Рівненський апеляційний суд
Іменем України
28 травня 2021 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу власника майна Приватного підприємства «ТЕРРАМІР+» на ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 22 лютого 2021 року, якою накладено арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12020180200000907 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України,
Ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 22 лютого 2021 року задоволено клопотання прокурора Сарненської місцевої прокуратури ОСОБА_4 М
Накладено арешт на тимчасово вилучене 23.12.2020 майно, а саме:
-лісопродукцію ялинок в кількості 530 штук;
-автомобіль марки «Мерседес-Бенз», реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіп марки «Кьогель», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником яких відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 і НОМЕР_4 є ОСОБА_6 , без позбавлення права користуватись вказаним майном;
-товарно-транспортну накладну №17 та накладну №1, видані ПП «ТЕРРАМІР+».
Мотивував своє рішення слідчий суддя тим, що зазначене майно є засобом та предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України, а тому з метою його збереження як речового доказу необхідно накласти на нього арешт.
В апеляційній скарзі власник майна ПП «ТЕРРАМІР+» в особі керівника ОСОБА_7 просить вказану ухвалу скасувати.
На обґрунтування своїх вимог зазначив, що поверхневий огляд, під час якого 23.12.2020 було виявлено вилучені ялинки, проводився на дорозі за межами населеного пункту у темну пору доби, під час якого неможливо було виявити відсутність самоклеючих бірок на їх стовбурі. При цьому, є не зрозумілим чи проводилась відео фіксація, фотографування при вивантажені дерев, та чи складався акт приймання - передачі.
Також апелянт вважає, що при розгляді клопотання про арешт майна було порушено встановлені КПК строки, оскільки вилучення майно було 23.12.2020, а розгляд клопотання - 29.12.2020.
Власник майна зазначив, що у водія, які перевозив ялинки, були усі необхідні документи для підтвердження законності походження вантажу, про що було зазначено і в попередній ухвалі слідчого судді. До того ж, за допомогою штрихового ідентифікатора можна перевірити законність походження ялинок.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно вимог ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів клопотання, СВ Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №1220180200000907 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
Зокрема, 23 грудня 2020 року о 18 год. 03 хв. працівниками роти №5 батальйону УПП в Рівненській області під час патрулювання на 295 км автодороги Київ-Ковель-Ягодин було зупинено автомобіль марки «Мерседес-Бенз», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Кьогель», реєстраціний номер НОМЕР_2 за порушення Правил дорожнього руху України. Під час перевірки документів та поверхневого огляду у напівпричепі було виявлено лісопродукцію ялинок в кількості 530 штук та було викликано СОГ Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області, якою в ході перевірки напівпричепа було виявлено лісо продукцію ялинок в кількості 530 штук, достовірність походження яких документальне не підтверджена. При цьому, водій автомобіля ОСОБА_6 пред'явив бирки в кількості 197 штук, які знаходились не на ялинках, як це передбачено законом.
Так, частина 1 ст.170 КПК України встановлює, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При цьому, частина 1 ст.98 КПК визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Постановою слідчого СВ Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 від 24 грудня 2020 року вказаний автомобіль з напівпричепом, лісопродукцію ялинок в кількості 530 штук визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Разом з тим, вказана постанова не містить жодного обґрунтування яким саме критеріям, передбаченим статтею 98 КПК, відповідають вилучені автомобіль марки «Мерседес-Бенз» з напівпричепом марки «Кьогель».
Окрім того, частина 2 ст.170 КПК визначає виключний перелік підстав, з яких допускається арешт майна, зокрема з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Проте у клопотанні прокурора відсутнє належне обґрунтування необхідності накладення арешту на даний автомобіль з напівпричепом, в тому числі не доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК.
Не було встановлено даної обставини і слідчим суддею при розгляді клопотання.
При цьому, колегія суддів зауважує, що матеріли клопотання не містять постанови про визнання вилучених товарно-транспортної накладної та накладної речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Також як в клопотанні слідчого, так і в ухвалі слідчого судді відсутнє покликання на будь-які докази, на підставі яких можна було б зробити висновок, що вилучені ялинки були здобуті ПП «ТЕРРАМІР+» або ОСОБА_6 злочинним шляхом - шляхом незаконної порубки дерев, а тому відсутні підстави стверджувати, що вилучений автомобіль з напівпричепом використовувалися під час вчинення злочину як засіб для перевезення незаконно зрубаної деревини.
Так, згідно прецедентної практики Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Ушаков та Ушакова проти України» зазначав, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Проте, з матеріалів клопотання не вбачається беззаперечних доказів, які б підтвердили необхідність накласти арешт на вилучений автомобіль з напівпричепом.
Крім того, як було встановлено під час апеляційного розгляду, досудове розслідування даного кримінального провадження на даний час не завершене. При цьому, з дня вилучення зазначеного майна та внесення відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, до ЄРДР, а саме з 23 грудня 2020 року, і по день апеляційного розгляду, досі не проведені усі необхідні слідчі дії, не встановлено походження вилученої лісопродукції ялинок, не допитано осіб, які можуть володіти інформацією щодо обставин цього провадження, та нікому не повідомлено про підозру.
Так, ч.1 ст.173 КПК встановлює, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При цьому, п.5 ч.2 ст.173 КПК визначає, що слідчий суддя, при вирішенні питання про арешт майна, серед іншого, повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить висновку, що апеляційну скаргу ПП «ТЕРРАМІР+» слід задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати, постановивши нову ухвалою про відмову у клопотанні прокурора про арешт зазначеного майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ТЕРРАМІР+» задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 22 лютого 2021 року, якою накладено арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12020180200000907 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у клопотанні прокурора Сарненської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна 23.12.2020, а саме:
-лісопродукцію ялинок в кількості 530 штук;
-автомобіль марки «Мерседес-Бенз», реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіп марки «Кьогель», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником яких відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 і НОМЕР_4 є ОСОБА_6 , без позбавлення права користуватись вказаним майном;
-товарно-транспортну накладну №17 та накладну №1, видані ПП «ТЕРРАМІР+».
Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3