Копія
04 червня 2021 року Справа №160/7481/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про розгляд справи № 160/7481/20 в порядку загального провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заборгованості, -
06 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить суд:
- визнати незаконними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати (затримки/перешкоджанні в виплаті) гарантованої суми вкладу та такими що порушують норми ст. 24 (дискримінація) ст. 41 (гарантія права власності) Конституції України;
- визнати право ОСОБА_1 на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів фонду гарантування вкладів фізичних осіб суму (гарантовану суму відшкодування) згідно договорами банківського вкладу (депозиту) № 009-03616-200215, №008-03616-200215, №009-03726-240215 становить: 126 083,86 гри. (сто двадцять шість тисяч вісімдесят три гривні 86 коп.);
- стягнути з Відповідача гарантовану Законом України суму відшкодування у розмірі 126 083,86 грн. (сто двадцять шість тисяч вісімдесят три гривні 86 коп.;
- стягнути з Відповідача на користь Позивача відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати) у розмірі 64447.84 грн. (шістдесят чотири тисячі чотириста сорок сім гривен 84 копійок);
- стягнути з Відповідача на користь Позивача відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми пеню за прострочення зобов'язання у розмірі 19171.66 (дев'ятнадцять тисяч сто сімдесят одна грн. 66 копійок).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху на підставі ст.169 КАС України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 року позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами повернуто позивачу.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду №235-д від 06.05.2021р. у зв'язку із перебуванням судді Жукової Є.О. у тривалій відпустці на підставі повторного автоматизованого розподілу справи, справу №160/7481/20 було передано на розгляд судді Кальнику В.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
02.06.2021 року від позивача до суду надійшло клопотання, в якому він просить розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, посилаючись на те, що з урахуванням предмета спору (множинності позовних вимог), суми позову 209 703,36 грн. (з урахуванням, що до теперішнього часу рішення не виконано, розрахунок буде збільшено), значущості справи для позивача, характеру спірних правовідносин, тривалості та враховуючи той факт, що вказана справа не належить відповідно до ст. 257 КАС України до категорії малозначних справ.
Розглянувши клопотання позивача, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного); спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи; загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні; виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
8) типові справи;
9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;
11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Отже, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч.4 ст. 12 КАС України та ч. 4ст. 257 КАС України.
При цьому, спрощене позовне провадження передбачено законодавцем для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Як встановлено судом, дана справа відноситься до категорії справ незначної складеності. Предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у ч. 4 ст. 12 КАС Українита ч. 4 ст. 257 КАС України, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
При цьому, відповідно до вимог статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції.
Також, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за необхідне розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Враховуючи вищевикладне, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження
Керуючись статтями 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи №160/7481/20 в порядку загального провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис) В.В. Кальник
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя В.В. Кальник
04.06.2021
Ухвала набрала законної сили 04 червня 2021 р.
Суддя В.В. Кальник