07 червня 2021 року Справа № 280/3356/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
26 квітня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення.
Ухвалою суду від 30.05.2021 відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до розгляду без участі/виклику представників сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 04.04.2002 перебуває на квартирному обліку та у зв'язку із неотримання житлового приміщення звернувся до відповідача з заявою про виплату грошової компенсації за неотримане належне житлове приміщення, проте отримав відмову з посиланням на відсутність бюджетного фінансування на відповідні потреби. Разом з тим, позивач вважає отриману відмову такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що позивач дійсно поставлений на квартирний облік частини та занесений до загальної черги з 04.04.2002. При цьому, відповідач зазначив, що відповідно до положень чинного законодавства України надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення здійснюється в межах коштів, що передбачаються у державному бюджеті, проте, протягом 2019-2021 років в Державному бюджеті України не було передбачено видатків на виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення. Також, від Головного управління НГУ відповідні асигнування на рахунки військової частини не надходили, у зв'язку з чим виплата компенсації позивачу є неможливою. Посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №214 відповідач вважає безпідставними, оскільки позивачем не доведено, що він є учасником бойових дій на території інших держав, що виключає можливість застосування зазначеної постанови. Крім того, відповідач вказував на те, що виплата коштів повинна здійснюватися в порядку черговості постановки на квартирний облік, а порушення черговості може призвести до порушення інтересів інших осіб, які перебувають на обліку попереду позивача. З урахуванням викладеного у відзиві, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд встановив таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій та є особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку при ВЧ НОМЕР_1 НГУ з 04.04.2002 за номером 8 на загальних підставах та у списку на позачергове отримання житла з 25.03.2019 за номером 11.
У березні 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виділення йому грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
Листом ВЧ НОМЕР_1 від 05.04.2021 №3/33/10/3-866/о-9 позивачу відмовлено у виплаті компенсації з посиланням на те, що у 2020, 2021 роках ГУ НГУ кошти на компенсацію за належне для отримання жиле приміщення не виділяло. Також, зазначено про те, що при виділенні фінансування на виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, позивач буде розглянутий в порядку черги на засіданні житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 .
Позивач, не погодившись з правомірністю відмови у виплаті компенсації, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Тобто, законодавець у статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» делегував Кабінету Міністрів України право визначати порядок забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №728 затверджено Порядок визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - Порядок №728), який визначає механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах (далі - військові частини), а у разі їх розформування - у військових комісаріатах та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - компенсація).
Пунктом 3 Порядку №728 передбачено, що військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, мають право отримати компенсацію один раз протягом усього часу проходження військовослужбовцями військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Згідно пункту 5 Порядку №728, черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім'ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач дійсно перебуває на квартирному обліку у ВЧ НОМЕР_1 під номером 8 на загальних підставах та у списку на позачергове отримання житла під номером 11.
А відповідно, з урахуванням приписів пункту 5 Порядку №728, є правильними твердження відповідача про те, що виплата позивачу грошової компенсації можлива виключно в порядку черговості, оскільки інакше буде порушено не лише положення пункту 5 Порядку №728, а і права осіб які перебувають у черзі перед позивачем.
Відповідна правова позиція суду відповідає практиці Верховного Суду, зокрема викладеній у постанові від 11.12.2020 по справі №200/5680/19-а.
При цьому, посилання позивача на наявність у нього спеціального статусу учасника бойових дій, жодним чином не впливає на вирішення спірних правовідносин, оскільки позивач не перебуває під номером 1 у списку на позачергове отримання житла, як учасник бойових дій.
Також, суд вважає за необхідне вказати і на недотримання позивачем процедури отримання відповідної компенсації, яка закріплена у Порядку №728.
Так, відповідно до пункту 10 Порядку №728, житлові комісії військових частин, військових комісаріатів та квартирно-експлуатаційних установ (організацій) (далі - житлові комісії) письмово інформують військовослужбовців та членів їх сімей, у яких настала черга на отримання жилих приміщень у поточному році, про їх право на отримання компенсації та про її орієнтовний розмір.
Згідно пункту 11 Порядку №728, для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру житловій комісії подаються такі документи:
рапорт військовослужбовця (заява особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку, або члена сім'ї, зазначеної в абзацах четвертому і п'ятому пункту 2 цього Порядку) та нотаріально посвідчена згода членів його сім'ї на отримання компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення;
довідки про реєстрацію місця проживання (перебування) військовослужбовця та членів його сім'ї;
копії паспорта військовослужбовця і повнолітніх членів сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
копія свідоцтва про шлюб (за наявності);
копія свідоцтва про народження дитини (за наявності);
копія облікової картки фізичної особи - платника податків (військовослужбовця та членів його сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов);
копія свідоцтва про право власності на житло за його наявності (військовослужбовця та членів його сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов);
довідка про отримання (неотримання) житла військовослужбовцем з колишнього місця перебування його на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;
витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належне військовослужбовцю та членам його сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нерухоме майно;
дозвіл органу опіки і піклування на отримання неповнолітнім членом сім'ї компенсації у випадках, визначених законодавством.
Отже, відповідно до умов Порядку №728, поданню військовослужбовцем рапорту на отримання компенсації передує отримання військовослужбовцем листа від житлової комісії військової частини про те, що настала черга відповідного військовослужбовця на отримання компенсації, і лише після цього особа повинна подати до житлової комісії документи передбачені у пункті 11 Порядку для отримання компенації.
Разом з тим, судом встановлено, що черга позивача на отримання компенсації за списками ВЧ НОМЕР_1 станом на 2021 рік не настала, позивач про можливість отримання компенсації житловою комісією не повідомлявся, а відповідно були відсутні підстави для направлення документів щодо отримання відповідної компенсації.
При цьому, суд зауважує на те, що фактично позивачу не було відмовлено у виплаті компенсації, не вказано на відсутність у позивача відповідного права, тощо, а вказано лише на дві обставини, а саме на відсутність бюджетних призначень на відповідні потреби та на те, що виплата компенсації буде здійснюватися в порядку черговості за списками житлово-побутової комісії ВЧ НОМЕР_1 .
Також, позивач звертаючись до ВЧ НОМЕР_1 з вимогою про нарахування та виплату компенсації також не врахував положення пункту 13 Порядку №728, відповідно до яких Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, Адміністрація Держприкордонслужби, СБУ, ДСНС, Служба зовнішньої розвідки, Національна гвардія, Управління державної охорони, ДКА, Адміністрація Держспецзв'язку надає компенсацію шляхом перерахування коштів на поточний рахунок особи, що має право на її отримання, відкритий у банку…
Тобто, відповідач не є уповноваженим органом на виплату позивачу грошової компенсації за належне житлове приміщення.
Крім того, у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №728 «Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян», яка на момент спірних правовідносин є чинною та не скасованою, передбачено, що надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення здійснюється в межах коштів, що передбачаються у державному бюджеті.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, в Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» відповідних видатків не передбачено.
Щодо посилань позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №214, то суд вважає такі помилковими, оскільки положення зазначеної постанови регулюють питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей.
Проте, доказів того, що позивач брав участь у бойових діях на території інших держав матеріали справи не містять.
Більш того, Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №214, також передбачає виплату компенсації виключно в порядку черговості постановки на облік.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем було правомірно та обґрунтовано вказано на те, що виплата компенсації за належне житлове приміщення буде проводитись позивачу в порядку черговості виникнення права.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було порушено прав та законних інтересів позивача, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241-243, 254-263 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Новікова