07 червня 2021 року № 320/6204/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Бородянського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу "Буратіно" Бородянської селищної ради Київської області, Бородянської селищної ради Київської області, Відділу освіти Бородянської селищної ради Київської області про застосування заходів реагування у вигляді зупинененя робити,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бородянського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу "Буратіно" Бородянської селищної ради Київської області, Бородянської селищної ради Київської області, Відділу освіти Бородянської селищної ради Київської області, в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Бородянського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу "Буратіно" Бородянської селищної ради Київської області (код ЄДРПОУ 01331035) за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 427-Б, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 16.01.2020 №5.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Бородянським ЗДО "Буратіно", за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 427-Б, було встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають на об'єкті, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об'єкта до усунення відповідних порушень.
Відповідач, - Бородянський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу "Буратіно" Бородянської селищної ради Київської області, позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи підприємства виникає виключно за умови, коли виявлені порушення створюють реальну загрозу життю та / або здоров'ю людей, при цьому іншою важливою умовою, на думку відповідача, є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням. Так, відповідач зазначає, що ним усунуто порушення зазначенні в п. 5, п. 7, п. 10 та п. 12 акту перевірки та вживаються заходи щодо усунення інших порушень.
Відповідач, - Відділ освіти Бородянської селищної ради Київської області, позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що закладом дошкільної освіти усунуто порушення зазначенні в п. 5, п. 7, п. 10 та п. 12 акту перевірки та вживаються заходи щодо усунення інших порушень. При цьому, відповідач зауважив, що усунення всіх порушень зазначених в акті перевірки потребує досить значних фінансових витрат, приблизна вартість робіт складає 1 400 000,00 грн., а також потрібен час для виговлення кошторисної та проектної документації.
Відповідач, - Бородянська селищна рада Київської області, на час прийняття рішення у даній справі, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 суд перейшов до розгляду адміністративної справи №/320/6204/20 в судовому засіданні з повідомленням сторін, та призначив судове засідання на 01.10.2020.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 суд задовольнив клопотання відповідача, залучив до участі у справі в якості співвідповідачів - Бородянську селищну раду Київської області та Відділ освіти Бородянської селищної ради Київської області та відклав розгляд справи на 22.10.2020.
Судове засідання, призначене на 22.10.2020, знято з розгляду у зв'язку з перебуванням головуючої судді Василенко Г.Ю. на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 25.11.2020.
Судове засідання, призначене на 25.11.2020, відкладено на 04.02.2021 у зв'язку з задоволенням клопотання представників сторін про відкладення розгляду справи.
Судове засідання, призначене на 04.02.2021, знято з розгляду у зв'язку з перебуванням головуючої судді Василенко Г.Ю. на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 16.03.2020.
До початку розгляду справи по суті надійшли клопотання від представників сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Бородянський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу "Буратіно" Бородянської селищної ради Київської області (код ЄДРПОУ 01331035, місцезнаходження: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 427-Б) зареєстрований в якості юридичної особи 18.06.1996, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006167629.
З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2020 Головним управлінням ДСНС України у Київській області прийнято наказ №13 про проведення позапланових перевірок, яким вирішено провести позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, зокрема, Бородянським закладом дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу "Буратіно" Бородянської селищної ради Київської області за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 427-Б.
На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було видано посвідчення від 03.01.2020 №206 на проведення позапланової перевірки Бородянського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу "Буратіно" Бородянської селищної ради Київської області.
У період з 15.01.2020 по 16.01.2020 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі вказаних наказу та посвідчення проведена позапланова перевірка щодо дотримання Бородянським закладом дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу "Буратіно" Бородянської селищної ради Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 16.01.2020 №5.
Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Бородянським закладом дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу "Буратіно" Бородянської селищної ради Київської області законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:
1) п.п.1.2, п. 1, глава, 1, розділ V, ППБ в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 р., за№ 1417 - будівлю не обладнано системами протипожежного захисту;
2) п.2.5, п.2.6, глава 2, розділ II, ППБ в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 р., за № 1417 - дерев'яні елементи горищних покриттів у будівлі не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. (Роботи, пов'язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, виконуються суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт);
3) п. 1.21, глава 1, розділ IV, ППБ в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 р.,за № 1417 - будівлю не обладнано пристроями захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд";
4) п. 2.31, глава 2, розділ III, п. 4, розділ І, ППБ в Україні, затверджені Наказом МВС України від 30.12.2014 р. за № 1417 - шляхи евакуації у будівлі не забезпечено евакуаційним освітленням з встановленням світлових покажчиків «Вихід»;
5) п. 2.37, глава 2, розділ III, ППБ в Україні, затверджені Наказом МВС України від 30.12.2014 р., за№ 1417 - не установлено пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів;
6) п. 2.1, глава 2, розділ V, п. 4, розділ І, ППБ в Україні, затверджені Наказом МВС України від 30.12.2014 р., за№ 1417 - територію не забезпечено необхідною кількістю води для здійснення цілей пожежогасіння (зовнішнє протипожежне водопостачання);
7) п. 1.6, глава 1, розділ IV, ППБ в Україні, затверджені Наказом МВС України від 30.12.2014 р., за№ 1417 - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в електророзподільних коробках не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
8) п, 1.20, глава 1, розділ IV, ІІПБ в Україні, затверджені Наказом МВС України від 30.12.2014 р., за № 1417 - не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;
9) ППБ в Україні, затверджені Наказом МВС України від 30.12.2014 р.,за№ 1417, п. 2.3, глава 2, розділ III, п. 4, розділ І - електрощитові не відмежовані від інших приміщень протипожежними перешкодами (протипожежними дверима);
10) п. 2.37, глава 2, розділ III, ППБ в Україні, затверджені Наказом МВС України від 30.12.2014 р.,за№ 1417 - допущено улаштування на шляхах евакуації порогів, (виступів), які перешкоджають вільній евакуації людей;
11) п.2.15, глава 2, розділ III, п. 4, розділ І, ППБ в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 р., за № 1417 - на покрівлі (покритті) будівлі школи не встановлено огорожу за периметром будівлі;
12) пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ, Пункти 6.1 - 6.4 розділу 6 наказу МНС N 330, ПТБ, затверджені Наказом МВС України від 05.11.2018 р„ за № 87 - працівників об'єкту не забезпечено необхідною кількістю засобів індивідуального захисту (засобами радіаційного та хімічного захисту).
Судом встановлено, що акт перевірки від 16.01.2020 №5 підписаний відповідачем та вручений останньому 16.01.2020, про що свідчить підпис директора на вказаному акті. Представник відповідача у акті зазначив, що п. 10 технічно виконати не можливо, тому що в порогах знаходяться труби опалення.
Також, 16.01.2020 посадовою особою ГУ ДСНС України у Київській області був складений протокол КХ №016364 про адміністративне правопорушення відповідно до статті 188 - 8 КУпАП та 17.01.2020 - постанову КХ №016330 про накладення адміністративного стягнення на директора Бородянського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу "Буратіно" Бородянської селищної ради Київської області Середу Л.В.
Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об'єкта.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі - КЦЗ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно - рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч. 2 ст. 64 КЦЗ).
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч. 3 ст. 64 КЦЗ).
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 (далі - Положення №20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (абз.2 п.1 Положення №20/2013).
У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Згідно з частиною другою статті 51 КЦЗ, забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.
Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (ч. 3 ст. 55 КЦЗ).
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ).
У силу пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2. Ст.. 70 КЦЗ).
Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 КЦЗ, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.
Крім того, чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об'єкту. Більше того, за змістом частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Як вбачається з матеріалів справи, об'єктом перевірки був Бородянським ЗДО "Буратіно" за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 427-Б.
У рамках проведеної ГУ ДСНС України у Київській області перевірки було встановлено 12 порушень.
Заперечуючи проти задоволення адміністративного позову відповідач наголошував на тому, що на даний час ним максимально вживаються всі можливі заходи, спрямовані на усунення виявлених позивачем порушень законодавства.
На підтвердження своїх слів відповідач надав суду: інформаційну довідку про кількість дітей від 11.08.2020; інформаційну довідку про усунені порушення; копію технічного звіту ТОВ "Спецелектро" 2020 року; копію висновку лабораторних випробувань №5; копію рішення 21 сесії Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області 7 скликання від 27.02.2020 №1453-21-VII "Про затвердження плану заходів із усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки в закладах освіти Бородянської селищної об'єднаної територіальної громади на 2020 рік"; копію рішення 8 сесії Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області 7 скликання від 25.06.2019 №462-08-VII "Про утворення відділу освіти Бородянської селищної ради та затвердження Положення про відділ освіти Бородянської селищної ради"; копію свідоцтва про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 №06-020/19 від 22.03.2019; копію додатку до свідоцтва №06-020/19 від 22.03.2019; копію договору про виконання робіт №28 від 10.02.2021 (послуги з інженерного проектування з розробки проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт з встановлення системи пожежної сигналізації, системи керування евакуюванням); копію договору на виконання робіт №63 від 10.03.2021 (послуги з інженерного проектування з розробки проектно-кошторисної документації стадії РП на капітальний ремонт будівлі (встановлення огорожі покрівлі та системи блискавкозахисту, оброблення дерев'яних елементів горищних покриттів засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності), а також матеріали фотофіксації усунутих порушень.
Дослідивши вказані документи суд вважає, що останні не можуть бути підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову, оскільки такі матеріали фото фіксації не ідентифікують в повній мірі усунення всіх порушень.
Окрім того, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 11 грудня 2019 року (справа №826/10795/16) від 30 червня 2020 року (справа №826/7141/16), який зауважив, що “…відповідач згідно частини першої статті 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням та для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, акт органу державного нагляду щодо відсутності вищевказаних порушень суду не пред'явлено.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що встановлені в акті перевірки від 16.01.2020 №5 порушення не усунуті відповідачем, що не заперечується останнім у запереченнях на позовну заяву.
Водночас, суд звертає увагу на те, що відсутність або недостатність фінансових ресурсів, необхідних для усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, не є підставою для ухилення від виконання обов'язку по дотриманню таких вимог.
Лише обставина, що відповідач є користувачем установи, яка знаходиться у власності іншої юридичної особи, не звільняє його від обов'язку по дотриманню протипожежних вимог.
Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.
Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно з пунктом 5 Розділу І Правил №1417 особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об'єктах, їх права та обов'язки визначаються відповідно до законодавства.
Пунктом 6 цього ж Розділу передбачено, що у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об'єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів (п.1 Розділу ІІ Правил №1417).
Отже, забезпечення пожежної безпеки об'єкта є обов'язком, у тому числі, керівника суб'єкта, який експлуатує відповідні приміщення, обов'язки якого з цих питань визначаються у договірному порядку.
Крім того, суд звертає на правову позицію Верховного Суду, викладену у пункті 49 постанови від 20.11.2018 у справі №826/1024/18, за якою забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено на суб'єкта господарювання незалежно від того чи є він власником або користувачем об'єкта підвищеної небезпеки (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 77967910).
Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливають:
- на забезпечення безпеки роботи дошкільного навчального закладу, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;
- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;
- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;
- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.
При збереженні таких умов для відвідувачів та працівників дошкільного навчального закладу існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров'ю.
Суд констатує, що кожне із зазначених в акті перевірки від 16.01.2020 №5 порушень навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.
При цьому, суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.
Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.12.2019 у справі №320/7019/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того у п. 31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров'ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).
Отже, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
Суд зазначає, що згідно з пунктом 26 частини першої статті 2 КЦЗ, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на час розгляду даної справи в суді не усунуті, суд дійшов висновку, що вони можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов'язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі.
Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, мають системний та триваючий характер і фактично не усунуті відповідачем, а в умовах відсутності фінансування витрат на капітальний чи поточний ремонт порушення норм протипожежної безпеки та цивільного захисту, виявлені перевірками позивача, усунуті не будуть.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач не усунув порушення, які виявлені в ході проведення перевірки, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Бородянського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу "Буратіно" Бородянської селищної ради Київської області (код ЄДРПОУ 01331035) за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 427-Б, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 16.01.2020 №5.
При цьому суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в дошкільному навчальному закладі.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
У силу положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних і достовірних доказів, які спростовували б твердження позивача.
З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що наявність порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Бородянського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу "Буратіно" Бородянської селищної ради Київської області (код ЄДРПОУ 01331035) за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 427-Б, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 16.01.2020 №5.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.