31 травня 2021 рокум. Ужгород№ 260/1354/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Поп Н.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 - не з'явився;
відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - представник - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
13 квітня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), яким просить суд: "1. Прийняти адміністративний позов до проводження; 2. Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін; 3. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію "майстра", за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у 2012-2013 роках, у розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру; 4. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за кваліфікацію "майстра" з 21 вересня 2012 року по 11 вересня 2013 року включно, в розмірі 11% посадового окладу, визначеному у додатку №25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", з урахуванням виплачених сум; 5. Звільнити від сплати судового збору на підставі пунктів 1, 12 та 13 частини І1 статті 5 Закону України "Про судовий збір"."
16 квітня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням та (або) викликом учасників справи.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у задоволенні клопотання представника відповідача про перехід до загального позовного провадження було відмовлено.
12 травня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив на позов відповідно до якого останній просив адміністративний позов залишити без розгляду. В обґрунтування клопотання зазначило, що позивачеві було відомо про нібито порушення її права з вересня 2013 року, однак з вказаним позовом вона звернулася до суду лише в квітні 2021 року, з пропуском місячного строку звернення (а.с.а.с. 22-24).
Вирішуючи питання щодо пропуску строку звернення до суду позивачем з вказаним позовом, суд враховує таке.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України.
Згідно зі статтею 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до статті 1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 9 частиною 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
За приписами частини 2 цієї ж статті до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням: щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до статті 233 частини 2 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь- яким строком.
Перебування особи на публічній службі є однією з форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю.
Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у випадку порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. У разі пред'явлення вимог про стягнення будь-яких виплат, що входять до структури заробітної плати, і застосування цих положень, не пов'язане з фактом нарахування чи не нарахування роботодавцем спірних виплат.
У зв'язку із зазначеним, суд звертає увагу відповідача, що стаття 122 частина 5 КАС України є загальною нормою права та не застосовується до спорів щодо стягнення заробітної плати, незважаючи на те, що спірні правовідносини виникли під час проходження позивачем публічної служби.
Дані обставини вказують на необґрунтованість поданого представником відповідача клопотання про залишення без розгляду позовної заяви, а тому суд відмовляє у його задоволенні.
Керуючись статями 121, 122, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 31 травня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було виготовлено 07 червня 2021 року.
Суддя С.Є. Гаврилко