02 червня 2021 року м. Ужгород№ 260/1174/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Дору Ю.Ю.,
за участі:
секретаря судового засідання - Завидняк А.В.,
представника позивача - Романюк Д.В.;
представника відповідача - Буря В.В.,
третя особа - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Керівника Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області (вул. І.Сечені, буд. 15,м. Берегово, Берегівський район, Закарпатська область,90200, код ЄДРПОУ 02909967) до Державного підприємства "Берегівське лісове господарство " (вул. Головна, буд. 50а,с. Яноші, Берегівський район, Закарпатська область,90233, код ЄДРПОУ 22114537) за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Департамент екології та природніх ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації (8800, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 38766364) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Керівник Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Берегівське лісове господарство" (далі - відповідач), третя особа - Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації згідно якого просив суд: 1.Визнати протиправною бездіяльність ДП "Берегівське лісове господарство" та зобов'язати відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення "Сілаш" загальною площею 75,5 га, вартістю 28 млн 169 050,00 грн., який знаходиться на території ДП "Берегівське лісове господарство" та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Позовні вимоги мотивовано тим, що Берегівською місцевою прокуратурою в ході моніторингу використання земельних ділянок виявлено факт порушення природо-охоронного законодавства на території Берегівського району. Так, рішенням Закарпатської обласної ради № 143 від 08.07.2010 року «Про оголошення об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення», з метою збереження га збереження в природному стані ботанічний заказник місцевого значення «Сілаш» додано до об'єктів і природно-заповідного фонду місцевого значення. Визначений землекористувач (землевласник) - Державне підприємство «Берегівське лісове господарство» зобов'язано дотримуватись встановленого режиму для території (об'єкта) природно - заповідного фонду; не здійснювати у межах території (об'єкта ) природно - заповідного фонду забороненої господарської діяльності; вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій га шкідливого впливу па територію (об'єкт) природно-заповідного фонду; дотримуватися вимог щодо використання території (об'єкта) природно - заповідного фонду; забезпечити охорону та збереження ці тих природних комплексів території (об'єкта) природно - заповідного фонду. Також, Землекористувач (землевласник) забезпечує охорону та збереження території об'єкта, що перебуває у його користуванні ( власності). Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області від 03.12.2020 року № 10-7-0.5-9762/2-20 у головному управлінні відсутня інформація про розроблення документації з землеустрою та встановлення в натурі меж об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення «Сілаш». Таким чином, протягом 10 років не вживаються заходи щодо винесення меж ботанічного заказника місцевого значення «Сілаш» та не закріплено його межі в натурі, що в свою чергу унеможливлює його належне використання за зберігання, існує ймовірність використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки межі заказника не відомо де починаються та невідомо де закінчуються. Враховуючи вищенаведене, керівник Берегівської місцевої прокуратури звернувся за захистом порушеного права.
Ухвалою суду від 08 квітня 2021 року відкрито провадження у адміністративній справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
27 квітня 2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зокрема вказано, що позивачем не вказано жодну норму законодавства, яка б надавала будь-якому суб'єкту владних повноважень право звертатися до адміністративного суду з позовом до юридичної особи публічного права про визнання протиправними бездіяльності такої особи, яка проявляється у невжитті заходів для оформлення землевпорядної документації на об'єкти природно-заповідного фонду та винесення їх меж в натуру (на місцевості) та зобов'язання вчинити відповідні дії. Зазначив, що на момент створення Заказника нормативно- правових актів та Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Сілаш», межі заказника винесено в натурі (на місцевості) при його створенні, шляхом встановлення в натурі меж земельної ділянки під об'єктом природно-заповідного фонду та нанесення на планово- картографічні матеріали лісовпорядкування. В подальшому, у зв'язку з відсутністю зміни меж об'єкта природно-заповідного фонду - ботанічного заказника місцевого значення « Сілаш », нове встановлення його меж не проводилося. (а.с.40-48)
01 червня 2021 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якому проти відзиву заперечив, просив позов задовільнити повністю. (а.с.111-115)
У судовому засіданні 02 червня 2021 року представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила такі задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечив, надавши суду заперечення та вказавши, що вимоги керівника Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області є безпідставними та задоволенню не підлягають
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до вимог статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до преамбули Закону України "Про природно-заповідний фонд України", природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
В даному випадку прокурор звернувся до суду на виконання конституційної функції, передбаченої ст. 131-1 Конституції України, тобто прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій звернувся до адміністративного суду із позовною заявою про захист інтересів держави,
Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Тобто, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
В даному випадку, прокурор звернувся до суду, оскільки уповноважений державний орган, а саме Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської облдержадміністрації після повідомлення про вказане порушення прокуратурою згідно листа №07.31-96-274 вих.21 від 19.01.2021 року не вжив жодних заходів щодо усунення вказаних порушень.(а.с.21)
Аналогічну позицію виклав Верховний Суд у постанові по справі №809/807/17 від 08.12.2020 року.
Судом встановлено, що Берегівською місцевою прокуратурою в ході моніторингу використання земельних ділянок виявлено факт порушення природо-охоронного законодавства на території Берегівського району. Так, рішенням Закарпатської обласної ради № 143 від 08.07.2010 року «Про оголошення об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення», з метою збереження га збереження в природному стані ботанічний заказник місцевого значення « Сілаш » додано до об'єктів і природно-заповідного фонду місцевого значення. (а.с. 14)
Відповідно до положення, затвердженого розпорядженням голови державної адміністрації 13.02.2020 за № 80, ботанічний заказник місцевого значення «Сілаш» загальною площею 75,5 га - землекористувач ДП «Берегівське лісове господарство», входить до складу природно - заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлений особливий режим охорони, відтворення та використання. (а.с.12-14) Заказник загальною площею пунктом 1.6 вказаного вище Положення передбачено, що межі Заказника встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж Заказника в натурі його межі визначаються відповідно до проекту його створення.
Зокрема, п. 1.6, 1.5 Положенням встановлено, що Положенням встановлено що землекористувачем є Державне підприємство «Берегівське лісове господарство» на яке і покладено зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження Заказника.
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» Державнім управлінням екології та природних ресурсів в Закарпатській області, згідно і охоронним зобов'язанням № 06-24/846/8 від 01.04.2020 року передано під охорону землекористувачу (землевласнику) Державному підприємству «Берегівське лісове господарство» загальною площею 75,5 та розташований у таких кварталах: 025 (виділи 1-3, 5- 6, 8- 9, 11-12); (виділи 1-7) Чизайського лісництва державного підприємства «Берегівське лісове господарство» Берегівського району. (а.с.15-16). Разом з тим, Державне підприємство "Берегівське лісове господарство" зобов'язано дотримуватись встановленого режиму для території (об'єкта) природно - заповідного фонду; не здійснювати у межах території (об'єкта ) природно - заповідного фонду забороненої господарської діяльності; вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій га шкідливого впливу па територію (об'єкт) природно-заповідного фонду; дотримуватися вимог щодо використання території (об'єкта) природно - заповідного фонду; забезпечити охорону та збереження ці тих природних комплексів території (об'єкта) природно - заповідного фонду. Також, Землекористувач (землевласник) забезпечує охорону та збереження території об'єкта, що перебуває у його користуванні ( власності).
Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області від 03.12.2020 № 10-7-0.5-9762/2-20 у головному управлінні відсутня інформація про розроблення документації з землеустрою та встановлення в натурі меж об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення «Сілаш». (а.с.18) Дана інформація свідчить, що відповідачем, не вживаються заходи щодо винесення меж ботанічного заказника місцевого значення « Сілаш » та не закріплено його межі в натурі, що в свою чергу унеможливлює його належне використання за зберігання, існує ймовірність використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки межі заказника не відомо де починаються та невідомо де закінчуються. Тому суд відхиляє твердження відповідача, що межі ботанічного заказника місцевого значення « Сілаш » встановлені, виділені в натурі та мають чіткі межі, оскільки як встановлено вище це прямо заперечується.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Земельного кодексу України встановлено, суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема як землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом.
Частиною 1 статті 7 Закону України « Про природо-заповідний фонд України» та статтею 43 Земельного кодексу України передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
У статті 79 Земельного кодексу України, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
У частині 3 ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено що Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядкую Землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
У статті 20 Закону України «Про землеустрій» землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).
Статтею 22 Закону України «Про землеустрій» визначено, що підставою для проведення землеустрою є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; судові рішення.
Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів є одним з видів документації, відповідно до ст 25 Закону України «Про землеустрій».
Стаття 26 Закону України «Про землеустрій» визначає, що Замовниками документації із землеустрою можуть бути зокрема і землекористувачі.
Відповідно до статті 47 Закону України «Про землеустрій», проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об'єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до статті 186-1 Земельного кодексу України (чинної на момент правовідносин), проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об'єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, а земельної ділянки, розташованої у зоні відчуження або зоні безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
З урахуванням вищевказаного законодавства, судом встановлено що на відповідача - Державне підприємство "Берегівське лісове господарство" покладено обов'язок із організації проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення «Сілаш» загальною площею 75,5 га, що знаходиться в межах ДП «Берегівське лісове господарство» та закріплення їх в натурі (на місцевості), проте як встановлено до цього часу не вжито заходів для оформлення землевпорядної документації заказника.
Згідно з статтями 6, 19 Конституції України: органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема щодо оскарження рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на положення ч. 2 ст. 139 КАС України, судовий збір у даній справі з відповідача стягненню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги обставини у справі, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 6, 9, 72-76, 126, 139, 242 -246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Керівника Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області (вул. І.Сечені, буд. 15,м. Берегово,Берегівський район, Закарпатська область,90200, код ЄДРПОУ 02909967 ) до Державного підприємства "Берегівське лісове господарство " (вул. Головна, буд. 50а,с. Яноші,Берегівський район, Закарпатська область,90233, код ЄДРПОУ 22114537) за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Департамент екології та природніх ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації (8800, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 38766364) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» (вул. Головна, буд. 50а,с. Яноші,Берегівський район, Закарпатська область,90233, код ЄДРПОУ 22114537) та зобов'язати відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення "Сілаш" загальною площею 75,5 га, вартістю 28 млн 169 050,00 грн., який знаходиться на території ДП "Берегівське лісове господарство" та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 07.06.2021 року.
СуддяЮ.Ю.Дору