з питання відводу судді
08 червня 2021 рокуСправа № 280/1447/19
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сіпаці А.В. по розгляду заяви поданої в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України по справі № 280/1447/19
за позовом ОСОБА_1
до Господарського суду Запорізької області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 280/1447/19 за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії, бездіяльність Господарського суду Запорізької області відносно не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 22 листопада 2004 року по 31 грудня 2005 року (включно) заробітної плати з урахуванням надбавки за вислугу років, розрахованої відповідно до приписів частини 4 статті 44 Закону України "Про статус суддів" № 2862-ХІІ від 15 грудня 1992 року.
Зобов'язано Господарський суд Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з урахуванням різниці виплаченої суми недоплачену в період з 22 листопада 2004 року по 31 грудня 2005 року (включно) заробітну плату з урахуванням надбавки за вислугу років, розрахованої відповідно до приписів частини 4 статті 44 Закону України "Про статус суддів" № 2862-ХІІ 15 грудня 1992 року, а саме 20 % від загальної суми щомісячного заробітку, включаючи посадовий оклад, премії, індексацію доходу, надбавки за особливий характер роботи, високі показники, додатковий оклад до щорічної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а в період з 15 квітня 2005 року по 31 грудня 2005 року (включно) з урахуванням доплати за кваліфікаційний 4 клас.
Зобов'язано Господарський суд Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням різниці виплаченої суми, заробітну плату за час перебування ним у 2005 році у відпустці та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, виплачену в цей період, з урахуванням донарахованої надбавки за вислугу років.
Зобов'язано Господарський суд Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та компенсацію відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" на суму недоплаченої в період 22 листопада 2004 року по 31 грудня 2005 року надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених у 2005 році сум заробітної плати під час відпустки та матеріальної допомоги для вирішення побутових питань.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
11 грудня 2020 року позивачем подано заяву в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 14.12.2020 заяву ОСОБА_1 подану в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 280/1447/19 за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії повернуто заявнику.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2021 ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 по справі № 280/1447/19 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відокремленні матеріали справи № 280/1447/19 26.05.2021 повернулись до Запорізького окружного адміністративного суду.
Після повторного автоматизованого розподілу заяву передано на розгляд судді Сіпаці А.В.
Ухвалою суду від 26.05.2021 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 подану в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України по справі № 280/1447/19, в порядку письмового провадження.
31.05.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Сіпаці по розгляду заяви, поданої в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України по справі № 280/1447/19.
Враховуючи, що в період з 28.05.2021 по 07.06.2021 суддя Сіпака А.В. перебував у відпустці, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2021 №02-35/21/34, розгляд заяви про відвід судді здійснюється у перший робочий день судді - 08.06.2021.
Так, в обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що суддя Сіпака A.B. ухиляється від судового контролю і є упередженим щодо нього. Вказане підтверджується вже тим, що скасовуючи ухвалу від 14 грудня 2020 року по справі № 280/1447/19, постановлену цим суддею, Третій апеляційний адміністративний суд зазначив, що приписами ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі, зокрема, у справах про стягнення заробітної плати. В силу викладеного на заявника не поширюється обов'язок сплати судового збору за звернення до суду з заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення. Якщо суддя Сіпака A.B. має належну кваліфікацію, то він повинен був це усвідомлювати. Якщо ж кваліфікація вказаного судді не ставиться під сумнів, тоді має право на існування припущення, що ухвалою від 14.12.2020 його заяву, подану в порядку ст. 383 КАС України у справі № 280/1447/19 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, повернуто заявнику навмисно. Іншим підтвердженням упередженості судді Сіпаки A.B. є те, що вказаний суддя, призначивши до розгляду заяву в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України по справі № 280/1447/19, в порядку письмового провадження, залишив поза увагою і взагалі не розглянув клопотання, подане ще 16.03.2021. В цьому клопотанні, заявник зазначає, що просив суд заяву від 11.12.2020 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених Господарським судом Запорізької області на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 у справі № 280/1447/19, розглянути в судовому засіданні з повідомленням та викликом сторін. Також просив суддю витребувати від Господарського суду Запорізької області всі документи бухгалтерського обліку, на підставі яких боржником здійснювалось нарахування ОСОБА_1 грошових сум на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 280/1447/19 та видано довідки від 24.01.2020 №1264, N1265, N1266, розрахунок перерахунку заробітної плати судді ОСОБА_1 за період з 22.11.2004 по 31.12.2005 (додаток до листа від 02.12.2020 № 020765), контррозрахунок від 02.12.2020 № 020662 та на його підставі нові довідки, а також детальний розрахунок кожної нарахованої суми, з поясненнями, читабельними таблицями (у разі наявності) у форматі А-4, шрифтом не менше ніж 12 за кожною довідкою чи контррозрахунком окремо. Крім того, заявник наголосив на тому, що наявні всі законодавчо визначені умови для призначення експертизи під час розгляду заяви від 11.12.2020 у справі № 280/1447/19, проте суддя Сіпака A.B. ці умови проігнорував, позбавивши його доступу до правосуддя. На думку заявника поведінка судді Сіпаки A.B. не є бездоганною і дає небезпідставні приводи для висновку про те, що суддя діяв упереджено та несправедливо, порушивши майнові та особисті права судді у відставці. З посиланням на п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України заявляє відвід судді Сіпаці А.В.
Суддя розглянувши заяву про відвід судді, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Зі змісту заяви про відвід вбачається, що позивач обґрунтовує свою заяву п.2, п.4 ч.1 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України.
В силу вказаної процесуальної норми суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи та якщо наявні інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Зазначена підстава для відводу є оціночною і має бути підтверджена доказами сторони, яка заявляє відвід.
Позивачем доказів існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не надано. Побоювання позивача, що суддя є небезстороннім не можна вважати об'єктивною обґрунтованою обставиною, позаяк по своїй суті вони є сугубо гіпотетичними і не підтверджуються такими фактами, які могли б викликати сумніви щодо неупередженості судді. Жодних обставин тому, що суддя не є вільною від стороннього впливу чи будь-якого втручання у судовий розгляд справи, у заяві про відвід не наведено.
Більше того, зі змісту заяви про відвід вбачається, що ОСОБА_1 передусім не погоджується із процесуальними рішеннями судді, зокрема із ухвалою від 14.12.2020 про повернення заяви поданої в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 280/1447/19 без розгляду, ухвалою про призначення до розгляду заяви, поданої в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України по справі № 280/1447/19, в порядку письмового провадження та діями стосовно вирішення поданих клопотань.
Щодо цього, варто зауважити, що відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2019 року по справі №855/35/19 зазначено, що незгода з процесуальним рішенням судді не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Відповідно до ч.4 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За таких обставин, оскільки заява про відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, то вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись статтями 36-41, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Визнати заяву про відвід судді Сіпаці А.В. необґрунтованою та передати адміністративну справу № 280/1447/19 разом із відокремленими матеріалами по справі № 280/1447/19 провадження №ПДРМ/280/5/21 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.В. Сіпака