08 червня 2021 року Справа № 160/4937/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному провадженні (письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького про стягнення заборгованості, -
Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - Адміністрація Держприкордонслужби, позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького ( далі - Національна академія, третя особа), в якій позивач просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України грошові кошти в розмірі 59634,03 грн (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот тридцять чотири гривні 03 коп.) - витрати, пов'язані з його утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького з 02.08.2018 по 10.03.2021 року на посаді курсанта. Наказом ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького від 09.03.2021 № 164-ос з відповідачем було припинено контракт про проходження військової служби (навчання) за підпунктом "д" (через службову невідповідність) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до підпункту 6 (через небажання продовжувати навчання) пункту 280 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента №1115/2009 від 29.12.2009 року з 10.03.2021 року. Вислуга календарних років на день його звільнення складає 02 роки 07 місяців 08 днів. Відповідач під час навчання у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького перебував на повному державному забезпеченні за рахунок коштів Державного бюджету України, а відтак після припинення контракту дії відповідача заподіяли державі шкоду на суму 59634,03 грн. У добровільному порядку відповідач витрат пов'язаних з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі не відшкодовував, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 06.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національну академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.
Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач суду відзив на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.
На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом встановлено, що між Державною прикордонною службою України в особі тимчасово виконуючого обов'язки ректора Національної академії полковником Веретільником В.В. та курсантом ОСОБА_1 02.08.2018 року укладено контракт про проходження військової служби (навчання) курсантами вищого військового навчального закладу Державної прикордонної служби України. Відповідач за умовами контракту прийняв на себе всі зазначені в ньому зобов'язання, про що свідчить підпис відповідача у контракті.
Відповідно до витягу з наказу ректора Національної академії від 02.08.2018 року №498-ОС ОСОБА_1 зараховано на всі види забезпечення без атестатів, присвоєне військове звання солдат та призначено на посаду курсанта.
22.02.2021 року відповідач подав рапорт на ім'я начальника навчального курсу про відрахування його з курсу у зв'язку з небажанням продовжувати навчання.
Згідно з витягом з наказу ректора Національної академії від 09.03.2021 року №164-ОС сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення та припинено контракт про проходження військової служби з 10.03.2021 року.
Згідно із розрахунком №7 від 09.03.2021 року коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , з яким він був ознайомлений під особистий підпис, фактичні витрати, пов'язані з утриманням складають 59 634,03 грн., з них: грошове забезпечення у сумі 18 776,41 грн., речове забезпечення 7 375,83 грн., продовольче забезпечення 23 889,26 грн., медичне забезпечення 257,53 грн., забезпечення комунальними послугами та електроносіями 9 335,00 грн., проїзд до місця проведення канікулярної відпуски та назад - 0,00 грн.
Відповідно до абзацу 12 пункту 1 Контракту про проходження військової служби (навчання) від 02.08.2018 року ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу на посадах офіцерського складу відшкодувати Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі відповідно до порядку і умов, установлених Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку із недотриманням вказаного зобов'язання позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Спірні правовідносини щодо проходження громадянами України військової служби, навчання у вищих військових навчальних закладах, врегульовані Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до положень частини 6 статті 2 цього Закону до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).
За правилами частин 3 та 5 статті 25 Закону № 2232-XII зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань; з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону № 2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є" , "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж" , "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання визначено Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 (далі - Порядок № 964).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 року № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат).
Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку розрахунку витрат витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.
За змістом пункту 2.1.4 Порядку розрахунку витрат витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
Відповідно до пункту 2.1.6 Порядку розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Наявною в матеріалах справи копією розрахунку витрат на утримання у Національній академії ОСОБА_1 від 09.03.2021 року №7 підтверджено, що заборгованість відповідача з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням в академії складає 59 634, 03 грн. (а.с. 11).
Пунктами 7-8 Порядку № 964 передбачено, що у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку, а сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.
Станом на день подачі позову за відповідачем рахується заборгованість в сумі 59 634, 03 грн.
Суд зазначає, що курсанти, які навчаються в Національній академії перебувають на повному державному забезпечені; кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними). Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач на час розгляду справи судом зазначену вище суму коштів не відшкодував, що є підставою для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2 270,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №769 від 18.03.2021 року.
З огляду на наведене, враховуючи відсутність в даній справі витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не проводиться.
На підставі викладеного, керуючись статтями, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Адміністрації Державної прикордонної служби України (адреса: вул. Володимирська, 26, м.Київ, 01601; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 00034039) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (адреса: вул. Шевченка, б.46, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14321481) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України грошові кошти в розмірі 59 634 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот тридцять чотири) гривні 03 копійки - витрати, пов'язані з його утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар