(про відмову у роз'ясненні судового рішення)
07 червня 2021 року м. Житомир справа № 240/18457/20
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши заяву позивача про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 15.02.2021 позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Житомирської обласної прокуратури щодо ненарахування ОСОБА_1 з 27.03.2020 заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та зобов'язано Житомирську обласну прокуратуру нарахувати ОСОБА_1 заробітну плату (включаючи оплату часу відпусток) за період з 27.03.2020 виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій, й виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період.
Вказане рішення набрало законної сили 22.04.2021.
24.05.2021 до суду надійшла заява позивача про роз'яснення судового рішення, в якій просить роз'яснити рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі № 240/18457/20 в частині періоду, за який Житомирській обласній прокуратурі необхідно нарахувати їй заробітну плату виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням усіх встановлених надбавок і премій, й виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат, зазначивши дату чи подію, що відзначає кінець відповідного періоду.
Згідно з ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового
Розгляд поданої позивачем заяви про роз'яснення судового рішення, суд вважає за можливе розглянути в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву суд дійшов наступного висновку.
Положеннями частин 1, 2 та 4 ст. 254 КАС України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановляння ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно з п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання. Роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення суду має відповідати його резолютивній частині.
Отже, за змістом викладеного роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом - відсутністю причинно-наслідкових зв'язків у межах документу, невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині; недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення.
Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановляння додаткового рішення цим же судом.
Так, в обґрунтування вказаної заяви посилається на незрозумілість (неясність) в частині, що стосується періоду, за який необхідно відповідачу провести перерахунок ОСОБА_1 заробітної плати і здійснити відповідну її виплату.
Натомість, суд вважає, що в рішенні від 15.02.2021, чітко та зрозуміло викладено його зміст, при цьому рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства, є вмотивованим і зрозумілим, вказані Закони України та нормативно-правові акти якими керувався суд при вирішенні позову, містять чіткий порядок її виконання, у мотивувальній та резолютивній частинах рішення суду зазначено усі обставини справи та мотиви, з які суд врахував при прийнятті рішення, і положення Закону, яким він керувався з огляду на об'єкт порушеного права.
Разом з тим, судом у прийнятому рішенні наголошено, що дія окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, згідно рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 у справі № 1-223/2018(2840/18), втратила чинність 26.03.2020, а тому відповідно до абз. 3 п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-IX від 19.09.2019 за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
При цьому, судом відмічено, що визначення конкретної суми у вигляді недоотриманої заробітної плати знаходиться у площині дискреційних повноважень відповідача Житомирської обласної прокуратури.
Крім того, рішення суду у даній справі, переглянуто в апеляційному провадженні та залишено без змін.
Водночас, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернення до суду з відповідним позовом в разі, якщо вважає, що Житомирською обласною прокуратурою порушено її права та інтереси в частині виплати заробітної плати з 27.03.2020 відповідно до положень ст.81 Закону України «Про прокуратуру».
Таким чином, на думку суду, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз'яснення судового рішення, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 необхідно відмовити, з підстав її безпідставності та необґрунтованості.
На підставі викладеного, керуючись положеннями статей 241, 248, 254, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення від 15.02.2021 у справі №240/18457/20, - відмовити
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст ухвали складено: 07.06.2021.