26 травня 2021 року Справа № 160/10339/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
31 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 05 березня 2020 року №1136/03.12-11, про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років мені, - ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, (код ЄДРПОУ №219104277) провести перерахунок моєї пенсії - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , пенсії за вислугу років, відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 82% від суми складових місячного заробітку на підставі довідки від 02.03.2020 р., №18-52 вих 20, прокуратури Дніпропетровської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, без обмеження її максимального розміру, починаючи з 13.12.2019 року з урахуванням раніше фактично виплаченої пенсії.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є пенсіонером органів прокуратури з 02.02.2005 року, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугою років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 82 % від суми місячної заробітної плати посади прокурора прокуратури без обмеження максимального розміру пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка набрала чинності 06.09.2017 року, внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та відбулись зміни в оплаті праці працівників прокуратури, а саме - збільшено розміри посадових окладів та надбавки до посадових окладів за класні чини, внаслідок чого, виникли підстави для перерахунку пенсії.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) визнано неконституційним положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи дане рішення Конституційного Суду, 03.03.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії на підставі зазначених вище норм у зв'язку із вислугою років та у розмірі 82 відсотків без обмеження її максимального розміру, призначеної згідно зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», а також надав нову довідку прокуратури Дніпропетровської області № 18-52вих20 від 02.03.2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
Проте, за результатами розгляду вказаного звернення відповідачем перерахунок пенсії проведено не було та відповідно до повідомлення № 154975 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.03.2020 року (від 05 березня 2020 року №1136/03.12-11), позивачу фактично відмовлено у перерахунку пенсії та її подальшої виплати. Підставами для такої відмови зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 року № 1155 затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. При цьому, пунктом 7 цієї постанови № 1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».
Позивач вважає рішення відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії незаконним та таким, що грубо порушує конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року зупинено провадження в адміністративній справі №160/10339/20 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №560/2120/20.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року поновлено провадження у справі №160/10339/20.
03 червня 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог та зазначає, що на час призначення позивачу пенсії пенсійне забезпечення працівників прокуратури визначалося статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ.
З 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу першого частини 2 статті 46-2, статті 47, частини 1 статті 49, частини 5 статті 50, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, частини 3 статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.
Отже, положення статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру», що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
Вказує, що позовна вимога про здійснення перерахунку пенсії за нормами статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, є безпідставною, оскільки на час виникнення спірних правовідносин чинною нормою, що регулює підстави та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури, є стаття 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ.
На момент виникнення спірних правовідносин схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1155 від 11.12.2019 «Про умови оплати праці прокурорів». Пунктом 7 постанови №1155 зазначено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених постановою, не є підставою для перерахунків пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».
Таким чином, в теперішній час відсутній документ, який встановлює розмір заробітної плати (грошового забезпечення) для застосування при проведенні перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Підстави та порядок створення довідки нормами чинного законодавства не врегульовано, не закріплено механізму, за якими органи прокуратури можуть визначити можливий розмір заробітної плати колишніх працівників прокуратури у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих прокурорів.
Представник відповідача звернув увагу, що частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII в редакції, що застосовується з 13 грудня 2019 року, визначає лише умову проведення перерахунку пенсії, а саме: підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Вказана норма не встановлює механізм проведення такого перерахунку.
В такому разі застосуванню підлягають положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-ІУ (далі -Закон №1058-ГУ), які встановлюють загальний порядок перерахунку пенсій.
Частиною першою статті 44 цього Закону передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
В свою чергу, на виконання вимог Закону №1058-ІУ 25 листопада 2005 року правлінням Пенсійного фонду України прийнята постанова №22-1, якою затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок).
Пунктом 1.5 Порядку визначено, що заява про перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Аналіз вищевикладених норм права дає можливість дійти висновку, що з метою реалізації свого права на пенсійне забезпечення, позивач повинен звернутися до органів Пенсійного фонду із заявою про проведення перерахунку пенсії.
У листі Офісу Генерального прокурора №21-698вих20 від 18.02.2020, яким погоджено порядок дій щодо перерахунку пенсій працівникам прокуратури, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 , встановлено, що перерахунок пенсії проводиться з дати звернення за перерахунком пенсії. Право на перерахунок пенсій за викладених умов виникає за зверненнями, що надходять починаючи з 13 грудня 2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13 грудня 2019 року.
З матеріалів пенсійної справи вбачається, що до територіального органу Пенсійного фонду позивач із заявою про проведення перерахунку пенсії звернувся 03.03.2020, а отже, твердження позивача про наявність підстав для перерахунку пенсії з більш раннього періоду є помилковим та таким, що суперечить нормам чинного законодавства.
Представник відповідача також окремо зазначив, що станом на час розгляду судової справи перерахунок позивачу не здійснено, у зв'язку з чим відсутні підстави стверджувати про якісь обмеження розміру пенсії з боку органу Пенсійного фонду максимальним розміром. За приписами Кодексу адміністративного судочинства України судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права. Тож право, на захист якого подано позов, має містити ознаки його порушення, адже судовими актами не можуть регулюватись відносини на майбутнє.
Таким чином, позовна вимога щодо перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром заявлена позивачем передчасно.
З огляду на наведене відповідач вважає, що позивач не має права на перерахунок пенсії, тому підстави для задоволення позову відсутні.
05 жовтня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій підтверджено позицію, викладену у позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - позивач, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 82 відсотків від суми місячної заробітної плати посади прокурора прокуратури без обмеження максимального розміру пенсії.
Позивач отримав у прокуратурі Дніпропетровській області довідку № 18-52вих20 від 02.03.2020 року «Про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії», яка видана на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-(ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», згідно з якою у позивача, як пенсіонера органу прокуратури, виникло право на перерахунок пенсії.
03.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до відповідача про перерахунок пенсії за вислугу років згідно з довідкою про заробітну плату № 18-52вих20 від 02.03.2020 року, виданою прокуратурою Дніпропетровської області.
Листом (повідомленням) від 05.03.2020 року № 154975 (від 05 березня 2020 року №1136/03.12-11) Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Свою відмову відповідач мотивував тим, що п. 7 постанови КМУ № 1155 від 11.12.2019 року «Про умови оплати праці прокурорів» встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».
Не погоджуючись з наданою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих було визначено статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).
Згідно з частинами 1, 2 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону №2663 на момент призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Частиною 12 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з частиною 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівниками виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах 12 та 17 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ та надавали особам, яким призначена пенсія згідно даного Закону, право на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
У подальшому, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. № 3668-VІ стаття 50-1 Закону № 1789-ХІІ доповнена новою нормою, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
Разом з тим положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам, змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ від 08 липня 2011 року, не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.
При цьому відповідно до п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
14.10.2014 року прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII (далі Закон № 1697-VII), який набрав чинності з 15.07.2015 року.
Відповідно до нового Закону "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. № 1697-VII знижено відсотки прокурорської пенсії до 60 %, встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Одночасно, частково втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р., окрім ч. ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1 Закону.
Таким чином, з часу призначення позивачу пенсії (липень 2005 року) до Закону України "Про прокуратуру" внесено зміни, які суттєво звужують і обмежують зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності новою редакцією цього Закону.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 22, ч. 1 ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У контексті викладеного, застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання цими положеннями чинності, суперечить вимогам ч. 1 ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
Ураховуючи, що внесені зміни до Закону України "Про прокуратуру" стосовно зниження відсоткового розміру пенсії та обмеження максимального розміру пенсії поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності, при проведенні перерахунку пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії і має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії тобто 82%.
Починаючи з 1 січня 2015 року в Україні:
жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру";
законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Упродовж 2015-2019 років Кабінетом Міністрів України не визначалося умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019р. №7-р(II)/2019 та вирішив таке:
визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
" 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру", за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.
У своєму рішенні від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 Конституційний суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.
Частина двадцята статті 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте, згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.
Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема, питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Відповідно до положень статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якою особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.
При цьому призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
У свою чергу, із заявою щодо перерахунку пенсії за вислугою років, позивач звернувся до відповідача 03.03.2020 року.
Як зазначено Верховним Судом у рішенні від 14.09.2020 року у зразковій справі №560/2120/20 "Частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII, як вже зазначалось, набрала чинності з 13.12.2019р., а відтак, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019 р. Поширення дванадцяти місячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим".
Суд звертає увагу, що первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697 до 13.12.2019 року (дата ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом №76-VIII цю первинну редакцію з 01.01.2015 було змінено на речення Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, тобто ці зміни були внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015).
Тому частина двадцята статті 86 Закону №1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019р. та підлягає застосуванню, починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01.01.2015-12.12.2019) в Україні з'явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України "Про прокуратуру".
Таким чином, суд робить висновок, що пенсія позивача підлягає перерахунку саме з 13.12.2019 року.
Серед іншого, при вирішенні цієї справи суд виходить з того, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. № 3477-ІV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також, практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Пенсія, як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю, матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., відповідно до якої, "Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції". Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26.06.2014р. зазначено, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).
Відповідно до п. 21 рішення від 01.06.2006р. у справі "Федоренко проти України" (заява № 25921/02), Європейський суд з прав людини, з урахуванням статті 1 Першого протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.
ЄСПЛ робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися активом: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто, встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) - на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин, як на свою власність.
Тобто в зазначених рішеннях ЄСПЛ установив, що наявність правомірних (законних) очікувань є передумовою для відповідного захисту. У свою чергу, умовою наявності правомірних очікувань, у розумінні практики ЄСПЛ, є достатні законні підстави. Інакше кажучи, правомірні (законні) очікування - це очікування можливості здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого, у разі, якщо особа прямо не виключена з кола осіб, які є носіями відповідного права.
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005р. № 5-рп/2005, від 29.06.2010р. № 17-рп/2010, від 22.12.2010р. № 23-рп/2010, від 11.10.2011р. № 10-рп/2011).
Виходячи з наведеного, відмова у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі та у порядку, визначеному законом, чинним на момент призначення пенсії позивачу, є втручанням у майнові права позивача у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 82% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області № 18-52вих20 від 02.03.2020 року, без обмеження суми пенсії максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Позивач отримує пенсію за вислугою років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 82 відсотків від суми місячної заробітної плати посади прокурора прокуратури без обмеження максимального розміру пенсії.
На незмінність відсоткового розміру вже призначених пенсій вказав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні по зразковій справі №240/5401/18 від 04.02.2019 р.
Водночас у постанові Верховного Суду України від 06.10.2015р. у справі №127/11720/14-а зазначено, що ..."при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому, внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ, не зазнали. Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, колегія суддів виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".
Крім того, у постанові Верховного Суду від 03.05.2018р. у справі № 308/11498/16 суд на підставі ст. 58 Конституції України дійшов до висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі наведеного, суд робить висновок, що відповідач повинен був провести перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років з 13.12.2019 р., на підставі заяви від 03.03.2020 р., документів пенсійної справи, довідки прокуратури Дніпропетровської області № 18-52вих20 від 02.03.2020 року та визначити розмір пенсії у відсотках у відповідності до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", у редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії.
Та як наслідок підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років без обмеження її граничним розміром з урахуванням раніше проведених виплат.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1681,60 грн., що документально підтверджується квитанцією від 26.08.2020 року № 0.01815468943.1.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1681,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 05 березня 2020 року №1136/03.12-11, про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ №219104277) провести перерахунок ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , пенсії за вислугу років, відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 82% від суми складових місячного заробітку на підставі довідки від 02.03.2020 р., №18-52 вих 20 прокуратури Дніпропетровської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, без обмеження її максимального розміру, починаючи з 13.12.2019 року, з урахуванням раніше фактично виплаченої пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1681 грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник