СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/5554/20
пр. № 2/759/845/21
03 червня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Бабич Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Кучерук Н.П.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення компенсації вартості частини транспортного засобу, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, -
27.03.2020 року ОСОБА_2 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про стягнення компенсації вартості частини транспортного засобу, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що вона та відповідач з 12.04.2014 року по 06.12.2018 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Святошинського районного суду м. Києва. Під час шлюбу 26.07.2017 року ними був придбаний автомобіль марки «Хюндай», моделі "ІХ 35", 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , н.д.з НОМЕР_3 . Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу було видано на ім'я відповідача. Проте, під час процедури розірвання шлюбу, відповідачка 08.09.2018 року вказаний автомобіль відчужила на користь третьої особи на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу за ціною 145 000,00 грн. Також позивач зазначив, що згоди на відчуження автомобіля він не давав, коштів не отримував. Окрім того, позивач зазначила, що згідно оціночного дослідження від 17.03.2020 р. дійсна вартість транспортного засобу станом на 08.09.2018 р. складає 220 100,00 грн. А тому просив суд, стягнути з відповідача на його користь компенсації 1/2 частини автомобіля виходячи з оціночного дослідження від 17.03.2020 р, у розмірі 110 050,00 грн., у зв'язку з відчуженням спільного майна.
04.05.2020р. до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просив в задоволенні вимог позивача відмовити, посилаючись на те, що автомобіль було продано за спільною згодою та основну частину коштів від продажу автомобіля було витрачено на їх спільну дитину (а.с. 28-32).
22.05.2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач на вимогах позову наполягав з підстав викладених в позові (а.с. 42-48).
30.10.2020 року згідно розпорядження №466 керівника апарату Святошинського районного суду м. Києва, здійснено повторний авторозподіл справи у зв'язку з відстороненням головуючого по справі ОСОБА_4 та справа розподілена судді Бабич Н.Д. (а.с. 72, 73).
Ухвалою судді від 02.11.2020 р. справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання (а.с.74-75).
В підготовчому засіданні, яке відбулось 25.01.2021 р., представник позивача ОСОБА_1 заявив відвід головуючій по справі, мотивуючи им, що суддя Бабич Н.Д. в 2019 році розглядала справу 759/5899/19 між тими ж учасниками процесу про усунення перешкод у спілкування з дитиною та визначення способів її виховання. (а.с. 92-96).
Ухвалою суд від 25.01.2021 року заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого по справі Бабич Н.Д. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення компенсації вартості частини транспортного засобу, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, - залишено без задоволення (а.с.99-101).
В підготовчому засіданні, яке відбулось 25.01.2021 р., відповідачем подано зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів (а.с.102-105).
Ухвалою суд від 25.01.2021 року відмовлено в прийнятті до спільного розгляду зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення компенсації вартості частини транспортного засобу, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя (а.с. 106-107).
Ухвалою суд від 25.01.2021 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду (а.с. 110-111).
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав викладених в позові.
У судовому засіданні представник відповідача проти вимог позивача заперечував, просив в задоволені позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню враховуючи наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 до ОСОБА_2 з 12.04.2014 року по 06.12.2018 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Святошинського районного суду м. Києва (а.с. 6-7). Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час шлюбу, 26.07.2017 року сторонами був придбаний автомобіль марки «Хюндай», моделі "ІХ 35", 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , н.д.з НОМЕР_3 , який було зареєстровано на відповідача - ОСОБА_3 (а.с.9).
Як вбачається з листа Головного сервісного центру МВС України № 31/761аз від 09.11.2018 р., спірний автомобіль був відчужений на підставі договору купівлі-продажу №3246/2018/1096532 від 08.09.2018 року. Вартість продажу автомобіля по договору становить 145 000,00 грн. (а.с.10).
Як вбачається з договору купівлі-продажу №3246/2018/1096532 від 08.09.2018 року, ОСОБА_3 , відчужила спірний автомобіль на користь третьої особи ОСОБА_7 , вартість продажу автомобіля по договору становить 145 000,00 грн. (а.с. 129-130).
Будь-яких належних чи допустимих доказів проте, що позивач ОСОБА_2 , надавав письмову згоду на продаж спірного автомобіля, відповідачем ОСОБА_3 до суду не надано.
Згідно оціночного дослідження від 17.03.2020 р, дійсна вартість транспортного засобу станом на 08.09.2018 р., складає 220 100,00 грн. (а.с.11).
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
З роз'яснень, даних Пленумом Верховного Суду у пунктах 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).
Відтак, положеннями ст. 60 СК України визначено презумпцію, відповідно до якої, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Частиною 1 ст. 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Частинами 1 та 3 ст. 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Відповідно до ч.ч.1 ,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Визначаючи розмір грошової компенсації 1/2 вартості автомобіля, суд виходить з того, що розмір компенсації за належну частку в майні, яке є спільною сумісною власністю подружжя та відчужене без згоди одного з подружжя, визначається із суми, за яку це майно було продано, а не із вартості аналогічних транспортних засобів на час поділу майна, оскільки встановлено, що оцінка вартості автомобіля на момент продажу - 08.09.2018 року, проводилась зі слів замовника - ОСОБА_2 , без огляду останнього, без врахування його технічного стану тощо, а тому суд не приймає до уваги висновок оціночного дослідження віцд 17.03.2020 року.
Згідно договору купівлі-продажу №3246/2018/1096532 від 08.09.2018 року відповідач ОСОБА_3 відчужила спірний автомобіль своїй матері - ОСОБА_7 (а.с.128-130).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача, слід стягнути компенсацію вартості 1/2 спірного автомобіля в розмірі 72500,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог, слід відмовити.
Питання судових витрат вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 57, 60, 61, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення компенсації вартості частини транспортного засобу, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 компенсацію за 1/2 частину автотранспортного засобу марки "Hyundai IX 35", 2013 року випуску, в розмірі 72 500,00 грн. та судові витрати в розмірі 840,80 грн., а всього на загальну суму 73 340, 80 грн. (сімдесят три тисячі триста сорок гривень вісімдесят копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 08.06.2021 року.
Зазначити дані сторін:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.Д. Бабич