про залишення позовної заяви без руху
07 червня 2021 року м. Житомир справа № 240/11066/21
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, стягнення коштів,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача які полягають у зменшенні при нарахуванні належного розміру середнього заробітку;
- стягнути з відповідача залишок невиплаченого середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 207406,04 грн.
Перевіряючи матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд вважає, що така не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з наступних підстав.
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлений ст. 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов'язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що підставою для звернення з даним позовом до суду стала виплата позивачу Військовою частиною НОМЕР_1 індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2016 по 01.03.2018 не в день його звільнення з військової служби - 01.01.2020, а 16.12.2020, тобто із затримкою повного розрахунку при звільненні. З огляду на що, ОСОБА_1 звернувся із даним позовом до суду з вимогою про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 середнього заробітку в сумі 207406,04 грн.
Таким чином, саме з 16.12.2020 - з моменту отримання позивачем індексації грошового забезпечення для позивача розпочався перебіг процесуального строку на звернення з даним позовом до суду, оскільки саме з цього дня позивач дізнавався (мав реальну можливість дізнатися) про те, що Військова частина НОМЕР_1 , з вини якої сталась затримка виплати всіх належних йому при звільненні сум, фактично з ним розрахувалась, однак не виплатила при цьому середнього заробітку за час затримки виплати індексації грошового забезпечення.
Відтак, перебіг строку звернення до адміністративного суд почався для позивача з 16.12.2020.
Оскільки спірні правовідносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають положення КАС України, як норми спеціального закону, а не положення КЗПП. Зазначеного висновку, дійшов Верховний Суд у постанові від 22.01.2020 у справі №620/1982/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас, з вказаним адміністративний позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 04 червня 2021 року, що свідчить на користь висновку про пропуск позивачем, встановленого в ч. 5 ст. 122 КАС України місячного строку звернення до суду.
Частиною 1 ст. 121 КАС України закріплено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з тим із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду позивач не звертався.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Таким чином, позивачеві слід надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із обґрунтуванням підстав для поновлення строку, які об'єктивно перешкоджали позивачеві починаючи з 16.12.2020 звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст. 122 КАС України.
Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору, однак у п. 3 прохальної частини позову просить відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнити від сплати судового збору.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Суд зазначає, що 01.01.2020 позивач звільнений з військової служби, а отже, не є військовослужбовцем, і предметом розгляду у даній справі є питання відшкодування, передбаченого статтею 117 Кодексу законів про працю України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, внаслідок чого вказана справа не пов'язана з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень пункту 12 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Аналогічна правова позиція підтримана Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 23.02.2021 у справі № 360/3166/20, в ухвалі від 24.01.2020 по справі № 260/1149/19 від 29.10.2020 у справі 540/544/20.
Таким чином, доводи позивач про те , що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч. 1 ст.5 Закону України Про судовий збір" є помилковим.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270,00 грн.
Отже, оскільки вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні мають майновий характер, позивач зобов'язаний сплатити судовий збір в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи ціну позову, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з відповідною вимогою щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні становить 2074,06 грн.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску
- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 2074,06 грн, сплаченого за реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл./ТГ м.Житомир/22030101;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Рахунок отримувача: UA 048999980313181206084006797;
Код отримувача: 37976485;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
Призначення платежу ;101;__________(РНОКПП позивача. Судовий збір, за позовом ___________ (ПІП позивача), Житомирський окружний адміністративний суд.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Лавренчук