Рівненський апеляційний суд
Іменем України
01 червня 2021 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Сарненської місцевої прокуратури ОСОБА_8 на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2020 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12016180200001633 від 27 грудня 2016 року,
стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, освіта середня, не одруженого, раніше судимого,
обвинуваченогоза ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, -
Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2020 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 9 (місяців) місяців.
ОСОБА_6 на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 05 лютого 2018 року і призначено остаточне покарання у виді 1 (одного) року 10 (десять) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено обчислювати з 26 липня 2017 року.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_6 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, повторно, в один із днів першої декади грудня 2016 року, перебуваючи в належному ОСОБА_9 господарстві, що по АДРЕСА_1 , діючи умисно з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно з незамкненого погребу, викрав належні останній три мішки картоплі, вагою по 40 кг. кожен, вартістю 5 грн/кг, загальною вартістю 600 грн., в результаті чого заподіяв ОСОБА_9 матеріального збитку на вказану суму. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_6 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно, 20 грудня 2016 року, приблизно о 12 год., діючи умисно з корисливих мотивів, перебуваючи в належному ОСОБА_9 будинку, що в АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу таємно викрав належний останній холодильник іноземного виробництва, вартістю 805 гривень, в результаті чого заподіяв ОСОБА_9 матеріального збитку на вказану суму. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
Також, ОСОБА_6 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, повторно, 27 грудня 2016 року, приблизно о 14 год., перебуваючи в належному ОСОБА_9 будинку, що в АДРЕСА_1 , діючи умисно з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу таємно викрав належний останній холодильник марки «Liebherr», вартістю 4200 гривень, чим завдав ОСОБА_9 матеріальних збитків на вказану суму. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_6 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно, 27 січня 2017 року приблизно о 18 год., діючи умисно з корисливих мотивів, перебуваючи в належному ОСОБА_9 будинку, що в АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, з кишені куртки ОСОБА_10 , таємно викрав належний останньому мобільний телефон марки «Nokia 1030», вартістю 1171 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 грн., чим завдав ОСОБА_11 матеріальних збитків на суму 1196 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
Також, ОСОБА_6 , повторно, 02 лютого 2017 року, приблизно о 16 год. перебуваючи в належному його матері ОСОБА_9 будинку, що в АДРЕСА_1 , діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав належний останній DVD-програвач марки «ВВК», вартістю 216 грн., чим завдав ОСОБА_9 матеріальних збитків на вказану суму. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_6 , повторно, 06 лютого 2017 року, приблизно о 03 год., перебуваючи на вул. Київська в м. Сарни, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, демонтував та таємно викрав з каналізаційної мережі, належний КП «Екосервіс» металевий каналізаційний люк, вартістю 450 грн., чим даному підприємству було завдано збитків на вказану суму. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
Також, ОСОБА_6 , повторно, 26 травня 2017 року, приблизно о 04 год. 30 хв., перебуваючи в господарстві, що знаходиться в АДРЕСА_1 , діючи умисно з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав належну ОСОБА_12 головку циліндра двигуна від бортового автомобіля марки «УАЗ», вартістю 450 гривень, чим завдав останньому матеріальних збитків на вказану суму. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
В поданій апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та кримінально-правову оцінку його діянь, вважає, що вирок щодо ОСОБА_6 підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність з ухваленням нового вироку через невірне призначення міри покарання.
Зазначає, що злочини, за які засуджено ОСОБА_6 вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2020 року, вчинені останнім у 2016-2017 р.р., тобто в час до постановлення вироку Сарненського районного суду Рівненської області від 05 лютого 2018 року.
Вважає, що призначене судом 18 грудня 2020 року покарання ОСОБА_6 на підставі ч.1 ст. 71 КК України належним чином не обґрунтоване, не відповідає вимогам чинного законодавства, а отже незаконне.
На думку прокурора, судом першої інстанції допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Просить вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_6 за ч.2 ст. 185 КК України скасувати у частині призначеного покарання.
Ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_6 за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 05 лютого 2018 року і призначити ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
31 травня 2021 року прокурором Сарненської місцевої прокуратури ОСОБА_8 подано зміни до апеляційної скарги.
Покликаючись на ч.4 ст. 70 КК України, просить вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_6 за ч.2 ст. 185 КК України змінити у частині призначеного покарання. Вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 9 місяців. На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, визначених цим вироком і вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 05 лютого 2018 року, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 1 року 10 місяців позбавлення волі. У решті вирок залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, з врахуванням поданих змін, обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , які не заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, з поданими змінами, перевіривши вирок суду в межах апеляційної скарги зі змінами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора, з врахуванням поданих змін, підлягає до задоволення з таких підстав.
У відповідності до ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з вироку суду першої інстанції судом з дотриманням вимог ч.3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Відповідно в апеляційній скарзі прокурора фактичні обставини кримінального провадження, доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та кримінально-правова оцінка його діянь за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно,не оскаржується.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, незастосування ч. 4 ст. 70 КК України, знаходять своє підтвердження.
Згідно ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Так, оскаржуваним вироком суд першої інстанції за ч.2 ст.185 КК України призначив обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 9 місяців.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 05 лютого 2018 року ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України та призначено остаточне покарання на підставі ч.1 ст. 70, ст. 71 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці.
Злочини, у вчиненні яких було визнано ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні було вчинено у 2016-2017 роках, тобто до ухвалення стосовно останнього вироку Сарненського районного суду Рівненської області від 05 лютого 2018 року.
Суд вказані обставини залишив поза увагою, і безпідставно призначив ОСОБА_6 покарання за правилами ч.1 ст.71 КК України, без врахування положень норми ч.4 ст. 70 КК України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд застосував закон, який не підлягав застосуванню, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що згідно ст.ст. 409, 413 КПК України є підставою для зміни у відповідності до п.4 ч.1 ст.408 КПК України судового рішення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість апеляційної скарги прокурора, з врахуванням поданих змін, та необхідність зміни вироку суду в частині призначення покаранняз призначенням обвинуваченому ОСОБА_6 остаточного покарання за правилами ч.4 ст. 70 КК України.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора, з врахуванням поданих змін, задовольнити.
Вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2020 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12016180200001633 від 27 грудня 2016 року стосовно ОСОБА_6 за ч.2 ст. 185 КК Українизмінити в частині призначеного покарання.
Виключити із резолютивної частини вироку суду абзац другий щодо призначення остаточного покарання ОСОБА_6 на підставі ч.1 ст. 71 КК України.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, за цим вироком і вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 05 лютого 2018 року за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 10 місяців.
У решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, ? в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3