31 травня 2021 року Справа № 160/8319/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Криворізького міськрайонного центру зайнятості про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
25.05.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Криворізького міськрайонного центру зайнятості, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Криворізького міськрайонного центру зайнятості, які полягають у відмові у виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоплачених грошових сум допомоги по безробіттю, яка письмово викладена у тексті листа-відмови від 05.04.2021 за №1043, який складений Криворізьким міськрайонним центром зайнятості;
- зобов'язати Криворізький міськрайонний центр зайнятості виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоплачені суми допомоги по безробіттю, а саме: недоплачені суми допомоги по безробіттю за період часу з жовтня 2017 року по серпень 2018 року, у загальному розмірі 14 117 (чотирнадцять тисяч сто сімнадцять) гривень 86 (вісімдесят шість) копійок та за період часу з листопада 2019 року по серпень 2020 року, у загальному розмірі 12 803 (дванадцять тисяч вісімсот три) гривні 91 (дев'яносто одна) копійка.
Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Приписами ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" №1082-IX від 15.12.2020 установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2270,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 Закону України «Про судовий збір».
У відповідності до положень ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, 908, 00 грн.).
Враховуючи викладене, звертаючись до суду із позовними вимогами немайнового характеру позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 908, 00 грн.
Натомість, судом встановлено, що в порушення ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви позивачем не подано документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом з тим, у матеріалах позовної заяви наявне клопотання ОСОБА_1 про звільнення позивача від сплати судового збору.
В обґрунтування означеного клопотання заявник посилається на положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначає, що предметом позову є захист права позивача на належне йому соціальне забезпечення, тобто соціальне право. Стосовно його майнового стану заявник зазначає про відсутність на теперішній час доходів, на підтвердження чого позивач посилається на наявні у матеріалах позовної заяви довідки, а саме: довідку Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Саксаганської районної у місті ради, згідно з якою станом на теперішній час ОСОБА_1 не отримує будь-яких доходів (виплат) від охначеної організації; довідкою Криворізького міськрайонного центру зайнятості, згідно з якою станом на теперішній час ОСОБА_1 не отримує будь-яких доходів (виплат) від даної організації; довідку територіального органу Пенсійного Фонду України, якою підтверджується факт того, що станом на теперішній час позивач не перебуває на обліку в органах Пенсійного Фонду України. Крім того, як зауважує заявник, у тексті Відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми сплачених доходів та утриманих податків не має даних про факт отримання позивачем доходів у період часу з 01 січня 2021 року і по сьогоднішній день. З огляду на викладене, ОСОБА_1 просить суд звільнити позивача від сплати судового збору за звернення до суду з означеним позовом.
Розглянувши клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає таке.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано ст.133 КАС України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», якими передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору, тому повинен сплачувати судовий збір.
Судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Стаття 133 КАС України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Отже, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, податкова декларація про доходи, тощо).
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Оскільки обставини, які зазначив позивач, відповідно до вказаних статей Закону України «Про судовий збір», не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам позивач не надає доказів наявності підстав для його звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за звернення до суду із цим позовом, виходячи із доданих до позовної заяви доказів.
При цьому, суд роз'яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із такою заявою із обов'язковим наданням необхідних доказів.
Крім того, статті 133 КАС України передбачено право, а не обов'язок суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання позовної заяви до суду, в силу положень статті 161 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
За таких обставин, позивачу слід надати документ про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову із позовними вимогами немайнового характеру в розмірі 908, 00 грн. за наступними реквізитами: "Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд", або клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення) сплати судового збору з належними та достатніми доказами на підтвердження скрутного матеріального становища позивача.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст. 161 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд вважає за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків, про що суд повідомляє позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 241, 248 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізького міськрайонного центру зайнятості про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду документа, який підтверджує сплату позивачем судового збору в розмірі 908,00 грн. або клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення) сплати судового збору з належними та достатніми доказами на підтвердження скрутного матеріального становища позивача.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Царікова