печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20899/20-к
17 березня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
представника потерпілої ОСОБА_7
провівши підготовче судове засідання на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12017100060004892, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.10.2017, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -
На адресу Печерського районного суду м. Києва надійшов вказаний обвинувальний акт.
Захисник обвинуваченого звернувся до суду із клопотанням про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на те, що обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування складені з порушенням норм КПК України. Зокрема, обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, у ньому не відображено суть обвинувачення, у відповідності до диспозиції статті 289 КК України. Об'єктивна сторона злочину полягає, зокрема, лише в активній поведінці. Зі змісту обвинувального акту не вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 здійснював будь-які активні дії у вилученні та переміщенні транспортного засобу, не зазначено, хто використав підроблене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Зазначені в обвинувальному акті обставини щодо заволодіння транспортним засобом є суперечливими між собою та безпідставними, оскільки не спираються на висновки технічних, почеркознавчих експертиз, щодо підтвердження версії досудового слідства про те, що свідоцтво про транспортний засіб НОМЕР_1 , є підроблене. Стверджує, що матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, так як заволодіння автомобілем «Субару Імпреза», д.н.з. НОМЕР_2 , відбулося з використанням підробленого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а тому вказані кримінальні правопорушення є пов'язаними між собою. Окрім того, пояснив, що досудове слідство у даному кримінальному провадженні проводилося поза межами строків досудового розслідування, відтак всі процесуальні рішення, прийняті після закінчення строку досудового розслідування, в тому числі вручення підозри ОСОБА_5 , складання обвинувального акту, є незаконним. Обвинувальний акт складено неуповноваженою на те посадовою особою Печерського УП ГУНА у м. Києві. У реєстрі матеріалів досудового розслідування вказано, що обвинувальний акт ОСОБА_5 вручено 20.05.2020, однак в дійсності такий складено 21.05.2020, затверджено прокурором та вручено обвинуваченому у той же день. Містяться також розбіжності щодо дати внесення відомостей до ЄРДР в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.
Прокурор проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акту заперечувала, просила призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи обвинувальний таким, що відповідає вимогам ст. 291 КПК України, та відсутніми підстави для його повернення прокурору. Зокрема зазначила, що положення відносно строків досудового розслідування діяли після внесення змін до КПК України та згідно перехідних положень Закон зворотної дії у часі не має. Повідомила, що підозра ОСОБА_5 буда повідомлена 10.03.2020, 07.05.2020 останньому повідомлено про відкриття матеріалів досудового розслідування. В обвинувальному акті вказано слідчих, які входять у групу слідчих у даному кримінальному провадженні, зокрема серед яких є слідчий ОСОБА_8 , однак у підготовчому судовому засіданні досліджується лише обвинувальний акт та можливість призначення справи до судового розгляду.
Представник потерпілої у судовому засіданні щодо строків проведення досудового розслідування та уповноваженої особи на складання обвинувального акту вважав, що вказані обставини можливо перевірити лише після дослідження матеріалів досудового розслідування, які надасть прокурор. З обвинувального акту не вбачається порушення процедури його складання, такий відповідає вимогам, встановленим ст.291 КПК України. Зазначив, що дійсно в обвинувальному акті допущено описки, які не є підставами для його повернення прокурору. Також, просив прийняти до розгляду у даному кримінальному провадженні цивільний позов потерпілої.
Потерпіла ОСОБА_6 підтримала позицію представника.
Прокурор проти прийняття позовної заяви не заперечувала.
Захисник та обвинувачений проти прийняття позовної заяви також не заперечували. Захисник зазначив, що подання позовної заяви є правом потерпілої.
Інших клопотань сторонами в підготовчому судовому засіданні не заявлено.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково вивчивши в нарадчій кімнаті обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов з додатками, суд приходить до наступного висновку.
Дане кримінальне провадження підсудне Печерському районному суду м. Києва відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України, підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених ст. 284 КПК України, або зупинення провадження, немає.
Вирішуючи клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Як вбачається з обвинувального акту, в ньому зазначено найменування та реєстраційний номер кримінального провадження, анкетні відомості обвинуваченого, дані щодо слідчих та прокурорів, фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, формулювання обвинувачення та, в тому числі, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, обставини, що пом'якшують / обтяжують покарання.
Судом встановлено, що дійсно в обвинувальному акті (другий абзац першої сторінки) допущено описки щодо дати внесення до ЄРДР інформації про вчинене кримінальне правопорушення та відповідно початку проведення досудового розслідування, а саме вказано дату 01.10.2020 замість 01.10.2017. Поряд із тим, зі змісту обвинувального акту безсумнівно вбачається, що це є опискою, та в заголовку обвинувального акта дата внесення даних щодо кримінального провадження до ЄРДР внесена вірно - 01.10.2017. Отже, вказана обставина не впливає на права та обов'язки сторін, зміст обвинувачення, та не є такою, що тягне негативні наслідки чи унеможливлює призначення провадження до судового розгляду.
Посилання на невідповідність вимогам КПК та матеріалам провадження реєстру матеріалів досудового розслідування не є підставою для повернення обвинувального акта, оскільки п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України повноваження суду на повернення обвинувального акта пов'язані із недоліками саме обвинувального акта, а не реєстру матеріалів досудового розслідування.
В обвинувальному акті зазначено осіб, які входять у групу слідчих у кримінальному провадженні, серед яких значиться слідчий ОСОБА_8 , яким і складено обвинувальний акт. Тому доводи сторони захисту в цій частині є необґрунтованими.
Доводи захисту щодо повідомлення ОСОБА_5 про підозру поза межами строків досудового розслідування, проведення досудового розслідування поза межами строків досудового розслідування, як і доводи щодо суперечливості викладених в обвинувальному акті обставин, стосуються оцінки доказів та процесу доказування, а тому не відносяться до компетенції суду на стадії підготовчого судового засідання та не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
З вказаних мотивів суд приходить до висновку про відсутність підстав для повернення обвинувального акта прокурору та про необхідність призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акту.
Також суд вважає необхідним прийняти позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_5 , про відшкодування моральної шкоди завданої злочином, оскільки це узгоджується із нормами статей 127, 128 КПК України, цивільний позов подано на відповідній стадії процесу, підстави для його повернення або залишення без руху, відсутні.
З клопотанням про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу прокурор не звертався.
Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 291, 314 - 316 КПК України, -
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12017100060004892, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.10.2017, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва з участю прокурора, обвинуваченого, захисника, представника потерпілої та повідомленням потерпілої на 22 березня 2021 року о 14 год. 00 хв.
Прийняти цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
Не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті, відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи, надати відповідні докази, та направити відповідачу та суду з підтвердженням такого направлення учаснику справи.
Відповідач не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 на час судового розгляду не застосовувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1