, пров. Ювілейний, будинок 4) зареєстрований в якості юридичної особи 26.07.2016, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006167629.
З матеріалів справи вбачається, що 22.09.2020 Головним управлінням ДСНС України у Київській області прийнято наказ №782 про проведення позапланових перевірок, яким вирішено провести позапланові перевірку виконання суб'єктами господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю), зокрема, Виконавчим комітетом Калитянської селищної ради Броварського району Київської області за адресою: Київська обл., Броварський р-н, селище міського типу Калита, пров. Ювілейний, будинок 4.
На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було видано посвідчення від 22.09.2020 №3098 на проведення позапланової перевірки Виконавчого комітету Калитянської селищної ради Броварського району Київської області
У період з 12.10.2020 по 13.10.2020 Броварським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі вказаних наказу та посвідчення проведена позапланова перевірка щодо дотримання Виконавчим комітетом Калитянської селищної ради Броварського району Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 13.10.2020 №290.
Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Виконавчим комітетом Калитянської селищної ради Броварського району Київської області законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:
1) п. 2.22, глава 2, розділ III ППБУ - об'єкт не забезпечений адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленим на фасаді будівлі або інших видних місцях і освітлюваним у темний час доби;
2) п.2.1, глава 2 розділ У ППБУ - відсутній покажчик місця розташування найближчого пожежного гідранта, водойми (об'ємний зі світильником або плоский з застосуванням світло відбивних покриттів);
3) п.16, розділ II, ППБУ - не організували проходження навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки посадовими особами відповідальними за пожежну безпеку 3 отриманням відповідних посвідчень;
4) п. 1.2, глава 1, розділ V ППБУ - об'єкт не обладнаний системами протипожежного захисту згідно норм ДБН В.2.5.56- 2014;
5) п.1.21, глава 1 розділ IV ППБУ - не виконаний захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;
6) п. 10, розділ II, ППБУ - для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових) не розробили інструкції, в якій необхідно визначити їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту;
7) п. 1.20, розділ IV, ППБУ - не провели заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;
8) п.1.18, глава.1 розділ IV ППБУ - в приміщеннях об'єкта допускається експлуатація електромережі 3 пошкодженою ізоляцією;
9) п. 1.16, глава 1, розділ IV ППБУ - електрощити, групові електрощітки не оснастили схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту;
10) п.1.18, глава 1 розділ IV ППБУ - лампи освітлення в приміщеннях не обладнані плафонами з суцільним склом (ковпаків);
11) п.1.7 глава 1, розділ IV, ППБУ - відгалужувальні та з'єднувальні коробки не закрили кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів;
12) підпункт 4 п. 1.18 глава 1 розділ IV - не заборонили застосування продовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, та відносяться до переносних (пересувних) електропроводок;
13) п.1.18 глава 1, розділ IV, ППБУ - в приміщеннях будівлі приміщеннях не заборонили експлуатацію ламп освітлення з пошкодженим проводом;
14) п. 1.18, глава 1, розділ IV, ППБУ - в приміщенні будівлі не заборонили користування пошкодженими розетками;
15) пп. 1.6., п. 1, розділ IV ППБУ - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів в розподільчих коробках не виконали за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
16) п. 2.12 глава 2, розділ III, ППБУ - двері горищ, електрощитових, підвалів постійно не утримують зачиненими та не зазначили на дверях місце зберігання ключів;
17) підпункт 3.6, пункт 3, розділ V, ППБУ - приміщення не забезпечили первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності;
18) п. 3.10, глава 3 розділ V ППБУ - для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не установлені вказівні знаки згідно з ДСТУІБО 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;
19) п. 3.10, глава 3, розділ V, ППБУ - переносні вогнегасники не встановили у видимих та легкодоступних місцях 3 навішуванням їх на вертикальні конструкції на висоту не більше 1,5 м. від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;
20) пп. 2.20, п. 2, розділ III - евакуаційні виходи не позначили світловими покажчиками «Вихід»;
21) п. 4, розділ II, ППБУ - для кожного приміщення об'єкта не розробили та затвердити керівником об'єкта інструкції про заходи пожежної безпеки;
22) п. 10 Порядку проходжен ня навчання керівного складу та фахівців ПКМУ від 25.06.2013 №819 - особи керівного складу не пройшли функціональне навчання у сфері цивільного захисту.
Судом встановлено, що акт перевірки від 13.10.2020 №290 підписаний відповідачем без зауважень та вручений останньому 13.10.2020, про що свідчить підпис в.о. голови ради на вказаному акті.
Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об'єкта.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі - КЦЗ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно - рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч. 2 ст. 64 КЦЗ).
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч. 3 ст. 64 КЦЗ).
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 (далі - Положення №20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (абз.2 п.1 Положення №20/2013).
У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Згідно з частиною другою статті 51 КЦЗ, забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.
Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (ч. 3 ст. 55 КЦЗ).
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ).
У силу пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2. Ст.. 70 КЦЗ).
Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 КЦЗ, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.
Крім того, чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об'єкту. Більше того, за змістом частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Як вбачається з матеріалів справи, об'єктом перевірки був Виконавчий комітет Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, за адресою: Київська область, Броварський р-н, смт. Калита, пров. Ювілейний, буд. 4.
У рамках проведеної ГУ ДСНС України у Київській області перевірки було встановлено 22 порушення.
Заперечуючи проти задоволення адміністративного позову відповідач наголошував на тому, що на даний час ним активно вживаються всі можливі заходи, спрямовані на усунення виявлених позивачем порушень законодавства.
На підтвердження своїх слів відповідач надав суду службову записку за підписом директора будинку культури смт Калита.
Дослідивши наданий документ суд вважає, що останній не може бути підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову, оскільки жодним чином не ідентифікує усунення всіх порушень.
Окрім того, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 11 грудня 2019 року (справа №826/10795/16) від 30 червня 2020 року (справа №826/7141/16), який зауважив, що “…відповідач згідно частини першої статті 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням та для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, акт органу державного нагляду щодо відсутності вищевказаних порушень суду не пред'явлено.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що встановлені в акті перевірки від 13.10.2020 №290 порушення не усунуті відповідачем, що не заперечується останнім у запереченнях на позовну заяву.
Водночас, суд звертає увагу на те, що відсутність або недостатність фінансових ресурсів, необхідних для усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, не є підставою для ухилення від виконання обов'язку по дотриманню таких вимог.
Лише обставина, що відповідач є користувачем установи, яка знаходиться у власності іншої юридичної особи, не звільняє його від обов'язку по дотриманню протипожежних вимог.
Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.
Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно з пунктом 5 Розділу І Правил №1417 особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об'єктах, їх права та обов'язки визначаються відповідно до законодавства.
Пунктом 6 цього ж Розділу передбачено, що у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об'єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів (п.1 Розділу ІІ Правил №1417).
Отже, забезпечення пожежної безпеки об'єкта є обов'язком, у тому числі, керівника суб'єкта, який експлуатує відповідні приміщення, обов'язки якого з цих питань визначаються у договірному порядку.
Крім того, суд звертає на правову позицію Верховного Суду, викладену у пункті 49 постанови від 20.11.2018 у справі №826/1024/18, за якою забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено на суб'єкта господарювання незалежно від того чи є він власником або користувачем об'єкта підвищеної небезпеки (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 77967910).
Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливають:
- на забезпечення безпеки роботи органу місцевого самоврядування, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;
- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;
- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;
- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.
При збереженні таких умов для відвідувачів та працівників органу місцевого самоврядування існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров'ю.
Суд констатує, що кожне із зазначених в акті перевірки від 13.10.2020 №290 порушень навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.
При цьому, суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.
Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.12.2019 у справі №320/7019/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того у п. 31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров'ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).
Отже, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
Суд зазначає, що згідно з пунктом 26 частини першої статті 2 КЦЗ, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на час розгляду даної справи в суді не усунуті, суд дійшов висновку, що вони можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов'язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі.
Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, мають системний та триваючий характер і фактично не усунуті відповідачем, а в умовах відсутності фінансування витрат на капітальний чи поточний ремонт порушення норм протипожежної безпеки та цивільного захисту, виявлені перевірками позивача, усунуті не будуть.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач не усунув порушення, які виявлені в ході проведення перевірки, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Калитянської селищної ради (код ЄДРПОУ 40689106) за адресою: Київська область, Броварський р-н, смт. Калита, пров. Ювілейний, буд. 4, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 13.10.2020 №290.
При цьому суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в дошкільному навчальному закладі.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
У силу положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних і достовірних доказів, які спростовували б твердження позивача.
З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що наявність порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Калитянської селищної ради (код ЄДРПОУ 40689106) за адресою: Київська область, Броварський р-н, смт. Калита, пров. Ювілейний, буд. 4, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 13.10.2020 №290.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.