Справа № 163/122/20 Провадження №33/802/405/21 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.
Категорія:ч.1 ст. 483 МК України Доповідач: Борсук П. П.
07 червня 2021 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Борсук П.П., з участю секретаря Грицишин О.В., захисника особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Крючкова Віталія Олексійовича, представника митниці Пікалюка М.С., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Крючкова В.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду від 01 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , водія ТОВ "ОЛ ТРАНС ГРУП", РНОКПП НОМЕР_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 963 504 (однин мільйон дев'ятсот шістдесят три тисячі п'ятсот чотири) гривні 82 копійки з конфіскацією в дохід держави 5024 штуки одягу 1909 найменувань загальною вартістю 1 963 504,82 гривні.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він як водій ТОВ "ОЛ ТРАНС ГРУП" вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, при таких обставинах.
Так, 15.09.2019 року ОСОБА_1 , прямуючи з Республіки Польща в Україну, в'їхав в зону митного контролю митного поста "Ягодин" Волинської митниці Держмитслужби автомобілем "МАН", номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом "Кьогель", номерний знак НОМЕР_3 , в якому переміщувався вантаж гуманітарної допомоги у вигляді вживаних одягу, взуття, предметів домашнього вжитку в кількості 200 місць вагою 14 800 кг та вартістю 690 фунтів стерлінгів. Для проходження митного контролю ОСОБА_1 разом з митною декларацією типу ТР81АА № UA205010/2019/8301 подав CMR № 2019/09/12, інвойс № М-196, санітарний сертифікат № М-М-196. Відправником товару в документах вказано британську компанію "PAN GROUP LTD", одержувачем Благодійний фонд "Сфера доброти" (місто Тернопіль).
Під час повного митного огляду виявлено не вказані в товарно-супровідних документах 2000 штук дитячого одягу, 1024 штуки жіночого одягу в асортименті, 2000 штук чоловічого одягу в асортименті загальною вартістю 1 963 504,82 гривні, які не мали ознак використання. Цей товар був поміщений в 95 зашитих поліетиленових мішках, розміщений серед заявленого товару в напівпричепі, при цьому заявлена кількість у 200 вантажних місць не відповідала фактичній кількості у 162 вантажних місця.
Своїми діями, спрямованими на переміщення вказаного товару без ознак використання через митний кордон з приховуванням від митного контролю шляхом подання як підстави переміщення товарно-супровідних документів, що містили неправдиві відомості щодо кількості вантажних місць, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 адвокат Крючков В.О. в апеляційній скарзі вказує на те, що під час розгляду справи, суддя в порушення вимог ст.280 КУпАП та ст.489 МК України не з'ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення. Стверджує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки товар переміщувався не в комерційних цілях, а в якості гуманітарної допомоги, в підтвердження чого у справі наявні необхідні документи. Щодо непорозуміння з рахунком-фактурою, то просить взяти до уваги пояснення генерального директора, який ствердив про помилку при внесенні відомостей у даний документ персоналом, і заявив, що цю помилку було визнано шляхом надсилання листа до компетентних українських установ в кінці вересня, на початку жовтня, на який не було надано відповіді.
Посилається про відсутність умислу ОСОБА_1 на вчинення правопорушення, адже матеріалами не доводиться будь-яка змова його з відправником товарів. Просить взяти до уваги, що зміст документів, на підставі яких здійснювалось переміщення документів, їх неточність не впливають на його вартість та кількісні і якісні характеристики, код УКТ ЗЕД, не збільшують митні платежі, а відтак, і не утворюють складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.
Сам водій ОСОБА_1 не є декларантом, ним виступає ТОВ "Термінал-БК". Просить скасувати постанову як незаконну та необґрунтовану, а справу щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, вилучений товар повернути Благодійній організації "Благодійний Фонд "Сфера доброти".
Заслухавши захисника Крючкова В.О., який апеляційну скаргу підтримав, просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі, представника митниці, котрий вважав за доцільне залишити постанову суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Стаття 489 Митного кодексу України передбачає, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України вказаних вимог закону дотримався.
У розумінні ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Згідно з вимогами ст.252 КУпАП та ч.2 ст.495 МК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 правопорушення ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку, а саме: протоколом про порушення митних правил, особистою митною декларацією та письмовими поясненнями порушника, актом про проведення митного огляду транспортного засобу, товарно-супровідними документами на вантаж гуманітарної допомоги (CMR № 2019/09/12, інвойс № М-196), службовою запискою, висновком експертам, наданим під час судового засідання представником митниці належним чином завіреним перекладом відповіді митних органів Королівства Бельгія.
Дані докази, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження.
Згідно ч. 2 ст. 460 МК України перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу), виключно у разі, якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).
Зазначена норма встановлює виключні підстави притягнення до відповідальності перевізників при поданні документів, що містять неправдиві відомості: ці відомості мають стосуватись лише вантажних місць, їх маркування та номерів.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до доставки ватажу, відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати. Перевізник не зобов'язаний перевіряти вірність і адекватність цих документів та інформації. Відправник несе відповідальність перед перевізником за будь-які збитки, заподіяні відсутністю, недостатністю чи невірністю таких документів та інформації, за винятком випадків незаконних дій або недбалості перевізника.
Разом з тим, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 8 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, приймаючи вантаж, перевізник перевіряє: а) вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць; б) зовнішній стан вантажу і його упаковки. Якщо перевізник не має достатньої можливості перевірити вірність записів, зазначених у підпункті а) пункту 1 цієї статті, він повинен зробити обґрунтовані застереження у вантажній накладній. Він повинен також мотивувати всі зроблені ним застереження щодо зовнішнього стану вантажу і його упаковки. Ці застереження не мають обов'язкової сили для відправника, якщо останній не погодився бути зобов'язаним ними і не зробив про це запис у вантажній накладній.
Порушення митних правил, передбачене диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України полягає у переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю у визначених диспозицією цієї статті формах, зокрема, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів… документів, що місять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Згідно ч. 2 ст. 191 МК України, перевізники зобов'язанні під час прийняття товару до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування. У разі неможливості такої перевірки вносити відповідний запис до міжнародної автомобільної накладеної (CMR).
Матеріалами справи встановлено, що і не заперечується учасниками справи, що окрім задекларованого та вказаного в товаросупровідних документах, був в транспортному засобі і інший товар, який не був задекларований.
Із наданих ОСОБА_1 першочергових пояснень інспектору митного посту «Ягодин» Волинської митниці ДФС від 15.09.2019 р., які долучені до матеріалів справи та відібрані безпосередньо після виявлення порушень митних правил, перший вказав, що завантаження гуманітарної допомоги відбувалось без нього, оскільки він не мав доступу на склад, після завантаження йому надали пакет документів, після чого він вирушив в напрямку польсько-українського кордону. Під час проходження митного контролю у вантажному відсіку транспортного засобу, яким він керував було виявлено 90 мішків не задекларованого товару з новим одягом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не дотримався положень Конвенції та вимог ст. 191 МК України, не перевірив правильність записів, зроблених у товаросупровідних документах щодо кількості вантажних місць товару, який завантажується в його вантажний автомобіль для перетину кордону, не зробив відповідного запису-застереження у міжнародній товарно-транспортній накладній СМR №2019/09/12 у разі неможливості проведення ним такої перевірки.
Та обставина, що водій не був присутнім при завантаженні товару в транспортний засіб не звільняє його від відповідальності, оскільки жодних даних до свою відсутність у CMR не внесено.
Отже, поданні водієм ОСОБА_1 документи для митного оформлення містять неправдиві відомості щодо кількості вантажних місць товару, а перевізником при прийнятті товару до перевезення не було вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей та не вносилися про це відповідні записи до міжнародної автомобільної накладної у разі неможливості такої перевірки, що не може вважатися за твердженням захисника Крючкова В.О. підставою закриттям провадження у справі щодо його клієнта.
Посилання сторони захисту про помилку в документах при оформленні завантаженого товару обґрунтовано спростовано судом першої інстанції. З таким висновком погоджується і апеляційний суд.
Звертає суд увагу і на ту обставину, що в апеляційному суді скаржник будь-яких додаткових обставин, окрім викладених в скарзі, не повідомив, жодних клопотань чи доказів не подавав.
Враховуючи докази, які суд першої інстанції взяв до уваги, давши їм належну оцінку, та поклав в основу обвинувачення, суддя знаходить доводи скаржника про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, безпідставними.
Враховуючи вищенаведені та зібрані у справі докази, суддя вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та призначив стягнення, яке відповідає вимогам митного законодавства, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції із закриттям провадження в справі за відсутністю в його діях складу правопорушення, на що вказує захисник в своїй апеляційній скарзі, немає.
У відповідності до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу адвоката Крючкова В.О. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду від 01 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Копію рішення у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої його винесено.
Суддя Волинського
апеляційного суду П.П. Борсук