(про відмову у відводі судді)
08 червня 2021 року м. Житомир справа № 240/3029/21
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Липи В.А., розглянувши заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі, Управління соціального захисту населення Богунського району м.Житомир про відвід судді,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління соціального захисту населення Богунського району м. Житомира про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної та матеріальної шкоди з підстав незаконності дій відповідачів.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Гуріна Д.М. від 30 березня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/3029/21 та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
12.04.2021 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд адміністративної справи №240/3029/21 у порядку загального позовного провадження обґрунтоване складністю справи, а також тим, що справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, в яких позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слід розглядати у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Гуріна Д.М. від 19.04.2021 у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження від 12 квітня 2021 року вх. №18466/21 - відмовлено.
05.05.2021 позивачем подано заяву про відвід судді.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 05.05.2021 (вх.№23138/21) про відвід судді Житомирського окружного адміністративного суду Гуріна Д.М. від розгляду адміністративної справи №240/3029/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та до Управління соціального захисту населення Богунського району м. Житомира про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити певні дії, відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
19.05.2021 позивачем вдруге подано заяву про відвід судді Гуріна Д.М.
20.05.2021 ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду передано справу №240/3029/21 іншому суду у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання щодо відводу. Зупинено провадження в адміністративній справі №240/3029/21 до вирішення заяви про відвід суду від 19.05.2021.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді Житомирського окружного адміністративного суду Гуріна Д.М. від розгляду адміністративної справи №240/3029/21.
Ухвалою суду від 02.06.2021 поновлено провадження у справі та відмовлено позивачу у задоволенні клопотань про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
02.06.2021 на адресу суду від позивача втретє надійшла заява про відвід судді Гуріна Д.М.
В обґрунтування заяви про відвід суду позивач вказав на те, що суддя Гурін Д.М. при підготовці справи до розгляду порушує право позивача на належний, своєчасний, справедливий суд, не виконує виховну функцію суду норми Кодексу адміністративного судочинства України та Конвенцію про права людини і основоположні свободи, Конвенцію про права осіб з інвалідністю та Конституції України, з невідомих причин призначивши розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, чим довготривало позбавляє позивача належної соціальної виплати, а також позбавляє права позивача відстоювати свою позицію в суді та звільняє відповідачів від обов'язку пояснити свої дії про порушення права позивача і надання ними належних, законних, достатніх і зрозумілих доказів суду і позивачу, що передбачене ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, надати пояснення не виконання відповідачами рішень судів, що набрали законної сили, /порушення ст.124 КУ/, та позбавляє можливості звернення до відповідних міжнародних судових установ - членом, або учасником яких є Україна, зокрема Європейського суду з прав людини.
Крім того, позивач зазначив, що він тричі звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження згідно вимог ст.2-12, 77, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, однак суддя Гурін Д.М. відмовив у призначенні справи за правилами загального позовного провадження. Вказане, на думку позивача, свідчить про те, що суддя не враховує вимоги передбачені Конвенцією про права інвалідів, практику ЄСПЛ, для забезпечення соціальних прав позивача і належне правосуддя, додатково створює нові бар'єри, стереотипи, порушення права інваліда не може розглядатися судом, як відповідальність лише установ, організацій, має бути такий підхід суду, що базується на дотриманні прав людей з інвалідністю і стосується їх життєдіяльності, повного їх включення в життя суспільства.
Також, позивач зазначив, що суддею не було враховано вимог п.2 ч.4 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах, щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1135000 грн) ціна позову від 01.03.2021 (5680000 грн).
Поміж іншого, позивач вважає, що судом не дотримано права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод гарантованих Конституцією України і Конвенцією про права осіб з інвалідністю, адже спрощений розгляд позовного провадження, на думку позивача, позбавляє його права гарантованого ч.3 ст.55 Конституції України.
Частинами 3 та 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду №58 від 04.06.2021 призначено автоматизований розподіл для визначення судді щодо вирішення питання про відвід судді.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи головуючим суддею для вирішення питання про відвід судді визначено Липу В.А.
Частиною 8 статті 40 КАС України визначено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 11 ст. 40 КАС України).
Вирішуючи заяву про відвід судді та ознайомившись з підставами, що слугували для подання вказаної заяви, суд дійшов наступного висновку.
Підстави для відводу судді визначено частиною першою статті 36 КАС України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи:
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син. дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім і або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Водночас, згідно з частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень у інших справах, у т.ч. подібних.
Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Вказані поняття є тісно пов'язаними між собою: з суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання, а об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Враховуючи викладені обґрунтування поданої позивачем заяви, суд дійшов висновку, що доводи позивача ґрунтуються на його незгоді з прийнятими процесуальними рішеннями судді Гуріна Д.М., щодо відмови у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи №240/3029/21 у порядку загального позовного провадження.
Разом з тим, зазначені обставини не можуть слугувати підставами для відведення судді як такі, що викликають сумнів у об'єктивності та неупередженості, оскільки є лише суб'єктивними припущеннями заявника та незгодою з процесуальними рішеннями судді.
Перевіряючи вказані у заяві про відвід обставини, суд дійшов висновку, що вони стосуються виключно процесуальних рішень головуючого судді Гуріна Д.М., прийнятих ним під час розгляду адміністративної справи №240/3029/21, та носять оціночний характер і не можуть слугувати доказами упередженості та необ'єктивності судді Гуріна Д.М. при розгляді адміністративної справи №240/3029/21.
Будь-яких доказів, які підтверджували б пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду при розгляді даної справи, з матеріалів справи та заяви про відвід не вбачається.
Враховуючи наведене, суд вважає, що заявлені підстави для відводу судді Гуріна Д.М. є такими, які не ґрунтуються на приписах ч.4 ст.36 КАС України, не підтверджені належними і допустимими доказами і є лише особистими припущеннями ОСОБА_1 .
Таким чином, судом не встановлено обставин, які можуть свідчити про упередженість судді Гуріна Д.М. під час розгляду адміністративної справи №240/3029/21, відтак заява про відвід є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді Житомирського окружного адміністративного суду Гуріна Д.М. від розгляду адміністративної справи №240/3029/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління соціального захисту населення Богунського району м. Житомира про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити певні дії, відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.
Суддя В.А. Липа