07 червня 2021 рокум. Ужгород№ 260/1096/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідачем подано до суду відзив в якому просить про залишення позовних вимог без розгляду, що виходять за межі шестимісячного терміну звернення до суду та витребувати від Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальнох підтримки первинні документи, де відображено відомості про нараховану та виплачену заробітну плату; положення про преміювання; накази про присвоєння премії та встановлених в довідці №ХР12873 надбавок.
Розглянувши клопотання про витребування доказів, судом встановлено наступне.
У відповідності до ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.3-5 ст.79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Відповідно до ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Як вбачається із заявленого представником відповідача клопотання, представник просить витребувати від Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальнох підтримки первинні документи, де відображено відомості про нараховану та виплачену заробітну плату; положення про преміювання; накази про присвоєння премії та встановлених в довідці №12873 надбавок.
Однак, представником відповідача в заявленому клопотанні про витребування доказів не наведено конкретних обставин, які може підтвердити кожен із витребуваних представником доказів та їх значення для правильного розгляду та вирішення справи, не наведено причин, за яких не можуть одержати докази, які просять витребувати у клопотанні.
Крім цього, до клопотання не долучені відомості, що свідчать про неможливість отримання таких доказів особисто представником відповідача.
Суд також виходить із того, що відповідач повертаючи довідку, не ставив під сумнів її зміст та складові, а обґрунтував причину повернення довідки відсутністю механізму для перерахунку пенсії.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що у відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Таким чином, суд приходить висновку, що клопотання відповідача не відповідає вимогам ч.2 ст.80 КАС України, є необґрунтованим, та відповідно не підлягає задоволенню.
Розглянувши заявлене клопотання відповідача про залишення позовних вимог без розгляду, що виходять за межі шестимісячного терміну звернення, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач дізнався про порушення своїх прав після звернення із заявою про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії до відповідача.
01 березня 2021 року позивач звернувся із заявою для перерахунку та виплати пенсії до ГУ ПФУ у Закарпатській області, відповідно до якої просить здійснити обчислення та перерахунок пенсії з 01.04.2019р. на підставі нової довідки, яка була направлена на адресу ГУ ПФУ в Закарпатській області.
16 березня 2021 року ГУ ПФУ у Закарпатській області листом надало відповідь, де зазначило, що після визнання протиправними та нечинними пунктів 1-2 Постанови № 103 інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій у відповідності до ст. 63 Закону Урядом не приймалось. Таким чином, враховуючи вищенаведене, повернули без виконання довідку, яка була надана для перерахунку пенсії.
Отже, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду не пропущений, оскільки про порушення своїх прав, свобод чи інтересів позивач дізнався із листа від 16 березня 2021 року та, як наслідок, звернувся до суду 29 березня 2021 року, тобто в межах наданого шестимісячного строку для звернення.
Крім того, відповідачем було обґрунтовано підстави для залишення позовних вимог без розгляду, посилаючись на правову позицію в постанові ВП ВС від 24.12.2020 року у справі № 510/1286/16-а, однак, суд вважає за необхідне зазначити, що спір в даній адміністративній справі прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі.
Згідно з ч.3 ст.51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 24.12.2020 року (справа № 510/1286-16-а) зробила висновок, що норми статті 87 Закону № 1788-ХІІ, статті 46 Закону № 1058-ІV і статей 51, 55 Закону №2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Тому, в даній праві суд приходить до висновку, що застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.2 ст.122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбаченого ст.51 Закону №2262-ХІІ права на перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення.
Отже спірні правовідносини пов'язані з не проведенням перерахунку з вини пенсійного органу згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством та такий проводиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Виходячи із заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що дане клопотання є не обґрунтованим та таким, у задоволенні якого слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.9, 73, 77, 79, 80, 229, 240, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про залишення позову без розгляду - відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про витребування доказів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П.Микуляк